Експансія Росії та втрата позицій: чому Туреччина майже повністю відмовилася від українського шроту

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Експансія Росії та втрата позицій: чому Туреччина майже повністю відмовилася від українського шроту

10 квітня 2026 р. 14:07

10 квітня 2026 р. 14:07

За останнє десятиліття ринок соняшникового шроту Туреччини трансформувався з конкурентного середовища на майданчик із домінуванням одного постачальника. Якщо у 2015/16 маркетинговому році Україна та Росія ділили ринок порівну (по 45%), то станом на сезон 2025/26 частка українського продукту впала до критичних 4%, тоді як російська сягнула 90%.

Як повідомляє Delo.ua , про це в коментарі Latifundist.com розповіла керівниця редакційного контенту та аналітики ASAP Agri Вікторія Блажко.

Головними причинами такого зсуву стали логістичні проблеми України та агресивна цінова політика РФ.

Хронологія втрати ринку

Процес витіснення українських експортерів відбувався у кілька етапів:

До 2022 року: частка України поступово знижувалася до 30% через посилення конкуренції.
Сезон 2022/23: через повномасштабне вторгнення та логістичний колапс присутність України скоротилася до 20%, а Росії — зросла до 75%.
Поточний стан (2025/26): Україна фактично втратила турецький напрямок. Обсяги поставок впали з середніх 350 тис. тонн до символічних 18 тис. тонн за перші пів року сезону.

Чому Росія виграє боротьбу

На ринкову ситуацію вплинули два ключові фактори:

Куди тепер йде український шрот?

Втративши Туреччину, Україна змушена була змінити модель експорту. Тепер ключовими напрямками стали:

Китай: наростив частку в структурі українського експорту до 65%.
Європейський Союз: залишається другим опорним ринком, попри загальне зниження обсягів постачань.

Таким чином, Туреччина обирає дешевшу та «передбачувану» з погляду логістики російську сировину, тоді як Україна дедалі більше концентрується на азійському векторі.

Нагадаємо, завдяки активізації попиту з боку Китаю та дешевій контейнерній логістиці, українським аграріям вдається підтримувати ціни на сою та знаходити нові канали збуту в умовах обмеженого доступу до традиційних ринків.