Чи варто продовжувати 50% податок для банків: аргументи Гетманцева та банкірів

01 квітня 2026 р. 14:05

01 квітня 2026 р. 14:05

Очільник парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев має намір подавати законопроект про продовження оподаткування прибутку банків у 2027 році за ставкою 50%.

Чому Гетманцев пропонує продовжити оподатковувати банки за ставкою 50%

"Моя позиція послідовна і зрозуміла", — наголошує народний депутат. За його словами, найбільшим джерелом банківського прибутку зараз є не інновації, підвищення ефективності або суттєве розширення програм кредитування бізнесу і населення, а безризикові операції з державними цінними паперами, що використовуються для зв’язування банківської ліквідності. Ця ситуація нікуди не дінеться найближчим часом, наголошує депутат. Тому режим оподаткування прибутку банків за підвищеною ставкою необхідно продовжувати, бо ці гроші йдуть на армію.

"Якщо рішення буде підтримано колегами по парламенту, це необхідно зробити у першій половині року. Бо маємо враховувати позицію Конституційного Суду щодо дотримання розумних строків і уникати раптових змін в оподаткуванні", — попередив Гетманцев.

Що думає ринок про ініціативу Гетманцева

На ініціативу депутата публічно відреагувала Національна асоціація банків України (НАБУ) . Там наголошують на необхідності збалансованих рішень щодо податкової політики, які враховують як потреби державного бюджету, так і роль банківської системи у фінансуванні економіки та відновлення країни.

"Банківський сектор залишається одним із ключових донорів державного бюджету. За підсумками 2025 року банки сплатили близько 84,8 млрд грн податку на прибуток, а у 2024 році - близько 96 млрд грн за підвищеною ставкою 50%", — наводять цифри в НАБУ, додаючи, що банківська система продовжує виконувати критичну функцію підтримки економіки. Зокрема, за даними Національного банку України, у 2025 році чисті гривневі кредити бізнесу зросли більш ніж на 35%, що свідчить про активізацію фінансування реального сектору.

Крім того, банки залишаються важливим джерелом фінансування держави через інвестиції в облігації внутрішньої державної позики. Станом на кінець 2025 року портфель ОВДП у банківському секторі становив близько 760 млрд грн (приблизно 19% чистих активів сектору).

"Разом з тим, підвищене податкове навантаження має прямий вплив на можливості банківської системи. За оцінками Національного банку України, ставка податку на прибуток на рівні 50% обмежує здатність банків нарощувати операції та кредитування економіки, а також негативно впливає на інвестиційну привабливість сектору", — зазначають в банківській асоціації.

Сильна та капіталізована банківська система є необхідною умовою для відновлення економіки, залучення міжнародних інвестицій та збереження довіри громадян до фінансової системи, говорять в НАБУ. Ослаблення спроможності банків може мати наслідком зниження обсягів кредитування, скорочення інфраструктури та обмеження доступу бізнесу і населення до фінансових ресурсів.

Коментуючи для Delo . ua ініціативу очільника профільного парламентського комітету перший заступник голови правління банку "Південний" Максим Цимбал називає ініціативу неправильною, але очікуваною та передбачуваною.

"Мусимо відзначити суттєву шкоду, яку непослідовність та несистемність податкового законодавства спричиняє економіці країни, а не тільки банківський системі", — зазначає співрозмовник видання, виокремлюючи важливі аспекти негативного впливу такої податкової політики.

По-перше, в умовах критичного браку зовнішніх інвестицій чистий прибуток стає єдиним реальним джерелом капіталізації банків. Коли його сума змінюється вдвічі рік до року, банки не можуть адекватно планувати довгострокову достатність капіталу.

По-друге, відсутність довгострокових планів капіталізації унеможливлює системне планування кредитної політики та змушує банки фокусуватися на короткострокових кредитах під максимально ліквідну заставу.

По-третє, податкова політика не синхронізована з регуляторною політикою НБУ, який:

· тримає вимоги щодо достатності капіталу на довоєнному рівні 10%,

· додатково підвищує вимоги до капіталу через нові компоненти (ринковий ризик тощо),

· анонсує запровадження додаткових буферів (буфери системної важливості та консервації),

· провадить щорічні жорсткі стрес-тести, які ще більше підвищують тиск на капітал банків.

По-четверте, податкова політика не синхронізована з борговою політикою Міністерства фінансів, яке зацікавлене у розміщенні ОВДП як джерел фінансування дефіциту бюджету.

Максим Цимбал зазначає, що перелічені вище умови стримують кредитування та не дають можливості спрямувати значний ресурс вільної ліквідності, накопичений банками, в розвиток економіки.

До того ж реальний вплив підвищеної ставки оподаткування прибутку досягається лише завдяки приватним банкам, оскільки чистий прибуток державних банків і так перебуває під контролем Міністерства фінансів та може бути майже повністю стягнений у вигляді дивідендів.

Для прикладу, з 85 млрд грн податку на прибуток банківської системи за 2025 рік лише 21 млрд грн або 24,7% припадало на недержавні банки. Отже, навіть за умови збереження рівня прибутковості 2025 року додатковий фіскальний ефект від підвищення податку на прибуток до 50% становитиме лише 21 млрд грн.

"Також слід відзначити, що коли хтось говорить про надприбутки від процентних доходів, рахують неправильно — через валовий процентний дохід від депозитних сертифікатів та ОВДП, забуваючи про те, що більшу частину цих доходів банки віддають своїм клієнтам в якості плати за строкові депозити та залишки", — пояснює банкір.

