Війна в Ірані дісталася Китаю: заводи змінили курс вперше за три роки

10 квітня 2026 р. 09:17

10 квітня 2026 р. 09:17

• Ціни виробників у Китаї зросли на 0,5% у березні через зростання вартості енергоносіїв, викликане війною в Ірані.
• Попри вихід із дефляції, внутрішній попит у Китаї залишається слабким, а економічні прогнози залишаються невизначеними.

У березні ціни виробників у Китаї зросли вперше за більш ніж три роки. Пекін вийшов із дефляції на заводах через різке зростання вартості енергоносіїв, оскільки війна в Ірані порушила значну частину світових постачань нафти.

Як зросли ціни виробників у Китаї?

За даними Національного бюро статистики, ціни на фабриках у березні підскочили на 0,5% у річному вимірі після падіння на 0,9% місяцем раніше, пише Bloomberg .

Дивіться також "Путін зблід": як Китай може хитро скористатися подіями в Ірані

Особливо злетіли ціни виробників в енергоємних галузях:

• сектор видобутку кольорових металів зафіксував стрибок на 36,4% минулого місяця;
• виплавка та переробка кольорових металів зросла на 22,4%.

Водночас споживча інфляція сповільнилася більше, ніж очікувалося – до 1% порівняно з 1,3% у лютому.

Економісти говорять, що офіційний вихід із дефляції стане позитивним сигналом для Пекіну. Адже політики вже пообіцяли цього року "повернути загальний рівень цін у позитивну зону".

Якщо ця тенденція пошириться і буде підтримана політикою, що обмежує хижацьку конкуренцію, річна інфляція може наблизитися до цільових 2%,
– зауважив головний економіст Guotai Junan International Хао Чжоу.

Важливо! Дефляція – це ситуація, коли ціни на товари й послуги загалом не ростуть, а навпаки падають. На перший погляд, це виглядає добре, бо можна купувати дешевше, але насправді це небезпечний сигнал для економіки. Адже люди починають відкладати покупки в очікуванні ще нижчих цін, бізнес заробляє менше, скорочується виробництво і зарплати, а економічна активність знижується.

Чому ціни виробників зростають?

Ціни виробників у Китаї падали з кінця 2022 року через надлишок виробництва та слабкий внутрішній попит. Це спричинило жорстку конкуренцію, зниження прибутків компаній і уповільнення зростання зарплат.

Однак після різкого подорожчання енергоносіїв через війну на Близькому Сході ціни на продукцію заводів зросли швидше, ніж очікувалося, що, ймовірно, поклало край рекордно тривалому періоду дефляції.

Втім, таке відновлення, спричинене зростанням вартості сировини, не означає покращення економічної ситуації. Аналітики говорять, що для повного викорінення дефляції Китаю все ще потрібно стимулювати внутрішній попит, пише Reuters .

Поточне зростання є досить помірним і навряд чи буде тривалим,
– попереджає економіст Capital Economics Цзичунь Хуан.

Наразі шокові витрати на найбільшому виробничому майданчику у світі, де працюють сотні мільйонів людей, загрожують тиском на робочі місця та зарплати. Вже зараз четверта частина промислових підприємств працює зі збитками.

Хронічно слабке внутрішнє споживання та згасаючий зовнішній попит залишають економіці мало шансів на "м'яку посадку",
– попереджають економісти.

Зауважте! Зараз економічні прогнози для багатьох країн, включаючи Китай, залишаються вкрай невизначеними через ситуацію на Близькому Сході. Війна перевернула економічні розрахунки в усьому світі. Все залежатиме від того, як скоро і чим закінчиться війна в Ірані.

Як Трамп вплинув на ціни в Китаї?

• Президент Дональд Трамп теж вплинув на ціни в Китаї, запровадивши нові тарифи. У червні 2025 року на китайських підприємствах зафіксували найглибше падіння виробничих цін майже за два роки. Зниження відбувалося на тлі ослабленого внутрішнього попиту та загострення торгівельного протистояння зі США .

• Додатковий тиск на економіку створювала і тривала криза на ринку нерухомості Китаю, яка разом із зовнішніми факторами лише поглиблювала негативні тенденції. Бізнес відчував нестачу нових експортних замовлень, а рівень зайнятості залишався низьким, що погіршувало загальні настрої компаній.

• Через слабкий попит усередині країни виробники були змушені активно знижувати ціни, намагаючись утримати продажі та стимулювати інтерес покупців.

Президент Дональд Трамп теж вплинув на ціни в Китаї, запровадивши нові тарифи. У червні 2025 року на китайських підприємствах зафіксували найглибше падіння виробничих цін майже за два роки. Зниження відбувалося на тлі ослабленого внутрішнього попиту та загострення торгівельного протистояння зі США .

Додатковий тиск на економіку створювала і тривала криза на ринку нерухомості Китаю, яка разом із зовнішніми факторами лише поглиблювала негативні тенденції. Бізнес відчував нестачу нових експортних замовлень, а рівень зайнятості залишався низьким, що погіршувало загальні настрої компаній.

Через слабкий попит усередині країни виробники були змушені активно знижувати ціни, намагаючись утримати продажі та стимулювати інтерес покупців.

Економіка