Паливний кешбек: як урядова ініціатива долатиме ціновий шок

25 березня 2026 р. 10:34

25 березня 2026 р. 10:34

Блокада Ормузької протоки штовхає вгору ціни на нафту, а відповідно – і цінники на АЗС по всьому світу. Кожна країна намагається протидіяти ціновому шоку за власним рецептом – від вивільнення стратегічних резервів і адміністративних обмежень до переведення державних установ на дистанційну роботу.

В Україні минулого тижня стартувала власна унікальна програма підтримки водіїв – урядова ініціатива "Кешбек на пальне". Як зазначила Юлія Свириденко, українці відтепер зможуть отримувати часткову компенсацію витрат на пальне, придбане на АЗС: 15% – на дизель, який подорожчав найбільше, 10% – на бензин, 5% – на автогаз. Максимальна сума кешбеку на пальне – до 1000 грн на людину на місяць. Програма працюватиме до 1 травня в межах "Національного кешбеку". До програми вже встигла доєднатися більшість великих мереж АЗС .

В експертному середовищі висловлюються різні думки стосовно того, наскільки дієвим і доцільним є саме такий інструмент компенсації зростання цін на паливо. Противники говорять про недоцільність витрачання бюджетних коштів, прихильники – про те, що уряд має сигналізувати суспільству про готовність зберігати керованість економічних процесів і втручатися в ситуацію, а цільову групу для підтримки обрано цілком обґрунтовано.

Якщо великий бізнес може закласти вищу ціну палива в собівартість продукції, то звичайний споживач такої можливості не має. Саме тому паливна криза найбільше вдарила по автомобілістах.

Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський вважає, що уряд зробив абсолютно правильно, не запровадивши адміністративних цінових обмежень.

"Якщо ви пам’ятаєте перший рік повномасштабного вторгнення, тоді була спроба регулювати ціни, і це призвело до того, що пального практично не було. Зараз діють значно розумніше. Завдання, яке зараз вирішує уряд, – це забезпечення максимальної кількості пального в Україні. Уряд забезпечує доступність палива. І паливо є. Серед низки інструментів, які він мав у своєму арсеналі (це могло бути зниження податків, квотування), обрано найбільш вивірений і технічно досконалий інструмент – кешбек. Жодна країна Європи не має такої цифрової інфраструктури, яка дозволяє так швидко реагувати на споживчу поведінку громадян", – зазначає нардеп.

За словами експерта у сфері енергетики Юрія Корольчука , деякі заможні країни можуть дозволити собі на певний період зменшити податки на паливо. Але для України, яка п’ятий рік перебуває у стані війни, це рівнозначно створенню "діри" в бюджеті. Кешбек таких проблем не створює.

"Весь світ намагається вирішити питання доступними для себе методами. Але Україна не може просто взяти і залишити акциз та ПДВ на рівні 2022 року, адже це призведе до провалу внутрішніх надходжень і наповнення бюджету. Це означатиме затримки виплат і зарплат", – каже Корольчук.

Дмитро Кисилевський підкреслює, що кошти на фінансування паливного кешбеку беруться з перерозподілу програм, якими оперує уряд, і не потребують збільшення бюджетних видатків.

"Якщо порівнювати з гіпотетичним зниженням акцизу, податки, які ми збираємо всередині країни, спрямовуються на армію. Відповідно, зниження податкових надходжень до бюджету означає зменшення фінансування оборони. Усі програми розвитку фінансуються коштами, які ми отримуємо від партнерів, і їх не можна спрямувати на оборону. Відповідно, уряд розпоряджається саме цими коштами, не змінюючи обсягів фінансування Сил оборони, що неминуче сталося б у разі зниження акцизу чи інших податкових рішень", – додає депутат.

Директор ТОВ "Консалтингова група А-95", експерт з енергетики Сергій Куюн також вважає, що кешбек не створює додаткового навантаження на бюджет.

