Перспективи залучення іноземних банків до України

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Перспективи залучення іноземних банків до України

27 березня 2026 р. 09:54

27 березня 2026 р. 09:54

26 лютого 2026 року Верховна Рада ратифікувала Угоду з Польщею про діяльність Bank Gospodarstwa Krajowego (BGK) в Україні. Відтепер польський банк зможе надавати українським уряду, державним і приватним установам фінансову та технічну допомогу для реалізації інвестиційних проєктів. У березні в Україні запрацював естонський банк IuteBank («Юте Банк»), який пропонуватиме клієнтам базові фінансові послуги: платежі та валютні операції, кредити, депозити. За короткий строк на вітчизняний банківський ринок вийшло одразу два закордонних банки. Питання лише в тому, чи підуть за ними інші іноземні гравці.

Вплив економічних та політичних факторів

Станом на 1 лютого 2026 року, в Україні офіційно працюють 60 банків. З них 27 мають частку іноземного капіталу, а 20 ― лише іноземний.

За даними НБУ, наразі спостерігається зацікавленість іноземних банків в українському банківському ринку. Подальше зростання частки іноземних гравців на вітчизняному банківському ринку прямо залежить від здатності України гарантувати безпеку та стабільність капіталу.

Що впливає на рішення іноземних банків

Перспективи залучення іноземних банків до України

Безпековий контекст ― повномасштабна війна та її вплив на економіку є серйозним стримувальним фактором для іноземних установ. До того ж досі не ухвалений законопроєкт про систему страхування військових ризиків, який наразі розробляється Нацбанком.

Другий важливий фактор ― монетарна політика, яка зараз орієнтована на гармонізацію з вимогами ЄС. Для іноземних банківських груп це означає перехід на зрозумілі їм «європейські рейки» регулювання, що спрощує ведення бізнесу в Україні.

Не менш значущими є макроекономічні показники, які демонструють реальну життєздатність ринку. Серед основних ― ВВП і рівень інфляції. Ріст ВВП 2025 року сповільнився до 1,8% порівняно з 3,2% 2024-го. У річному вимірі інфляція за підсумками лютого 2026-го зросла до 7,6%. Для міжнародних банківських груп такі показники є маркером того, що український ринок залишається складним.

Політична стабільність також важлива для іноземних банків. Єдність в ухваленні державних рішень та незмінність обраного курсу мінімізує ризики раптових регуляторних змін.

Наступний фактор ― регуляторне середовище, яке визначає податкове навантаження, стандарти нагляду та вимоги до капіталізації. Важливим кроком у цьому напрямку є гармонізація українського законодавства з міжнародними стандартами Базель III, що робить нагляд за банками прозорішим та передбачуванішим. Прозорість процедур фінансового моніторингу та зрозумілі механізми валютного регулювання створюють умови, за яких іноземні банки можуть ефективно управляти активами без надмірних витрат на локальну адаптацію. Проте непередбачуваність податкового середовища ускладнює довгострокове планування та підвищує операційні ризики.

Ефективність судової системи та якість правового захисту також є критично важливим фактором. Для іноземних банків важливо бути впевненими, що будь-які суперечки з клієнтами чи партнерами вирішуватимуться чесно і справедливо, за законом. На жаль, ефективність реформування судової системи України залишається недостатньою.

Що стримує іноземні банки

У Нацбанку відповіли на запит Finance.ua щодо ключових перепон для виходу нових гравців на вітчизняний банківський ринок. Якщо не враховувати безпекових факторів, основними бар’єрами є непередбачуваність податкового навантаження та недостатня збалансованість інтересів кредиторів і позичальників.

«Критично негативним фактором для подальшого входження інвесторів на ринок є непередбачуваність податкового середовища, зокрема щодо підвищеного оподаткування доходів банків. Також зменшує інвестиційну привабливість сектору недостатня збалансованість інтересів кредиторів і позичальників, яка в низці сфер із початком повномасштабної війни погіршилася (через запровадження нетаргетованих мораторіїв, наприклад, на стягнення заборгованості за споживчими кредитами незалежно від спроможності позичальника їх обслуговувати)», ― йдеться у відповіді НБУ.

2026 року базова ставка податку на прибуток для банків становить 50%. Цей показник актуальний і для оподаткування дивідендів, які виплачуються банками. Це суттєво зменшує прибуток банків, що є серйозним бар’єром для іноземних гравців.

