Приєднання до SEPA може додати 0,3% ВВП і знизити витрати бізнесу на платежі

03 квітня 2026 р. 14:39

03 квітня 2026 р. 14:39

Приєднання України до Single Euro Payments Area (SEPA) є одним із ключових етапів інтеграції фінансового сектору до європейського простору та створює передумови для здешевлення і прискорення транскордонних платежів у євро.

SEPA об’єднує 41 країну та забезпечує стандартизовані розрахунки між банками. Наразі міжнародні перекази з України здебільшого здійснюються через SWIFT, що передбачає вищу вартість і триваліший час обробки транзакцій.

Водночас Україна вже імплементувала ключові технічні стандарти, зокрема IBAN та ISO 20022, які є необхідною основою для інтеграції до європейської платіжної інфраструктури.

За оцінками Міністерства фінансів, потенційна економія на міжнародних переказах після приєднання до SEPA становитиме 70–100 млн євро щороку. Для малого і середнього бізнесу це означає близько 4 тис. євро економії на рік на одну компанію. Додатково очікується позитивний макроекономічний ефект: зниження трансакційних витрат і розвиток експорту ІТ-послуг можуть забезпечити приріст близько 0,3% ВВП за паритетом купівельної спроможності вже в перший рік.

Досвід країн, що нещодавно приєдналися до SEPA, свідчить про зростання довіри з боку європейських партнерів. Інтеграція до єдиної платіжної зони підвищує прозорість фінансових операцій і спрощує розрахунки, що позитивно впливає на конкурентоспроможність бізнесу.

Для громадян це означатиме швидші та дешевші перекази в євро, що є особливо актуальним для тих, хто працює або навчається за кордоном. Очікується також поступове скорочення частки неформальних каналів переказів.

Водночас приєднання до SEPA потребує приведення українського законодавства у сфері фінансового моніторингу у відповідність до оновлених європейських вимог AML/CFT. Йдеться про уніфікацію підходів до перевірки клієнтів, звітності та збереження даних.

Із цією метою уряд уже схвалив відповідний законопроєкт, який передбачає адаптацію українського законодавства до вимог Європейського Союзу та критеріїв Європейської платіжної ради. Документ разом із супровідними змінами до кодексів наразі розглядається парламентом.

Одним із найбільш дискусійних положень є створення реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб. Водночас йдеться виключно про облік факту відкриття рахунку чи сейфа, без доступу до інформації про залишки коштів, рух грошей або їхній вміст.

До реєстру вноситиметься базова інформація про власника, рахунок та фінансову установу. Дані про операції і кошти залишатимуться під захистом режиму банківської таємниці, а доступ до них, як і раніше, матимуть лише уповноважені органи у визначених законом випадках.

Важливо, що впровадження такого реєстру не змінює підходів до захисту банківської таємниці, яка залишається фундаментальною умовою довіри до банківської системи.

Таким чином, приєднання до SEPA не передбачає розширення контролю за громадянами, а спрямоване на підвищення прозорості фінансової системи відповідно до європейських стандартів. У довгостроковій перспективі це означає зниження витрат на платежі, розширення доступу до ринків ЄС та зміцнення довіри до українського фінансового сектору.

Раніше уряд схвалив пакет законопроєктів, необхідних для приєднання країни до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).

Економіка