Україна суттєво скоротила експорт одного з видів сировини: чому зупинили виробництво

18 квітня 2026 р. 12:21

18 квітня 2026 р. 12:21

• Експорт феросплавів з України у першому кварталі 2026 року скоротився у 24 рази порівняно з 2025 роком.
• Підприємства працювали з мінімальним навантаженням до 10%, а деякі зупинили виробництво через несприятливі економічні умови та обстріли енергетики .

Через економічні причини та наслідки російських атак на енергетику виробництво одного з продуктів сировини скоротилося до потужностей у 10%. Попри те що на світовому ринку є попит на українську сировину – умови від виробників не є конкурентоспроможними.

Чому зупинився експорт феросплавів?

Про те, хто найбільше імпортує українські феросплави та яка ситуація на підприємствах була в першому кварталі 2026 року, йдеться у звіті GMK Center .

Дивіться також Україна домовилася з кредиторами – виплату держборгу відтермінували

На основі даних Державної митної служби, у І кварталі 2026 року найбільшими імпортерами продукції з феросплавних заводів були:

• Польща – 0,49 тисячі тонн;
• Румунія – 0,26 тисячі тонн;
• Нідерланди – 0,23 тисячі тонн.

Зауважте! Феросплави – це сплави заліза з іншими хімічними елементами. Наприклад, залізо та марганець, хром, титан чи кремній. Такі продукти є основними для переведення елементів у розплав, а також для розкислення та легування сталі.

Якщо ж порівнювати січень-березень 2026 року з відповідним періодом у 2025 році – експорт феросплавів скоротився у 24 рази (від 27,68 тисячі тонн до 1,17 тисячі тонн).

У матеріальному вимірі – фінансові втрати становлять 27,95 мільйона доларів . Якщо в першому кварталі 2025 року прибутки були на рівні 29,54 мільйона доларів, то нині доходи нижчі в 19 разів. У 2026 році протягом січня-березня показник прибутковості склав лише 1,59 мільйона доларів.

Відомо, що основний обсяг постачань припав на січень. Однак протягом І кварталу 2026 року показники були такими:

• січень – експортували 0,76 тисячі тонн феросплавів;
• лютий – 0,07 тисячі тонн;
• березень – 0,34 тисячі тонн.

Що відомо про стан галузі на початку 2026 року?

Як повідомив Сергій Кудрявцев, виконавчий директор УкрФА, експорт дійсно майже повністю зупинився. Така ситуація є наслідком 2025 року. Так, підприємства працювали з мінімальним навантаженням до 10%. Однак деякі з них були змушені зупинити виробництво від 19 січня. Причиною був дефіцит електроенергії та високі ціни на ресурс .

Зверніть увагу! Саме електроенергія забирає 50% від вартості феросплавів.

Сергій Кудрявцев також розповів, що у 2025 році підприємствам вдалося наростити виробництво на 17%. Йдеться про загальний обсяг феросплавів на 127 тисяч тонн . Натомість якщо порівнювати показник із довоєнним – різниця буде значною.

Так, у 2021 році українські феросплавні виробництва виготовляли 858,7 тисячі тонн продукції. Тобто показник у 2025 році зменшився у 6,8 раза.

Хоча феросплавні заводи торік продемонстрували вищі виробничі показники, ніж у 2024 році, їхнє завантаження залишалося мінімальним. В умовах загроз безпеці, високих цін на електроенергію та перебоїв з її постачанням, дефіциту кадрів та інших обмежувальних чинників суттєве нарощування виробництва й експорту практично неможливе,
– зазначив Кудрявцев.

Зокрема він зазначає, що попит на міжнародних ринках на українські феросплави є. Однак в українських реаліях продаж продукції буде збитковим. Навіть через вартість електроенергії, виробники стануть не конкурентоспроможними.

Водночас раніше стало відомо , що український виробник сталі "АрселорМіттал Кривий Ріг", який належав до компанії ArcelorMittal, припиняє роботу.

У відповідь на несприятливі економічні умови в Україні під час війни, включно з різким зростанням вартості електроенергії та впровадженням CBAM, ArcelorMittal Кривий Ріг була змушена вжити низку кризових заходів, спрямованих на досягнення фінансової життєздатності та підвищення операційної ефективності компанії,
– зазначили в компанії.

Відомо, що у 2024 – 2025 роках компанія контролювала майже 5% світового ринку сталі.

Що ще відомо про українські заводи?

• На Закарпатті планують запустити новий фармацевтичний завод Biopharma . Інвестиції у проєкт становлять 67 мільйонів євро. На виробництві планують забезпечити повний цикл переробки плазми крові.

• Український холдинг "Інтерпайп" придбав румунський завод AMTP Roman . Підприємство спеціалізується на виробництві безшовних сталевих труб. Відомо, що так компанія "Інтерпайп" розширить свої виробничі можливості та присутність у Європі.

На Закарпатті планують запустити новий фармацевтичний завод Biopharma . Інвестиції у проєкт становлять 67 мільйонів євро. На виробництві планують забезпечити повний цикл переробки плазми крові.

Український холдинг "Інтерпайп" придбав румунський завод AMTP Roman . Підприємство спеціалізується на виробництві безшовних сталевих труб. Відомо, що так компанія "Інтерпайп" розширить свої виробничі можливості та присутність у Європі.

Економіка