"Ми інвестували у збереження, щоб не втратити те, що є", — Артур Золотаревський, СЕО "Ледесма Агро"

16 квітня 2026 р. 15:57

16 квітня 2026 р. 15:57

Повномасштабна війна змінила правила гри для українського бізнесу. Нестабільна логістика, руйнування інфраструктури, втрата водних ресурсів, постійні обстріли — усе це змусило компанії переглянути стратегії розвитку. Попри це інвестори продовжують вкладати кошти у бізнес. Про інвестиції під час війни, ризики для сектору АПК, майбутнє української землі та головні принципи управління в умовах кризи розповів в інтерв’ю СЕО "Ледесма Агро" Артур Золотаревський.

Пане Артуре, ви системно інвестуєте в аграрний бізнес понад 10 років. Із них чотири припадають на повномасштабну війну. Які знакові інвестиції ви можете виділити для себе у цей період? Чому вкладали саме у ці напрями?

- У період повномасштабної війни ми багато грошей, знань та зусиль вклали саме у збереження агропродукції, щоб не втратити те, що вже створено. Коли маєш кілька неприбуткових років поспіль, найпростіше — опустити руки. Але наше завдання було інше — зробити все, щоб бізнес продовжив працювати. Тому ми сфокусувалися на збереженні продукції та стабільності процесів.

Окрім цього, ми побудували логістичну компанію " Менора Логістик Агро". Це був стратегічний крок, адже логістика в умовах війни стала одним із ключо вих факторів виживання бізнесу. Також ми системно інвестували у підвищення якості та родючості земель. Ми активно їх розвивали, попри відсутність повноцінного ринку та прибутків.

Цього року плануємо інвестувати у розвиток зро шуваних земель та меліорації. Проєкт уже перебуває на етапі затвердження. У його межах передбаче но забір води з центральної магістралі, збудованої за підтримки держави, яка простягається навіть до Кривого Рогу. Там є необхідний дебіт води.

У нас є велике господарство в Орджонікідзе, Ніко польський район, менш ніж за 30 км від річки Дніпро. Два роки тому російські війська підірвали Каховську ГЕС, після чого рівень води у річці суттєво впав. Це спричинило серйозні зміни у ґрунтах, а саме підґрун тові води зникли, а дощові опади більше не затриму ються в землі. У результаті ґрунти залишаються пере сушеними, що критично для агровиробництва.

Раніше, коли вода у Дніпрі трималася на стабіль ному рівні, вона забезпечувала зволоження ґрунтів на глибину до 30 км від русла. Сьогодні цього природ ного ресурсу немає. Саме тому ми підготували проєкт із меліорації та зрошення наших земель.

Скільки становитимуть інвестиції цього року?

- Ми плануємо перевести під полив 3 тис. гектарів. Вартість становить майже 3 тис. євро на гектар. Загальна сума інвестицій — приблизно 10 млн євро.

На початку 2025 року ви озвучували стратегічну мету: вийти на 10 млн тонн трейдингу на зовнішніх ринках і збільшити земельний банк до 200-250 тис. гектарів. З якими результатами завершили 2025-й?

- Ми ухвалили рішення не розвивати економічно привабливу, але неполивну землю. У регіонах нашої присутності є доступ до води, і саме цей напрям має сенс розвивати.

Один гектар зрошуваної землі за ефективністю дорівнює приблизно чотирьом гектарам неполив ної, але за умови нормальних опадів і правильної технології. Тому ми концентруємося саме на поливі й продовжуємо розвиватися у цьому напрямі. Що стосується трейдингу, значного зростання не від булося, тому ми залишилися на рівні 2024 року. При чини очевидні: нестабільна логістика, перебої з електроенергією в портах, відсутність системності у відвантаженнях. Наразі експорт має рваний, несистемний характер, а в таких умовах складно масштабувати бізнес. Тому сьогодні наша стратегія — це обережність і збереження.

Чи вигідно сьогодні інвестувати у землю сільськогосподарського призначення? Та чи варто очікувати подорожчання землі у найближчому майбутньому?

- Так, сьогодні саме той час. Якщо ми віримо, що війна завершиться, то нинішні ціни створюють можливості для інвестування. Після завершення війни ціни зростуть, а конкуренція посилиться.

За чотири роки повномасштабного вторгнення земля подорожчала приблизно на 30%, хоча могла б зрости на 50-70%. Тому тренд зростання триватиме, а після завершення війни можливий різкий стрибок ціни.

У яких регіонах земля буде найдорожчою та найдешевшою?

- Традиційно у прифронтових регіонах земля дешевша, у центральних — середня ціна, на заході країни — найдорожча, де сучасні технології дають змогу вирощувати культури майже всюди, якщо правильно підходити до процесу.

Які ризики ви передбачаєте до кінця року для агросектору та логістики?

- Якщо згадати початок повномасштабного вторгнення, багато хто прогнозував найгірші сценарії, але, на щастя, цього не сталося. Прогнозувати складно, але я вірю, що у найближчі пів року війна може завершитися. Про найгірші сценарії навіть не хочу думати, адже я переконаний, що думки матеріальні. Якщо мислити позитивно, то буде легше сприймати виклики сьогодення.

Чи змінила війна ваші принципи управління бізнесом?

- Безумовно. Менеджери, які пройдуть цей шлях, стануть справжніми професіоналами своєї справи. Такий досвід неможливо здобути ні в теорії, ні на тренінгах.

Коли ти не знаєш, що буде через п’ять хвилин, наприклад, куди прилетить, чи працюватиме дорога, чи буде вода, то ти постійно перебуваєш у режимі стрес-менеджменту. Ми живемо у цьому вже чотири роки, і це сформувало геть іншу модель управління.

Як ви підтримуєте працівників, які долучилися до лав ЗСУ, та їхні родини?

- Передусім діями. На жаль, є загиблі працівники. Їхні родини залишаються на нашому забезпеченні: вони отримують усі виплати та зарплати. Є працівники з інвалідністю, є поранені. Ми не покинули жодну людину.

Що б ви порадили молодим керівникам, які зараз проходять кризу?

- Є практика, якої я навчився у свого партнера Олександра Чорного. Вона складається з двох слів: терпіння та смирення. Саме терпіння і смирення допомагають вистояти та дають силу рухатися вперед.

Економіка