Логістика під час війни: як бізнес перебудовує постачання?

01 квітня 2026 р. 17:24

01 квітня 2026 р. 17:24

Пандемія 2020 року вже змусила бізнес переглянути звичні підходи до постачання. Але те, з чим зіткнулися українські підприємці у лютому 2022-го, виявилося зовсім іншим випробуванням. Замість адаптації до нових правил виявилося виживання в умовах, де правил не існує взагалі.

Реалії нових викликів для логістики передбачали закриті порти, знищену інфраструктуру, зміщені склади, перевантажені дороги. І при цьому бізнес мусить працювати. І саме здатність швидко перебудовуватися стала головним конкурентним активом українського бізнесу у воєнний час. Читайте на Delo.ua як впоралися українські підприємства з викликами для логістики, що принесло повномасштабне вторгнення.

• Менше на складі, більше в голові?
• Київ більше не центр
• Маршрути з Китаю або коли звичних шляхів більше немає
• Блокпости, комендантська година і резервні маршрути
• Ринок адаптується — і це видно в цифрах
• Що це означає для тих, хто зараз будує постачання?

Менше на складі, більше в голові?

Звичка тримати великий товарний запас була першим, від чого довелося відмовитися. Так, раніше це вважалося нормою: закупив більше, заплатив менше за одиницю, поклав на склад у Києві (умовно) і продавав по мірі потреби. Війна зробила цю модель небезпечною в буквальному сенсі.

Великі склади поблизу столиці стали вразливими точками. А пошкоджений товар означає навіть не збиток, а цілий крах оборотних коштів. Тому багато компаній перейшли на модель частіших, але менших закупівель. Логістика при цьому ускладнилася, зате натомість бізнес отримав:

• менше «заморожених» фінансів у товарних залишках;
• нижчий ризик одномоментних втрат від пошкодження складу;
• більшу гнучкість у зміні асортименту під ринкові умови;
• можливість швидше реагувати на перебої в постачанні.

Звісно, це непросте рішення, адже воно вимагає злагодженої роботи з постачальниками, чіткого планування та запасних сценаріїв. Проте саме так вдалося багатьом компаніям залишитися на плаву в найгостріші місяці 2022–2023 років.

Київ більше не центр

До повномасштабного вторгнення більшість товарних складів України концентрувалися в Києві та навколо нього. Це була логічна модель: столиця як транспортний вузол, зручна дорожня мережа, найбільший споживчий ринок. Але вже у березні 2022 року стало очевидно, залишати товар у прифронтовому місті неможливо.

Почалася масова міграція складів на захід: Львів, Тернопіль, Вінниця, Хмельницький. Тільки ці міста буквально не були готові до такого навантаження. Бракувало промислових площ потрібного формату, логістичної інфраструктури, кваліфікованих кадрів.

За даними YC.Market (YouControl), географія логістичного бізнесу в Україні суттєво змінилася. Станом на початок жовтня 2025 року топ-5 регіонів за концентрацією транспортно-логістичних компаній виглядає так:

• Київ — 18 931 компанія (27% від загальної кількості по країні);
• Дніпропетровська область — 5 042 компанії та 13 884 ФОП;
• Одеська область — сукупно 18,3 тис. суб'єктів господарювання;
• Львівська область — 16,6 тис. логістично-транспортних бізнесів;
• Київська область (без столиці) — 16,1 тис. суб'єктів господарювання.

Львівська область, яка до 2022 року не входила навіть до трійки лідерів, сьогодні стала четвертим за масштабом логістичним хабом країни. Це прямий наслідок вимушеного перерозподілу складської інфраструктури.

Маршрути з Китаю або коли звичних шляхів більше немає

Закриття морських портів і авіапростору стало найбільшим структурним ударом по імпортній логістиці . До 2022 року значна частина товарів з Азії заходила в Україну через Одесу або прилітала прямими рейсами. Тепер обидва канали відрізані. За оцінками, лише блокування портів коштувало Україні близько 170 мільйонів доларів щоденних втрат на початку повномасштабного вторгнення.

То як тепер доставити товар з Китаю, якщо звичних шляхів більше немає? Відповідь прийшла не одразу. Але поступово сформувалися нові маршрути та підходи:

• мультимодальні коридори через Польщу, Румунію та країни Балтії;
• залізничні маршрути з Китаю через Казахстан і далі до кордонів ЄС;
• автомобільне «останнє плече» від польського або румунського кордону до українських складів;
• консолідовані відправлення через логістичних операторів, що знизило вартість для середнього бізнесу.

Це довше, дорожче, але це працює. Залізнична логістика при цьому зазнала колосального навантаження. Так, «Укрзалізниця» у 2024 році заробила 108,1 млрд грн доходу — на 20,5% більше, ніж у довоєнному 2021-му.

Переорієнтація з морських маршрутів на залізницю відбулася вимушено, але фактично заклала нову логістичну архітектуру країни.

Інші топ-гравці також переосмислили свої ролі. «Нова Пошта» наростила дохід більш ніж удвічі порівняно з довоєнним 2021 роком: до 48,5 млрд грн у 2024-му – і активно виходить на ринки 16 країн Європи. Логістика стає не лише внутрішньою, а й міжнародною справою.

Блокпости, комендантська година і резервні маршрути

Навіть якщо товар вже на складі в Україні, це ще не означає, що він доїде до клієнта без ускладнень. Внутрішня логістика отримала власний набір викликів, з якими доводиться працювати щодня:

• комендантська година обмежує вікна для нічних перевезень;
• блокпости та огляди подовжують час у дорозі на 20–40%;
• перевантаження ключових трас на заході країни робить маршрути непередбачуваними;
• ризик нових атак вимагає постійного моніторингу та готовності до зміни плану.

Компанії, які вижили, виробили одне спільне правило: план A – це добре, але завжди потрібні план B і план C. Логістика в умовах війни вимагає навичок управління невизначеністю, тож диспетчери та менеджери фактично перейшли на режим постійного ситуативного реагування.

Ринок адаптується — і це видно в цифрах

Показово, що попри всі виклики, логістична галузь України не лише вижила, а й продовжує розвиватися. Так, у середині 2025 року картина виглядала наступним чином:

• загальна кількість активних компаній і ФОП у транспортно- логістичній галузі — 260 433 ;
• у третьому кварталі 2025 року зареєстровано 8,3 тис. нових ФОП — удвічі більше, ніж у попередньому кварталі;
• кількість нових логістичних компаній у III кварталі зросла на 11,7% порівняно з II кварталом;
• сукупний дохід топ-15 логістичних компаній у 2024 році перевищив 233 млрд грн .

Перший квартал 2025-го був болісним, адже закривалося більше підприємців, ніж відкривалося: на кожні 10 нових ФОП припадало понад 30 закритих. Але вже до літа тренд змінився. До кінця третього кварталу співвідношення вирівнялося: майже 2 нових ФОП на одного, що закрився. Тобто хоч і повільно і нерівно, але ринок адаптується.

Що це означає для тих, хто зараз будує постачання?

Практичний висновок із досвіду трьох років показує, що логістика під час війни виграє не за рахунок ціни, а за рахунок надійності та гнучкості. Так, компанії, що вистояли, зробили ставку саме на партнерів, яким можна довіряти, на маршрути з резервними варіантами, на операторів, здатних реагувати швидко. Чи означає це, що все вже налагоджено? Навряд. Але українські підприємці довели, що в умовах, де немає готових рішень, вони вміють будувати власні.

Економіка