Новий екологічний закон ЄС змушує скасовувати замовлення на українську сталь - Politico

16 квітня 2026 р. 20:08

16 квітня 2026 р. 20:08

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Politico .

"Українські сталевари стверджують, що новий вуглецевий податок ЄС на кордоні спонукає європейських клієнтів скасовувати замовлення, що загрожує одному з найважливіших джерел експортних доходів країни, яка постраждала внаслідок війни", - йдеться у повідомленні.

Через це металургійна промисловість уже почала втрачати робочі місця та потужності.

Механізм вуглецевого коригування імпорту, що набув чинності у січні, вимагає сплачувати вуглецевий збір за певні промислові товари іноземного виробництва, зокрема сталь.

Але українські сталеливарні гіганти, які борються з наслідками чотирирічного повномасштабного вторгнення РФ, кажуть, що їм потрібне тимчасове звільнення від CBAM, зазначаючи, що він вже відштовхнув низку постійних покупців.

Металургія є однією з найбільших експортних галузей України, вартість якої, за даними Світового банку, у 2023 році становила майже 4 мільярди доларів. А ЄС є її найбільшим ринком, де лише на Польщу припадає третина експорту металу з України.

На круглому столі минулого тижня генеральний директор компанії "ArcelorMittal Кривий Ріг" - одного з найбільших українських виробників сталі - Мауро Лонгобардо заявив, що CBAM коштував його компанії європейського ринку "майже миттєво".

"Щойно клієнти дізналися про додаткове мито (платіж CBAM - ред.) у розмірі від 60 до 90 доларів за тонну, вони скасували усі замовлення на перший квартал 2026 року — близько 300 000 тонн", — сказав Лонгобардо.

Компанія також зупинила один зі своїх заводів та заявила про втрату щонайменше 3 400 робочих місць через CBAM, оскільки не знайшлося ринків, здатних поглинути експорт, який раніше йшов до країн ЄС.

"Метінвест", найбільша гірничо-металургійна компанія України, також повідомляє про труднощі через CBAM.

"ЄС є головним ринком для українських виробників сталі, які працюють у значно гірших умовах, ніж їхні конкуренти", – заявив речник компанії "Метінвест" в електронному листі до Politico. "Формально CBAM переслідує екологічні цілі, але на практиці він також функціонує як інструмент захисту європейського ринку", - додали в компанії.

Металургійні гіганти в Європі здебільшого підтримали CBAM, вважаючи, що він ставить їх у рівні умови з іноземними конкурентами, які працюють за слабших екологічних норм та можуть заповнювати ринок дешевшою та "бруднішою" продукцією.

У "Метінвесті" також додали, що ЄС міг би розглянути можливість спрямування потенційних платежів CBAM за українську сталь на спеціальні рахунки, які дозволили б модернізувати українські компанії та водночас підвищити "попит на європейські технології".

Минулого року Україна була одним з найбільших експортерів сталі до ЄС поряд з Індією та Китаєм. Однак у межах CBAM та Системи торгівлі викидами (ETS) європейських виробників стимулюють як до екологізації, так і до продажу продукції всередині ЄС, де діють правила ціноутворення на вуглець.

Як повідомлялося, за даними дослідження галузевого аналітичного центру GMK Center, Європейський механізм прикордонного вуглецевого регулювання (СВАМ) може призвести до втрати Україною 2,1% ВВП та зупинки частини доменних печей до 2030 року.

Економіка