Скасування податкових пільг на посилки до €150: скільки отримає бюджет і як відреагує ринок

26 березня 2026 р. 08:25

26 березня 2026 р. 08:25

Обсяг надходжень в державний бюджет від скасування пільгового оподаткування міжнародних посилок в Україну вартістю до 150 євро може скласти понад 20 млрд грн на рік.

Таку цифру в коментарі для Delo . ua озвучив координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман, аналізуючи оприлюднений Міністерством фінансів так званий "великий податковий законопроєкт".

Податок на міжнародні посилки: що пропонує уряд та що думають експерти і бізнесмени

Український уряд в рамках, зокрема, зобов’язань перед Міжнародним валютним фондом і з метою збільшення дохідної частини державного бюджету пропонує, серед іншого, скасувати діючу в Україні пільгу зі сплати ПДВ на міжнародні посилки (в Україну) вартістю нижче 150 євро .

У пояснювальній записці до законопроєкту Мін істерство фінансів не зазначає очікуваний фіскальний ефект від пропонованого нововведення. Уникають конкретних цифр і більшість опитаних Delo.ua експертів.

Олег Гетман, як представник експертного співтовариства, позитивно оцінює пропоновану урядом норму.

"Ми як економісти, як аналітичні центри радили уряду це зробити ще п’ять років тому, бо ця пільга реально шкодить українських виробникам. Це одяг, взуття, космет и ка, товари для дому, аксесуари, іграшки. Всі ці товари виробляються в Україні у значних кількостях, десятками тисяч підприємств. Конкуренція просто шалена. Надавати пільгу китайцям, викривляти конкуренцією, нищити українських виробників цих товарів — це просто злочин, особливо під час війни. Тому ця пільга має бути прибрана" , — переконаний співрозмовник видання.

Оцінюючи можливі надходження в державний бюджет від скасування податкових пільг на міжнародні посилки, президент ГО "Асоціація приватних роботодавців" Олександр Чумак в коментарі для Delo . ua говорить про мільярди гривень на рік, але не про десятки мільярдів. Причина проста: частина товаропотоку перелаштується, частина продавців закладе ПДВ у ціну, частина покупців скоротить обсяги замовлень, а частина піде в інші канали. Тому "статична" оцінка 20% від усього масиву дрібного імпорту була б завищенням.

"Ритейл отримає плюси: для них ринок стає більш рівним. Але для домогосподарств практичний результат — вужчий асортимент дешевого імпорту і вища кінцева ціна. Виняток — некомерційні подарункові відправлення до 45 євро від фізособи фізособі: для них пільга залишається", — оцінює можливі наслідки Олександр Чумак.

Свою позицію щодо можливого скасування податкових пільг на посилки в коментарі для Delo . ua озвучили також у Спілці українських підприємців. Там, зокрема, застерігають , що запровадження ПДВ на всі міжнародні посилки та зниження порогу 150 євро є передчасним і не враховує реальний стан інфраструктури.

"Так , митна служба України сьогодні опрацьовує близько 90 млн посилок на рік. Скасування порогу 150 євро без відповідної інфраструктури, IT-систем і кадрів призведе не до збільшення надходжень, а до колапсу митного оформлення та зростання корупційних ризиків" , — прогнозують в СУП .

З 2021 року в країнах Європейського Союзу діє система IOSS (Import One-Stop Shop), яка дозволяє платформам і продавцям сплачувати ПДВ централізовано, без навантаження на кожен пункт пропуску. Впровадження ж аналогічного підходу в Україні вимагає окремої технічної, правової та кадрової підготовки , наполягають в СУП .

Скасування податкових пільг на посилки: не все так просто

С тарший економіст CASE Україна Володимир Дубровський зазначає: з одного боку, н есправедливо, що частина товарів потрапляє на внутрішній ринок України без сплати ПДВ . При цьому вітчизняні виробники та "білі" імпортери податок платять . Таким чином викривляється конкуренція. Ба більше, таким чином примудряються формувати товарні партії, і масштаби такої діяльності швидко зростають.

З іншого боку , внутрішнє виробництво та великомасштабний імпорт досить часто ігнорують специфічні товари або розміри, які невигідно завозити великими партіями. "Одна з головних переваг і нтернет-торгівлі саме в тому, що для немасових товарів витрати на пряму логістику менші, ніж якби їх імпортували навмання, розвозили в магазини і чекали, поки "їхній" покупець туди загляне" , — говорить Дубровський . Але власники таких фізичних магазинів інвестували в їхній розвиток, тому борються з веб-торгівлею , як можуть , додає співрозмовник видання.

Більше того, "білі" імпортери часто діють вибірково щодо певних груп товарів : вони можуть з тих чи інших причин не завозити певн і товари, а бо навпаки — укладати з власниками брендів антиконкурентні договори і ставати "виключними дилерами" із захмарними цінами.

"Обіцяють, що нібито покупцям не доведеться проходити через складнощі імпортерів: веб-платформи, через які купується більшість товарів, будуть брати на себе всі клопоти і витрати, а покупцеві тільки доведеться платити дещо вищу ціну. Але тоді реально купити можна буде тільки через такі платформи, що також викривляє конкуренцію" , — застерігає експерт, додаючи, що такий механізм працює в ЄС, але "це, м'яко кажучи, не зразок у питаннях конкурентного ринку".

Нагадаємо, діючий меморандум між Україною та Міжнародним валютним фондом містить чіткий перелік структурних реформ , які українська влада має реалізувати у 2026 році. У документі визначено дев’ять основних реформ, які Україна має виконати у найближчі півтора року. Зокрема, до кінця березня 2026 року уряд повинен ухвалити комплексний пакет податкових змін. Саме цей пункт є найбільш масштабним. Він включає реформу спрощеної системи оподаткування, нові правила для міжнародного бізнесу, оподаткування цифрової економіки та інші зміни. Фактично йдеться про одну з найбільших податкових реформ за останні роки.

Економіка