"Держава вже отримує додаткові надходження від зростання ПДВ на паливо. Коли літр дизелю коштує 90 грн, ПДВ становить 18 грн. Тобто держава додатково отримує значні кошти, які може спрямувати на підтримку тих, по кому подорожчання вдарило найбільше", – пояснює Куюн.

Втім, багато хто ставить під питання навіть не механізм підтримки чи виділення коштів, а загальну позицію уряду. Чи дійсно автомобілісти є тією категорією, яка сьогодні найбільше потребує підтримки?

Експерти, з якими ми спілкувалися, вважають, що значна частина автовласників – це працююча частина суспільства, яка рахує кожну гривню та намагається вижити в складних умовах. Люди пережили надскладну зиму, буквально не бачили світла, адже працюючій людині було непросто "впіймати" час, коли в оселі з’являлася електроенергія. Прийшла весна – і новий шок, тепер уже пов’язаний із паливом.

"Чомусь побутує думка, що людина з низьким рівнем доходу не має автомобіля і не користується пальним. Але ця думка викривлена відсутністю актуальних досліджень і серйозної соціології. Довоєнні дані показували, що близько 50% користувачів авто – це далеко не заможні люди", – зазначає Юрій Корольчук.

"В Україні близько 9 млн автомобілів, і точно не можна сказати, що всі вони – "Лексуси" чи "Майбахи". Така допомога у вигляді знижки на пальне – цілком адекватна реакція уряду, щоб пом’якшити ціновий тиск. Той громадянин, для якого 1000 гривень є відчутною сумою, може скористатися програмою. Той, хто вважає це неактуальним, може не користуватися", – каже Кисилевський.

Сергій Куюн переконаний, що паливним кешбеком скористаються далеко не всі споживачі: "його використають ті, кому це потрібно найбільше", зокрема тому, що кошти мають цільове призначення – їх можна витратити на оплату комунальних послуг, ліків, продуктів українського виробництва, книг, поштових послуг або на підтримку наших захисників. Саме тому кешбек не погіршує платіжний баланс країни, а, навпаки, стимулює попит на українські товари.

Народний депутат Богдан Кицак також вважає, що урядова підтримка розрахована на споживачів із нижчим рівнем доходу.

"Розуміємо, що це короткострокова ініціатива уряду. Якби її запроваджували на триваліший період, тоді можна було б оцінювати вигоду для кожного українця. Після завершення програми, до кінця травня, можна буде оцінити її ефективність. Це перший подібний механізм, і в перспективі його можна було б зробити більш адресним – для вразливих категорій, зокрема малозабезпечених і людей з інвалідністю", – зазначає Кицак.

На думку президента Національної асоціації дорожників України Миколи Березовського , дискусія щодо справедливості підтримки водіїв є частково безпідставною, адже водії з початку війни фактично фінансували дороги, кошти на які були перенаправлені на оборону.

"Вартість палива на АЗС включає акцизний податок, який має спрямовуватися до Дорожнього фонду. Під час війни ці кошти направили на потреби оборони. Тож логічно, що уряд під час світової паливної кризи тимчасово підтримав водіїв, щоб нівелювати ціновий шок і дати їм час адаптуватися", – зазначає він.

Активно підтримують урядову ініціативу і волонтерські організації.

"Ми кожні кілька місяців відправляємо на схід десятки одиниць техніки, закуповуємо тонни палива та заправляємося за власні кошти, тому будь-яка компенсація для нас є важливою. Багато військових також самостійно заправляють автомобілі, тому можливість компенсувати витрати точно не зайва", – розповідає директор БФ "Авто Ангел Львів" Андрій Огінок .

Серед переваг програми також називають зростання безготівкових розрахунків: дедалі більше водіїв звикають оплачувати пальне банківськими картками, що є важливим інструментом детінізації ринку. Остаточно оцінити ефективність програми можна буде за кілька тижнів, однак, за даними мереж АЗС, частка безготівкових оплат уже помітно зросла.

Економіка