Росія на тлі війни в Ірані заробляє не лише на нафті, а й на газі та добривах - Bloomberg

01 квітня 2026 р. 18:13

01 квітня 2026 р. 18:13

Про це повідомляє Bloomberg , передає Укрінформ.

Блокування Іраном Ормузької протоки перекрило постачання нафти з Перської затоки, що спричинило зростання ціни на флагманський російський сорт нафти Urals. Водночас цей водний шлях є також важливим каналом для перевезень алюмінію, скрапленого природного газу та деяких видів добрив, поставки яких також скоротилися, що призвело до зростання цін — на алюміній на 12%, а на добриво — майже на три чверті.

За даними аналізу, проведеного кількома європейськими урядами та наданого Bloomberg на умовах анонімності, експорт російської нафти може зрости на 40 млрд доларів, якщо ціни на сиру нафту залишатимуться високими до кінця цього року. Якщо ж американо-ізраїльська війна закінчиться швидко, Ормузька протока знову відкриється, а ціни на нафту повернуться до довоєнного рівня протягом трьох місяців, додаткові доходи становитимуть менше 10 млрд доларів.

Хоча нафта залишається важливим джерелом доходів бюджету Кремля, інші сировинні товари також виграють від конфлікту на Близькому Сході.

Базові ціни на алюміній наближаються до чотирирічного максимуму після ударів іранських дронів і ракет по двох великих заводах у Бахрейні та Об’єднаних Арабських Еміратах. Це покращило перспективи російського металу, який з 2022 року здебільшого ігнорували західні покупці. За словами обізнаних джерел, російська компанія United Co. Rusal International, на яку припадає понад 5% світового виробництва, вже отримує запити зі США та Європи щодо наявних обсягів. Раніше компанія була змушена перенаправити близько половини експорту до Китаю через західні обмеження, однак у разі їх пом’якшення може частково переорієнтувати поставки.

Блокування Ормузької протоки також обмежило життєво важливі поставки добрив і газу, необхідного для їх виробництва. Росія є другим за величиною виробником добрив у світі й забезпечує близько п’ятої частини глобальної торгівлі, тому попит на її азотні та фосфатні добрива зростає.

Наразі Росія надає пріоритет внутрішньому ринку, встановивши експортну квоту на азот та деякі комплексні добрива в обсязі 18,7 млн тонн до кінця травня, а також заборонивши експорт аміачної селітри до 21 квітня. Проте країна все ще може постачати ті види добрив, які не потрапили під обмеження або не підпадають під квоту.

Ще одним важливим експортним товаром залишається пшениця. Перспективи її експорту в цьому та наступному сезонах покращуються, оскільки ризики перебоїв постачання через конфлікт на Близькому Сході стимулюють попит.

Попит є і на російський газ, оскільки іранські удари призвели до зупинки найбільшого у світі заводу зі зрідження природного газу в Катарі та пошкодили близько 17% його потужностей. Російські виробники мають намір скористатися підвищенням світових цін, попри те, що Європейський Союз починає запроваджувати обмеження на імпорт російського СПГ.

Хоча президент США Дональд Трамп заявив, що очікує завершення війни з Іраном протягом двох-трьох тижнів, навряд чи конфлікт мине без наслідків, зважаючи на контроль Тегерана над Ормузькою протокою, зазначає видання. У будь-якому разі вплив для ринку, ймовірно, триватиме значно довше, що піде на користь ключовому союзнику Ірану — Москві.

Водночас здатність Росії повною мірою скористатися війною в Ірані підривають українські атаки по її нафтопереробних заводах, інфраструктурі та заводах із виробництва добрив.

Як повідомляв Укрінформ, азійські країни, які стикаються з енергетичними викликами на внутрішньому ринку через конфлікт у Перській затоці, активно закуповують російську нафту після тимчасового звільнення від санкцій США.

Фото: Shaah Shahidh on Unsplash

Економіка