Співрозмовник видання зазначає, що для банку краще було би мати стабільну ставку оподаткування, нехай і на рівні 25 % (вище ніж платить інший бізнес 18%). Але при цьому — отримати зниження нормативів достатності капіталу та кредитного ризику до скасування воєнного стану плюс щонайменше ще 12 місяців.

Голова правління та акціонер Unex Bank Іван Світек в коментарі для Delo.ua зазначає, що в ініціативі Данила Гетманцева більше недоліків, аніж переваг. Для всіх, і навіть для держави у довгостроковому вимірі.

"Треба мислити ширше, щоб зрозуміти, скільки Україна водночас втратить. Маю на увазі й менші інвестиції в державні облігації, й сповільнення кредитування реального сектору економіки, й гальмування розвитку банківських продуктів тощо", — говорить Іван Світек.

За його словами, ключовий пріоритет для банків на поточний момент — капіталізація (про дивіденди не йдеться). Саме на неї передусім спрямовуються банківські прибутки. Саме капіталізація збільшує можливості банків щодо кредитування уряду через ОВДП, кредитування бізнесу й населення.

"Що меншою буде капіталізація банківської системи, то меншими будуть її можливості для збільшення фінансування й подальшої розбудови, тим паче в складних умовах війни. Якщо дивитися стратегічно, то держава врешті-решт програє, а не виграє від цих змін. Це як різати курку, що несе золоті яйця", — переконує банкір.

За умови більшої ставки податку прибутковість банківського бізнесу зменшиться. Так само як ризикує ускладнитися й стійкість банків: за меншого чистого прибутку вони не матимуть змоги активніше збільшувати свою капіталізацію, аніж потенційно могли б. Особливо, зазначає Іван Світек, враховуючи звіт Нацбанку зі стрес-тестування в 2025 році: із нього слідує, що кілька банків гостро потребуватимуть збільшення капіталу. Вони потрапили в надскладну ситуацію в умовах, коли держава, з одного боку, висуває жорсткі вимоги щодо збільшення капіталу, а з іншого — витягує з кишені кошти, що мали піти на виконання цих вимог.

Є в цьому й відверта нелогічність дій, говорить співрозмовник Delo . ua, бо підвищеним податком держава сама "стріляє собі в ногу". Оскільки торік Міністерство фінансів відкрито заявило, що в двох великих держбанках запроваджена програма капіталізації не через збільшення статутного капіталу акціонером (урядом), а саме через збільшення прибутку. За рахунок цього прибутку (який зменшуватиметься за рахунок оподаткування, якщо таке рішення буде прийнято) й планується збільшення капіталу. Й це важливо не тільки з точки зору стійкості чи подальшого розвитку (хоча це вагомі моменти), а й з точки зору подальшої долі одного з цих банків і заробітку для держави. Оскільки від цього залежатиме інтерес потенційних покупців і кінцевої ціни угоди з продажу врешті решт.

"Можна не сумніватися, що в умовах підвищеного оподаткування чи податкової невизначеності інвестиційна активність на банківському ринку лише зменшуватиметься. В таких умовах інвестори двічі чи навіть тричі подумають, чи варто їм зараз купувати банк в Україні. Також переконаний, що вистачатиме тих, хто відмовиться від угод чи, принаймні, відтермінує їх до стабілізації податкової ситуації. В таких умовах ціни на фінустанови тільки зменшуватимуться, й ми не побачимо угод з привабливими мультиплікаторами, у які дехто ще вірив", — застерігає Світек.

Що (не)отримає державний бюджет від підвищення податку на банки

Про які потенційні суми надходжень в державний бюджет від підвищеного податку на прибуток банків може йти мова? Щоб це зрозуміти, говорить Іван Світек, достатньо вивчити звітність НБУ щодо загальної суми сплачених банками податків з 2023 року, коли податкову ставку було піднято з 18% до 50%, й подивитися на зміну цього показника в 2025 році, коли її зменшили до 25%.

· 2023 рік — 77,1 млрд грн (за 160 млрд грн прибутку до оподаткування);

· 2024 рік — 95,9 млрд грн (за 186,8 млрд грн прибутку до оподаткування);

· 2025 рік — 84,8 млрд грн (за 211,5 млрд грн прибутку до оподаткування).

Отже, приходить до висновку, співрозмовник Delo . ua, коли торік ставка оподаткування для банків була зменшена з 50% до 25%, не відбулось двократного зменшення бюджетних відрахувань. Банки мали змогу активніше кредитувати, розвивати продукти й нарощувати активи, і, відповідно, збільшили дохід до оподаткування на 13,2% (на 24,7 млрд грн — до 211,5 млрд грн). Тому відрахування до бюджету скоротилися лише на 11,6% (чи на 11,1 млрд грн), а не вдвічі.

"Це ще раз доводить аргументацію фінансового сектору: за збереження позитивної динаміки (якщо банкам дадуть природньо розвиватися) ця курка продовжить нести золоті яйця із значним мультиплікатором для вітчизняної економіки. Тобто економіка країни зможе зміцніти на сильних плечах банківської системи у ці непрості часи", — резюмує банкір.

Замість висновків

В державному ПриватБанку, який є найбільшим серед усіх банків податковим донором державного бюджету, у відповідь на запит Delo . ua зазначили, що ініціативу Данила Гетманцева не коментуватимуть, оскільки ПриватБанк — єдиний банк, для якого рівень податку на прибуток не має жодного значення, бо левова частка прибутку направляється до держбюджету.

Економіка