Потенційні переваги для фінансової системи та клієнтів

Український фінансовий ринок динамічно розвивається навіть в умовах повномасштабної війни та має досить значний потенціал для подальшого розвитку. НБУ перелічив ключові точки росту:

значна кількість економічно активного населення та можливості для розвитку роздрібного банкінгу;
перспективи інтеграції України до фінансового простору ЄС;
очікування післявоєнного відновлення та участі у фінансуванні відбудови країни і масштабних інфраструктурних проєктах;
наявність в Україні розвиненої технологічної експертизи та одного з найбільш динамічних фінтех-секторів у регіоні, що для потенційних інвесторів створює додаткові можливості для впровадження інноваційних фінансових сервісів (Естонська група Iute Group AS, яка наразі заходить на український ринок, слідує цьому тренду);
помірне проникнення фінансових продуктів в економіку;
майже відсутній ринок цінних паперів та можливість помітно розвивати цю нішу після реалізації запланованих заходів із поліпшення інфраструктури цього ринку в межах програми з МВФ;
перспективи розвитку консорціумного кредитування, факторингу, проєктного фінансування, ринкового іпотечного кредитування, адже ці продукти лише тестуються локальними гравцями, однак просунуті гравці можуть швидко зайняти відповідні ринкові ніші;
високий попит на ресурси від фінансово та операційно стійких компаній і населення;
конкурентні переваги українських банків, зокрема адаптивність, значний досвід у забезпечення безперервності та протидії викликам операційного характеру і кібервикликам, просунутий рівень надання сервісів, висока ефективність та налагодженість ключових процесів тощо.

Такі умови відкривають вікно можливостей для іноземних гравців, дозволяючи їм зайняти вільні ніші на нашому ринку.

Розбір кейсу BGK

Президент України Володимир Зеленський підписав закон про ратифікацію угоди між урядами України та Республіки Польща щодо діяльності BGK 20 березня. Це надає правові підстави для повноцінної роботи польського державного банку розвитку на території нашої країни.

Bank Gospodarstwa Krajowego — це не звичайна банківська установа, а польський державний банк розвитку. Саме тому цей кейс варто розглянути окремо.

Bank Gospodarstwa Krajowego

BGK не надає послуги звичайним громадянам, уряду, державним установам і деяким бізнесам. Мета: підтримувати урядові соціально-економічні програми, інфраструктурні проєкти, експорт та регіональний розвиток. Тобто ініціативи, які сприятимуть економічному зростанню.

Проєкти, на які виділятиметься фінансова підтримка, будуть визначатися у співпраці між урядами України, Польщі та BGK.

Прогнози на найближчі роки

Нацбанк підтверджує інтерес іноземних банків до українського ринку. Причому це стосується як представників банківських груп, які вже працюють в Україні, так і тих, хто ще лише розглядає можливість виходу на наш ринок.

«Ми бачимо певний інтерес із боку інвесторів, поки досить обережний передусім через воєнні ризики. Також важливо, що всі міжнародні групи, які були в Україні перед вторгненням, продовжують діяльність і навіть нарощують свою присутність. Тому інтерес до українського ринку зберігається і вимірюється зокрема активністю чинних банків. Надалі рушієм інвестицій має стати приватизація державних банків як стратегічний процес, який має показати шлях для інвестицій в українські банки» , ― пояснили в НБУ.

У Нацбанку також не бачать пересторог або обмежень стосовно збільшення частки іноземних чи приватних банків: «Перерозподіл частки державних банків на користь іноземних буде хорошим трендом».

Українські підприємці також очікують виходу нових іноземних гравців на наш ринок. Аналітик Аналітичного центру Спілки українських підприємців Мирослав Лаба бачить реальні перспективи: «Після завершення війни країна очікує на репарації та відновлення, а це ― значні фінансові ресурси, які мають прийти в Україну. Вочевидь, слідом чи попереду цих мільярдів буде йти бізнес».

Лаба вважає, що поява нових гравців на українському ринку буде вигідною для підприємців та простих громадян: «Конкуренція завжди позитивно впливає на підвищення якості та зменшення вартості послуг для споживача. Звичайно, є очікування від іноземних банків на довші та дешевші кредити, кращі умови поповнення обігових коштів для бізнесу».

Анастасія Рибенко