Клуб білого бізнесу: чи дійсно Податкова обмежує перевірки та як потрапити до оновленого реєстру

24 квітня 2026 р. 10:08

24 квітня 2026 р. 10:08

Замість візитів Податкової — комплаєнс-менеджер у смартфоні. Учасники “Клубу білого бізнесу”, серед яких навіть невеликі комунальні підприємства, переходять на нову модель контактів з ДПС. Спеціальний статус дозволяє розв'язувати податкові питання через персонального менеджера — це мало би стати популярною альтернативою традиційним перевіркам.

Про те, як міняється робота підприємства після потрапляння до “Клубу білого бізнесу”, у коментарі Delo.ua розповіла директорка культурно-освітнього центру імені Довженка Марта Іванишин.

Розширення видів діяльності та вихід на вищий рівень зарплат дозволили Центру виконати головні умови вступу до “Клубу”: утримувати сплату ПДВ, податку на прибуток та рівень зарплати не нижче середнього по галузі протягом останніх чотирьох кварталів. Тепер Центр користується перевагами "білого" статусу.

“Ми отримали повідомлення про призначення персонального комплаєнс-менеджера прямо у податковий кабінет. Тепер комунікація з ДПС спростилася. Крім мораторію на перевірки, для нас це ще й вагомий репутаційний бонус при пошуку нових бізнес-партнерів”, — розказує співрозмовниця видання.

Своїм досвідом з редакцією також поділилися у ПрАТ “Карлсберг Україна”. В пресслужбі компанії зазначили, що участь в реєстрі є не результатом разових змін чи "підтягування" показників, а підтвердженням системної моделі роботи. За компанією також закріплено персонального комплаєнс-менеджера від ДПС, до якого звертаються для оперативного вирішення робочих питань.

Клуб білого бізнесу — “правильний” та “неправильний” бізнес

Голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев під час Business Wisdom Summit, що пройшов 15 квітня, розповів , що одним із ключових інструментів впровадження рівних умов роботи бізнесу є саме “Клуб білого бізнесу”. Головна ідея ініціативи полягає в тому, що компанії, які демонструють високу податкову дисципліну, мають отримувати лояльніше ставлення з боку контролюючих органів.

“Це не про те, що одні білі, а інші чорні. Це про зовнішні ознаки: коли компанія платить податки вище середнього по галузі, щодо неї має бути менше контролю”, — пояснив депутат логіку проєкту.

Гетманцев зауважив, що “білий” сегмент економіки значно ширший за офіційний реєстр, адже багато сумлінних компаній можуть не підпадати під формальні критерії, наприклад, через тимчасову збитковість. Проте загальний вектор держави залишається незмінним: “Ми вже пройшли точку неповернення. У тіньових і корупційних конструкцій немає майбутнього, їх зникнення — це питання лише часу”.

Чому деякий бізнес ігнорує “Клуб білого бізнесу”

Попри обіцяні преференції, з сотень тисяч українських підприємств у реєстрі наразі є близько 9 тисяч платників — не так вже і багато для такої “солодкої” пропозиції. Деякі свідомо ігнорують “Клуб”, керуючись простою математикою.

Справа в тому, що у “відбілення” висока ціна — щоб підтягнути зарплати до офіційного середньогалузевого рівня, підприємству потрібно сплатити більше податків.

Наприклад, якщо невелика компанія на 20 осіб підніме офіційну зарплату кожному на 5000 гривень, сукупне податкове навантаження на компанію та працівників зросте майже на півмільйона гривень на рік. Тож деякі підприємці можуть вирішити, що дешевше сплатити штраф за результатами перевірки, ніж фінансувати “білий” статус.

Проте для великого бізнесу участь у "Клубі" має цілком конкретну фінансову вигоду. Вона вимірюється пришвидшенням податкових процесів:

• прискорене відшкодування ПДВ — строки перевірок скорочено до 5-10 робочих днів;
• отримання індивідуальних податкових консультацій, а також інформації від ДПС про наявні податкові ризики тепер займає лише 5 днів.

