«Податок на OLX, Uber і Airbnb»: Мінфін детально пояснив, що передбачає новий законопроєкт

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

08 квітня 2026 р. 15:28

08 квітня 2026 р. 15:28

Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроєкт № 15111-д щодо запровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, а також їх оподаткування. Міністерство фінансів розкрило деталі документа.

Регулювання цифрової економіки

На сьогодні сфера digital-економіки є одним з ключових драйверів зростання по всьому світу. Тому регулювання діяльності цифрових платформ, а також обміну інформацією про доходи, отримані через такі платформи, є необхідністю для подальшої інтеграції в ЄС та глобальну економіку.

Законопроєкт стосується українських та іноземних компаній, що надають цифрові послуги, які активно працюють на нашому ринку (таких як Bolt, Uklon, Airbnb, Glovo, Uber та інші сервіси з надання послуг, продажу товарів, надання в оренду нерухомості чи транспорту тощо).

Реалізація положень законопроєкту стануть кроком до детінізації економіки, що дозволить Україні приєднатися до міжнародної системи обміну інформацією про доходи з цифрових платформ, а також підвищити прозорість цього ринку послуг.

Передбачено, що зміни почнуть діяти від початку 2027 року .

Міжнародний обмін інформацією

Законопроєкт передбачає запровадження в Україні міжнародного автоматичного обміну інформацією відповідно до Модельних правил ОЕСР.

Важливо, що міжнародний обмін інформацією розпочнеться не раніше приєднання України до відповідного багатостороннього міжнародного договору , сторонами якого наразі є 33 країни.

Державна податкова служба України на щорічній основі отримуватиме від компетентних органів іноземних юрисдикцій інформацію про доходи, отримані резидентами України, через цифрові платформи, оператори яких зареєстровані в таких юрисдикціях. Натомість ДПС надсилатиме юрисдикціям-партнерам з обміну аналогічну інформацію про їхніх резидентів.

Окрім того, інформація про податкових резидентів України в окремих випадках буде надходити і від операторів цифрових платформ.

Йдеться про українських та іноземних операторів цифрових платформ, які працюють на українському ринку або надають послуги для податкових резидентів України (зокрема, сервіси перевезень, доставки, оренди житла чи продажу товарів).

Вимоги до операторів платформ

Законопроєкт передбачає внесення до Податкового кодексу нової статті, яка регламентує міжнародний обмін інформацією та визначає ключові терміни, зокрема «оператор платформи» та «підзвітний продавець».

Оператори платформ будуть зобов’язані:

ідентифікувати користувачів, які підлягають звітуванню;
щорічно подавати звіт до ДПС до 31 січня;
стати на облік у ДПС.

Звітуванню підлягатимуть операції з оренди нерухомості, надання послуг, продажу товарів і оренди транспорту.

Водночас інформація про користувачів, які здійснили менш ніж 30 продажів на суму до 2 тис. євро на рік, не передаватиметься до ДПС .

Електронні платформи, що виконують лише функцію розміщення оголошень, не підпадають під нове регулювання.

Електронні платформи, що виконують лише функцію розміщення оголошень, не підпадають під нове регулювання.

Терміни впровадження

Норми щодо ідентифікації користувачів і збору інформації почнуть діяти з 1 січня 2027 року.

Обов’язок операторів платформ стати на облік у ДПС запроваджується з 1 листопада 2026 року. Вони мають виконати цю вимогу до 31 грудня 2026 року.

Застосування норм розпочнеться після приєднання України до багатосторонньої угоди DPI.

Оподаткування доходів фізичних осіб

Законопроєкт вводить спеціальний підхід до оподаткування доходів громадян, отриманих через цифрові платформи.

Передбачено встановлення неоподатковуваного порогу на рівні 2 тис. євро на рік для продажу товарів фізичними особами . Це означає, що разові продажі особистих або вживаних речей не оподатковуються.

Скористатися спрощеним режимом зможуть фізичні особи, які:

не використовують найману працю;
отримують дохід у межах встановленого ліміту (до 834 мінімальних зарплат на рік — близько 7,2 млн грн станом на 2026 рік);
не здійснюють продаж підакцизних товарів.

Ставка податку на доходи фізичних осіб становитиме 5%

Законопроєкт передбачає:

ставку податку на доходи фізичних осіб на рівні 5% (замість 18%);
виконання функцій податкового агента оператором платформи;
відсутність обов’язку подавати податкову декларацію;
визначення податкових зобов’язань ДПС на основі даних платформ.

Спрощення для платників і бізнесу

Документ також передбачає низку спрощень:

відсутність вимоги відкривати спеціальні рахунки;
спрощену звітність для операторів-нерезидентів із можливістю сплати податків в іноземній валюті;
усунення ризику перекваліфікації відносин у трудові.

Фізичним особам-підприємцям дозволяється здійснювати через платформи діяльність, відмінну від зареєстрованих видів діяльності.

Очікуваний економічний ефект

Очікується, що ухвалення законопроєкту сприятиме детінізації доходів, підвищенню прозорості ринку та зростанню податкових надходжень.

Прогнозований фіскальний ефект становить близько 14 млрд грн щорічно , з яких 7 млрд грн — надходження від ПДФО і 7 млрд грн — від військового збору.

Прогнозований фіскальний ефект становить близько 14 млрд грн щорічно