Малий бізнес під загрозою: до літа закриється 10% або 30 000 ФОП — магазинів, кіосків і кафе

08 квітня 2026 р. 09:31

08 квітня 2026 р. 09:31

Малий бізнес переживає серйозну кризу: зростання витрат, надмірна конкуренція та демонтаж кіосків та МАФів змушують багато підприємців закривати свої заклади. Лише за січень 2026 року в Україні припинили діяльність понад 17 тисяч ФОПів. Ресторанний сегмент не став винятком: у Києві за зиму закрилися сотні невеликих кав’ярень, стріт-фудів та міні-пекарень.

Частину власники закрили самі чарез збитковість, частину було знесно за рішенням місцевої влади. Про те, хто вижив на ринку, чому весняний «бум» відкриттів не стався і як підприємці адаптуються до нових умов, розповіла Delo. ua експертка ресторанної сфери Ольга Насонова.

Ви прогнозували, що навесні кав’ярні "вилізатимуть", як проліски. Уже березень — масових блекаутів немає. Чому не справдився прогноз і ринок не ожив, а навпаки — мінус 200 закладів?

— Падає не весь ринок, а лише дрібний сегмент. Наприклад, у парку Перемоги на Дарниці знесли чотири кіоски Green Cava, які працювали там уже сім-вісім років. Раніше, у січні, на Хрещатику прибрали понад 30 МАФів, ще вісім  — на Майдані в березні.

За останні кілька місяців у Києві припинили роботу близько 400 закладів. Майже 300 із них — це малий формат: кав’ярні, стріт-фуд, шаурма, міні-пекарні. Частина — мережеві, але невеликі за площею. Велика кількість таких закладів працювали у МАФах — тимчасових кіосках. А в лютому та березні їх активно почали демонтовувати.

За моїми оцінками, по місту знесли кількасот таких кіосків. Із них орієнтовно 100–150 — це були саме об’єкти громадського харчування.  Частина невеликих кзакладів закрилися через падіння оборотів, високу конкуренцію та витрати, які перевищили доходи.

Малий бізнес просто не мав фінансового запасу міцності. Водночас великі ресторани постраждали значно менше. За зиму — з січня по березень — у Києві закрилося приблизно 50–60 закладів більшого формату.

Ви назвали цифру понад 200 закладів, що закрилися. Звідки ці дані?

— Ні, це не офіційні дані. Окремої державної статистики саме по ресторанах зараз немає — є лише загальні цифри щодо відкриття та закриття ФОПів. Тому ми формуємо власну аналітику. Я відстежую ринок через Google-карти за допомогою спеціального софту: він фіксує, які заклади з’являються і які зникають.

Але бізнес не завжди вчасно повідомляє про закриття — іноді заклад уже не працює, а на карті ще відображається. Тому цифра 200–400 — це експертна оцінка на основі моніторингу, а не офіційний реєстр.

Що відбувається з бізнесом власників МАФами після демонтажу? Вони зникають чи відкриваються знову? Який відсоток повертається в бізнес?

— Частина підприємців не здаються, а змінюють формат. Зараз помітний тренд: викуповують або орендують квартири на перших поверхах, роблять окремий вхід і запускають там свій заклад уже в більш надійному форматі. У спальних районах зараз багато таких перезапусків — видно ремонти й нові вивіски.

Але приблизно 30% демонтованих МАФів у бізнес уже не повернуться. Це ті точки, що стояли в невдалих місцях, або там, де була надмірна конкуренція. У таких випадках власники вирішують не ризикувати знову.

Чи можна сказати, що ринок зараз у кризі?

— Я б не сказала, що він зупинився. Скоріше, ринок проходить природний відбір. Так, весна не принесла масового відкриття нових кав’ярень, як це було раніше, але пожвавлення відчутне. Заклади, які пережили зиму і змогли адаптуватися, у березні зафіксували зростання відвідуваності на 30–40% порівняно з лютим.

Деякі підприємці, планують відкриття нових точок навесні та влітку, розраховуючи на сезонне пожвавлення . Причини прості: потепління, більше людей на вулицях, ранній Великдень. Однак надмірна конкуренція, енергетична криза, здорожчання палива та низька відвідуваність гостей створюють серйозний тиск на бізнес, і багато закладів працюють на межі рентабельності.

А як тоді пояснити феномен Namelaka: два ресторани, не унікальне меню, високий середній чек, але люди стоять у черзі по 2–2,5 години?

— Так, справді, схожі торти й десерти можна знайти й в інших закладах за менший чек. Але Namelaka — не про їжу саму по собі. Цей заклад — своєрідний театр, де кожен гість стає частиною шоу. Його унікальність — у святі, яке він створює.

Люди приїжджають з інших міст і областей, одягаються відповідно до стилю закладу фотографуються, проводять час разом. Атмосфера, дизайн і сам формат "подія + їжа" створюють цінність, яка приваблює гостей більше, ніж просто меню. Тобто люди стоять у черзі не за їжею, а за емоціями.

Тоді, можливо, проблема багатьох ресторанів не лише в економіці, а в менеджменті?

— Дрібні заклади часто не думають про маркетинг, свою аудиторію чи конкуренцію. Вони просто відкривають кав’ярню або кіоск і сподіваються, що клієнти прийдуть. А успішні заклади роблять усе комплексно: продумують концепцію, маркетинг, таргет, колаборації — і залучають нових людей.

На одній вулиці або в одному ЖК можна побачити 4–5 кав’ярень. Більшість із них схожі одна на одну, як дві краплі води: однакова кава, однакові десерти, стільці — і ті майже однакові. Тому люди обирають заклад не через любов до нього, а за ціною чи зручністю.

І коли ціни зростають, але не пропонують нічого унікального, клієнти йдуть до тих, хто створює емоції. Наприклад, капучино в кіоску за 80 гривень у паперовому стаканчику під дощем виглядає менш привабливо, ніж у кафе з атмосферою та комфортом.

До того ж подорожчання електрики, пального, продуктів, підвищення оренди можуть "вбити" навіть стабільний заклад.

Що чекає на цей ринок влітку? Нова хвиля закриттів?

— Працювати стане трохи легше. Масових хвиль закриттів не очікую. Багато залежить від ситуації в енергетиці: дизель для генераторів поки що не подорожчав критично, а економічна криза ще не настільки глибока, щоб спричинити масові закриття. Окремі слабкі заклади можуть піти з ринку, однак системного згортання не буде.  До того ж весна і початок літа традиційно додають активності — зростає трафік і споживання.

Паралельно відкривається можливість для нових інвесторів. Багато власників продають бізнеси з великим дисконтом: вкладали 100 тисяч доларів — продають за 20. Фактично це ринок покупця: можна придбати готовий заклад з ремонтом і обладнанням значно дешевше собівартості. Тож радше відбудеться переформатування: одні підуть, інші займуть їхнє місце.

А яка частка закладів за вашим прогнозом не доживе до літа?

— Не більше 10%. У Києві зареєстровані приблизно 300 тис. ФОПів, тож це може торкнутися близько 30 тисяч закладів.  Це корелюється з показником минулого року, коли у Києві згорнули свою діяльність 32 тисячі підприємців.

Йдеться не лише про кав’ярні, а й про маленькі магазини, кіоски, зоомагазини, овочеві точки, дрібні аптеки із мінімальними оборотами. Коли підприємець мав умовно тисячу гривень виручки на день, а стало 300, — він просто не витягує базові витрати: оренду, зарплати й закупівлю товару. У такому режимі довго не протримаєшся. Там, де прибуток мінімальний і немає фінансової подушки, навіть невелике просідання продажів стає критичним.

Економіка