Отже, для великого бізнесу з високими оборотами статус "білого" є логічним інструментом, що прискорює грошові потоки.

Підводні камені “Клубу”: чи зникли перевірки та як втратити статус учасника

Незалежна фінансова радниця та експертка з персональних та фінансів бізнесу Єлєна Шепель у коментарі Delo.ua розповіла, що статус учасника клубу не є довічним. Компанію можуть виключити з переліку в разі погіршення податкових показників, виникнення порушень або просідання платежів. Сам реєстр регулярно оновлюється, це відбувається автоматично, що мінімізує людський фактор і робить систему чесною. Якщо ж виникає потреба, рішення Податкової служби можна оскаржити в адміністративному та судовому порядку.

При цьому держава продовжує контролювати бізнес, але змінюється форма цього контролю. Формулювання “зменшення кількості перевірок” стосується саме планових документальних заходів. При цьому зберігається аналітика ризиків з боку ДПС: якщо виникають інформаційні питання або надходять сигнали про порушення з боку бізнесу, проводяться позапланові перевірки. Також залишається автоматичний аналіз звітності.

Проте критерій середньогалузевої зарплати створює ризики: компанії можуть підвищувати її лише “на папері”, а монополісти — штучно завищувати планку, відсікаючи малих конкурентів. Аналітикиня зазначає, що теоретично такі маніпуляції можливі, але на практиці реалізувати це складно.

"Якщо говорити про великих гравців, які нібито можуть штучно підняти планку, то ймовірність цього низька. Адже для вступу до реєстру враховуються індивідуальні показники компанії: загальне податкове навантаження, своєчасність та правильність звітності. Тут ідеться насамперед про бізнеси, що працюють стабільно і прозоро роками", — зазначає співрозмовниця видання.

Щодо малого бізнесу, який може “намалювати” високі зарплати на папері: це автоматично означатиме необхідність сплачувати більші суми ЄСВ та ПДФО. Більше того, подібні аномалії Податкова бачитиме в аналітиці на довгій дистанції. Щоб увійти до переліку сумлінних платників, враховується не одна метрика, а ціла сукупність показників, тому просто штучно “накрутити” середній рівень зарплат буде недостатньо.

Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський 24 липня 2024 року підписав закон про запровадження “Клубу білого бізнесу”. Йдеться про офіційний Перелік платників із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства. Підприємці, що увійдуть до цього списку, отримують податкові привілеї, а саме:

• накладання мораторію на більшість планових податкових перевірок;
• скорочення строків камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного відшкодування;
• скорочення строків надання індивідуальних податкових консультацій;
• закріплення за платником податків комплаєнс-менеджера для оперативної взаємодії тощо.

Станом на 9 квітня 2026 року в реєстрі було зафіксовано 8991 платника (8410 юросіб та 581 ФОП). Проте статус “білого” бізнесу вимагає бездоганної репутації: компанія має працювати понад рік без зміни КВЕДу, не мати боргів, штрафів, статусів “ризиковості” чи зв'язків з країною-агресоркою.

За даними аналітичної платформи Опендатабот, лише за перші три квартали 2025 року ДПС провела понад 6 тисяч документальних перевірок ФОПів. Це на 12% більше, ніж роком раніше. Хоча така кількість візитів майже вчетверо менша за показники 2021 року, суми фінансових зобов’язань б'ють рекорди. За цей період підприємцям нарахували штрафів на майже 6 мільярдів гривень. Для прикладу, у 2022-му ця сума становила всього 94 мільйони. Втім, бізнес активно судиться з Податковою. Після судових розглядів обов'язковими до сплати залишаються лише близько 22% від загальної суми донарахувань — 1,32 млрд грн.

У поточному 2026 році Державна податкова служба планує провести 4 558 перевірок. Цього разу головним фокусом стануть юридичні особи, адже на них припадає 78% запланованих візитів, тоді як на ФОПів — близько 20%. Основну увагу приділять підприємствам у сферах оптової торгівлі та сільського господарства. Найбільше перевірок відбудеться у Києві та області, на Дніпропетровщині та Львівщині.

Економіка