Будівництво замість митниці: у 2025 році саме ця сфера стала найкорумпованішою – звіт НАЗК

07 квітня 2026 р. 19:36

07 квітня 2026 р. 19:36

Сфера будівництва та земельних відносин за рівнем корупційних проявів у 2025 році вперше з 2021-го випередила митницю, яка раніше очолювала антирейтинг. Нині саме вона займає перше місце серед найбільш корумпованих галузей в Україні. Близько 35% українців, які мали справу з будівельною сферою, повідомили про випадки корупції. Другу та третю позиції посідають послуги з підключення й обслуговування електро-, газо- та водопостачання разом із водовідведенням, а також діяльність правоохоронних органів. Митниця ж вперше з 2021 року опустилася на четверте місце.

Про це повідомляє Delo.ua з посиланням на дослідження НАЗК “Корупція в Україні 2025: розуміння, сприйняття, поширеність”, яке прокоментувала народна депутатка Олена Шуляк.

За даними авторів звіту, 34,6% опитаних, які мали взаємодію з цією галуззю, повідомили про випадки корупції. Як наголосила Олена Шуляк, це найвищий показник за весь період спостережень. При цьому будівельна сфера змістила з першого місця митницю, яка утримувала лідерство протягом попередніх трьох років.

“Як і у попередні чотири роки, друге місце за поширеністю корупції посідає сфера послуг енергетичних компаній. Йдеться про підключення та обслуговування систем електро -, газо-, водопостачання та водовідведення. Про корупційний досвід повідомили 31,7% респондентів, які контактували з цією сферою”, – зазначила Шуляк.

За словами дослідників, упродовж 2021-2025 років рівень корупційного досвіду за самооцінкою в цій сфері тримається приблизно на рівні 30%. Показник залишається відносно стабільним і не демонструє чіткої тенденції ні до зростання, ні до зниження.

Третє місце у рейтингу посідає сфера забезпечення правопорядку – діяльність правоохоронних органів. Тут про корупційний досвід повідомили 26,8% респондентів. Водночас серед підприємців цей показник загалом відповідає рівню 2021 та 2023 років після короткочасного зниження у 2022-му.

“Водночас, митна справа з показником корупційного досвіду у 21,8% вперше за  весь період спостережень змістилася з першого місця у рейтингу та демонструє статистично значуще зниження показника порівняно з 2022-2024 роками, коли він тримався на рівні близько 35%”, – зауважила Шуляк.

У сфері державного регулювання та контролю за господарською діяльністю рівень корупційного досвіду серед підприємців становить 17,6% і суттєво не змінився порівняно з 2024 роком (15,4%). Аналогічна ситуація спостерігається і в податковій сфері: у 2025 році 15% респондентів, які взаємодіяли з податковими органами, повідомили про корупційний досвід проти 15,8% роком раніше. Водночас саме податкові органи залишаються найбільш частою точкою контакту для бізнесу.

У судовій сфері зафіксовано певне зниження: частка підприємців, які стикалися з корупцією, скоротилася до 13,9% порівняно з 18,1% у 2024 році.

Найнижчі показники корупційного досвіду, за словами Олени Шуляк, спостерігаються у нових напрямах, які досліджувалися вперше у 2025 році. Зокрема, у сфері відбудови України про корупцію повідомили 12,7% опитаних, а у сфері публічних закупівель – 12%.

Чому будівництво та земельні відносини очолили антирейтинг корупції

За словами Олени Шуляк, сфера будівництва та земельних відносин уже кілька років поспіль, демонструє найвищий рівень корупційного досвіду як серед громадян, так і серед бізнесу. Це свідчить про те, що проблема має не поодинокий чи тимчасовий характер, а є системною. Йдеться про сформоване роками середовище, де непрозорі процедури, ручне управління, маніпуляції з документацією та значна залежність від рішень посадовців створюють сприятливі умови для зловживань.

“Щоб із року в рік утримувати першість у країні, де корупційні ризики є в багатьох сферах, потрібні не окремі випадки, а ціла система. У будівництві та земельних відносинах вона, на жаль, досі працює – через непрозорість процедур, заплутаність регулювання і можливість впливати на результат у ручному режимі”, – зазначила Шуляк.

Вона наголосила, що одна з головних небезпек полягає в тому, що корупція в цій сфері часто не проявляється у вигляді прямого хабарництва, а маскується під формально законні рішення. Зокрема, йдеться про містобудівну документацію, зміну цільового призначення земель, видачу містобудівних умов і обмежень, затвердження детальних планів територій та інші дозвільні процедури.

Водночас, за словами Шуляк, у багатьох випадках помітною є роль місцевої влади. Вона нерідко виступає не лише учасником процесів, а й одним із ключових бенефіціарів у схемах, пов’язаних із землею та забудовою.

“Історії з містобудівною документацією, детальними планами територій, зміною цільового призначення землі давно стали окремим корупційним жанром. І проблема тут у тому, що людина або бізнес, які приходять оформити землю чи реалізувати будівельний проєкт, дуже часто потрапляють у систему, де неформальні правила давно стали більш звичними за офіційні”, – підкреслила Олена Шуляк.

Вона також наголосила, що, за результатами дослідження, ініціатива у корупційних ситуаціях найчастіше виходить не від заявника, а від сторони, яка надає послугу.

“Це важливий момент, бо він ламає популярне пояснення на кшталт "самі несуть". Насправді у більшості випадків ініціатива виходить від сторони, яка контролює доступ до послуги, документа чи рішення. І це ще раз доводить: для подолання корупції тут недостатньо просто карати окремих виконавців – потрібно міняти саму систему”, – резюмувала нардепка.

Нагадаємо, Олена Шуляк наголошує на важливості зниження оподаткування орендарів, щоб стимулювати ринок оренди виходити з тіні.

Економіка