Прозорість як стратегія: чому "білий бізнес" стає новою нормою

23 квітня 2026 р. 13:15

23 квітня 2026 р. 13:15

Під час BWS учасники панельної дискусії “Білий бізнес: обовʼязок чи стратегія зростання?” говорили не лише про податки та контроль, а й про зміну сприйняття сплати податків як бізнесом, так і суспільством. Якщо ще кілька років тому робота в білу часто сприймалася як добровільний вибір, сьогодні вона дедалі більше виглядає як неминучість із власною логікою вигод.

У дискусії про білий бізнес взяли участь СЕО Групи компаній ОККО Василь Даниляк, менеджер з протидії нелегальної торгівлі "Філіп Морріс Україна" Андрій Лукасевич, заступник голови правління банку "Південний" Андрій Букін, голова комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Модерував розмову СЕО юридичної компанії RIYAKO & PARTNERS Євген Ріяко.

На початку дискусії модератор зауважив, що в Україні формується нова економічна реальність, у якій прозорість бізнесу та держави поступово стають не винятком, а нормою. Саме ця тема стала центральною під час панельної дискусії за участі представників великого бізнесу, банківського сектору та держави.

“В перспективі найближчих 10 років повна сплата податків і статус “білого” бізнесу стануть стандартом. Водночас це означає і зворотний процес: голос бізнесу у взаємодії з державою має стати значно сильнішим і мати реальний вплив. А діяльність, зокрема, Бюро економічної безпеки України, ДПС та інших державних органів - більш прозорою, передбачуваною і підзвітною суспільству", – каже Євген Ріяко.

СЕО Групи компаній ОККО Василь Даниляк звернув увагу на те, що робота в білу змінює внутрішню логіку компанії, як-от перегляд бізнес-моделі, оптимізації операційних витрат тощо, що створює довгострокову конкурентну перевагу.

“Компанія, яка працює прозоро, щодня думає про операційну ефективність, тоді як інші часто думають, як зекономити на податках”, – підкреслив Даниляк.

Він також наголосив на іншому важливому аспекті, як-от можливість впливати на правила гри через діалог із державою, і цей канал поступово стає важливішим за неформальні практики.

Банківський сектор, за словами заступника голови правління банку "Південний" Андрія Букіна, фактично виступає одним із ключових драйверів детінізації. Саме доступ до грошей змушує бізнес ставати прозорішим.

“Чим відкритіша компанія, тим більше пропозицій вона отримує від банків, а конкуренція між фінансовими установами автоматично знижує вартість кредитів і покращує умови”, - наголосив Букін.

При цьому мова йде не лише про ціну ресурсів. Прозорість відкриває доступ до:

• більших кредитних лімітів,
• беззаставного фінансування,
• довгострокових інвестицій.

Голова комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев звернув увагу на важливу зміну, а саме на трансформацію суспільного сприйняття тіньової економіки. Якщо раніше ухилення від податків часто сприймалося як “нормальна практика”, сьогодні воно дедалі більше розглядається як відхилення від норми.

“Ще кілька років тому ідея платити податки викликала нерозуміння. Сьогодні для багатьох – це вже норма”, – наголосив Гетманцев.

За його словами, у цьому контексті держава намагається створювати стимули для прозорого бізнесу, зокрема через концепцію “клубу білого бізнесу” – механізму, який передбачає менший рівень контролю для компаній із високими податковими показниками.

“Це не про те, що одні білі, а інші чорні. Це про зовнішні показники — рівень сплати податків, який вищий за середній по галузі”, – додав він.

За словами Данила кількість учасників ініціативи зростає, і держава планує її розширювати.

Втім, навіть для прозорих компаній ситуація залишається складною через існування значного тіньового сегмента. Менеджер з протидії нелегальної торгівлі "Філіп Морріс Україна" Андрій Лукасевич окреслив масштаб проблеми на прикладі тютюнової галузі. Так, попри жорстке регулювання, нелегальний ринок не зникає, а подекуди навіть зростає, створюючи перекоси конкуренції та прямі втрати для бюджету.

“Законодавча база в Україні зараз фактично ідеальна. Проблема в ефективності контролю за виконанням законів. Без цього створюється ситуація, коли білий бізнес змушений конкурувати з гравцями, які не платять податки. У даному випадку роль держави стає критичною”, – вважає Лукасевич.

На практиці детінізація вже дає певні результати: закриття нелегальних об’єктів, викриття схем, активніша комунікація між бізнесом і державою. Але ключовим фактором залишається системність.

У підсумку учасники дискусії наголосили, що білий бізнес в Україні поступово переходить із категорії морального вибору в категорію економічної доцільності. Але остаточний успіх цієї трансформації залежить не лише від бізнесу, а від здатності держави забезпечити головне: однакові правила гри для всіх.

Економіка