Цифровізація виконавчого провадження: експертка назвала ризики законопроєкту

16 квітня 2026 р. 18:36

16 квітня 2026 р. 18:36

Про це в коментарі Соцпорталу розповіла адвокатка Олена Вітюкова.

Раніше законопроєкт привернув увагу через заяви лідерки "Батьківщини" Юлії Тимошенко, яка стверджувала, що він відкриває шлях до позбавлення людей майна, включно з єдиним житлом.

За словами Олени Вітюкової, законопроєкт №14005 справді несе певні ризики. Суть полягає в тому, що держава намагається вирішити одну з ключових системних проблем — невиконання судових рішень. І пропонує зробити це через цифровізацію виконавчого провадження: автоматизацію процесів, інтеграцію систем із банками, державними реєстрами та фінансовими установами.

На перший погляд, йдеться про логічний і навіть необхідний крок. Адже, як неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини, право на справедливий суд включає не лише отримання рішення, а й його реальне виконання.

Втім, за словами адвокатки Олени Вітюкової, будь-яка реформа в цій сфері повинна зберігати баланс між правами стягувача та боржника.

Фактично пропонується модель, де значна частина процесів буде автоматизована. Це означає швидкість. Але це також означає ризик, — зазначає вона.

Йдеться про те, що система зможе самостійно взаємодіяти з банками, отримувати інформацію про рахунки та впливати на них. Однак автоматизація не виключає помилок, а у законопроєкті, за словами юристки, відсутні чіткі механізми їх оперативного виправлення.

Зокрема, документ не визначає ефективної процедури швидкого оскарження, не врегульовує питання негайного зупинення помилкового стягнення та не деталізує, як система відрізнятиме кошти, на які не може бути звернено стягнення (наприклад, соціальні виплати).

Адвокатка наголошує, що проблема не є теоретичною. У практиці вже трапляються випадки грубих порушень навіть у нинішній, неавтоматизованій системі.

Вона навела приклад справ №703/1124/26 та №703/467/26 щодо військовослужбовця, у яких, попри погашення заборгованості ще у 2024 році, у 2025–2026 роках державна виконавча служба повторно нараховувала «борг», ігноруючи здійснені платежі.

У результаті рахунки військовослужбовця були повністю арештовані, а доступ до коштів заблокований понад два місяці. Це, за словами юристки, унеможливило нормальне забезпечення як особистих потреб, так і виконання службових обов’язків.

Крім того, державний виконавець обмежив право військовослужбовця на користування зброєю та полювання, попри те, що той проходить службу і виконує бойові завдання.

Фактично ми маємо ситуацію, коли держава в особі одного органу вимагає виконання бойових завдань, а в особі іншого — обмежує інструменти для їх виконання, — підкреслює Вітюкова.

На її думку, така ситуація демонструє внутрішній конфлікт держави та ризики правової невизначеності, коли громадянин не може встановити реальний розмір своїх зобов’язань. У цьому контексті виникає питання: що буде, якщо подібні процеси стануть повністю автоматизованими?

Ми не вирішили проблему помилок — але зробимо їх швидшими, — застерігає адвокатка.

Вона підкреслює, що неправомірне списання коштів є втручанням у право власності, яке за стандартами ЄСПЛ має бути законним, пропорційним і контрольованим. Водночас контроль, на її думку, має передбачати можливість негайного зупинення порушення, а не лише тривале оскарження постфактум.

Особливо актуальним це є в умовах війни, коли значна частина громадян отримує соціальні виплати або грошове забезпечення зі спеціальним правовим режимом. Експертка наголошує: європейський підхід передбачає, що посилення механізмів примусового стягнення має супроводжуватися посиленням гарантій захисту прав людини.

У нинішньому вигляді законопроєкт, за її словами, більше орієнтований на ефективність, ніж на баланс прав.

Що відомо про законопроєкт №14005

Законопроєкт №14005 передбачає реформу системи виконання судових рішень через:

• цифровізацію виконавчого провадження;
• автоматичний обмін даними між державними органами, банками та реєстрами;
• спрощення процедур стягнення коштів;
• зменшення людського фактору у процесах.

Його мета — підвищити рівень виконання судових рішень, який в Україні традиційно залишається низьким і є предметом критики з боку міжнародних інституцій. Втім, як зазначають експерти, ключовим викликом залишається забезпечення балансу між ефективністю стягнення та захистом прав громадян.

Економіка