Як раніше вже не буде: чому війна в Ірані ламає енергетичну безпеку світу

06 квітня 2026 р. 10:12

06 квітня 2026 р. 10:12

• Війна в Ірані викликала глобальні енергетичні потрясіння через порушення постачань нафти і газу та зростання цін.
• Євросоюз готується до тривалих енергетичних перебоїв, розглядаючи нормування пального та виділення нафти зі стратегічних запасів.

Війна в Ірані викликала енергетичні шоки у світі, оскільки постачання нафти й газу порушилися, а це призвело до дефіциту і зростання цін. Усі ці потрясіння продемонстрували глибоку вразливість світової енергосистеми.

Чому війна в Ірані руйнує звичну систему?

До такої думки прийшла професорка Кембриджського університету Хелен Томпсон, пише Bloomberg .

Дивіться також Переговори провалилися: США та Іран не змогли домовитися, – ЗМІ

Науковиця попереджає, що війна на Близькому Сході несе не лише гуманітарну кризу з тисячами загиблих людей і ще більшою кількістю біженців.

Вона упевнена, що конфлікт пришвидшить переформатування світової енергетичної системи. А наслідки цього процесу торкнуться експорту нафти, газу та морських перевезень. При цьому їх відчують усі:

• країни Перської затоки;
• Європа;
• держави Азії.

Навіть якщо бойові дії вщухнуть, основні припущення, на яких десятиліттями трималися світові ринки, як-от надійність транзитних маршрутів і можливість швидко замінювати перервані поставки, вже серйозно похитнулися,
– наводить видання слова професорки.

Томпсон наголошує, що наслідки війни будуть відчуватися не лише на нафтових ринках. Найближчим часом вони тиснутимуть і на сегмент нафтопродуктів та скрапленого природного газу особливо для країн, залежних від постачань із Близького Сходу.

• Наприклад, Велика Британія вразлива через залежність від імпорту авіаційного пального, дизеля та газу.
• Водночас країни Азії можуть бути більш гнучкими завдяки використанню вугілля та диверсифікованим джерелам постачання.

Важливо! У підсумку, за словами науковиці, світ може зіткнутися з більш фрагментованими цінами, жорсткішими умовами постачання та зростанням економічних ризиків.

Як Європа готується до енергетичної кризи?

У Брюсселі, вочевидь, теж міркують схоже. Адже в Євросоюзі вже готуються до тривалих енергетичних перебоїв і розглядають "усі можливі варіанти" для боротьби з енергетичною кризою. Про це розповів єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен в інтерв’ю Financial Times .

Це буде тривала криза… ціни на енергоносії залишатимуться високими дуже довгий час,
– зазначив посадовець.

Зокрема, ЄС очікує, що дефіцит деяких продуктів може стати критичним вже найближчим часом. Особливо європейців непокоять перебої з авіаційним пальним.

За словами Йоргенсена, ЄС готується до найгірших сценаріїв, зокрема, нормування критичних ресурсів, таких як авіаційне пальне чи дизель .

Нам потрібно зберігати всі варіанти відкритими, і якщо це справді, як я прогнозую, тривала криза, то ці інструменти знадобляться і на пізнішому етапі,
– зауважив єврокомісар.

Зауважте! Європа також розглядає можливість виділити додаткові ресурси нафти зі стратегічних запасів.

Чому війна в Ірані вдарила по енергоринках?

• Майже повна блокада судноплавства через Ормузьку протоку разом із ударами по енергетичній інфраструктурі в районі Перської затоки вже суттєво дестабілізували світові енергетичні ринки. Це спричинило різке зростання цін і посилило занепокоєння щодо надійності постачання енергоносіїв у довгостроковій перспективі.

• З початку військових дій США та Ізраїлю проти Ірану ціни на газ у Європі підскочили більш ніж на 70%. Ситуацію ускладнює і те, що після холодної зими рівень запасів залишається критично низьким.

• Непроста ситуація склалася і в Азії. Зокрема, в Індії через дефіцит газу уряд був змушений запровадити ліміти на його постачання, надаючи пріоритет ключовим галузям економіки.

• Водночас країни, що входять до Міжнародного енергетичне агентство, у березні погодилися вивільнити 400 мільйонів барелів нафти зі стратегічних резервів, щоб пом’якшити наслідки глобальної нафтової кризи.

Майже повна блокада судноплавства через Ормузьку протоку разом із ударами по енергетичній інфраструктурі в районі Перської затоки вже суттєво дестабілізували світові енергетичні ринки. Це спричинило різке зростання цін і посилило занепокоєння щодо надійності постачання енергоносіїв у довгостроковій перспективі.

З початку військових дій США та Ізраїлю проти Ірану ціни на газ у Європі підскочили більш ніж на 70%. Ситуацію ускладнює і те, що після холодної зими рівень запасів залишається критично низьким.

Непроста ситуація склалася і в Азії. Зокрема, в Індії через дефіцит газу уряд був змушений запровадити ліміти на його постачання, надаючи пріоритет ключовим галузям економіки.

Водночас країни, що входять до Міжнародного енергетичне агентство, у березні погодилися вивільнити 400 мільйонів барелів нафти зі стратегічних резервів, щоб пом’якшити наслідки глобальної нафтової кризи.

Економіка