Містобудівні умови гальмують будівництво: ринок вимагає апеляції на рішення влади

24 квітня 2026 р. 19:48

24 квітня 2026 р. 19:48

Отримання містобудівних умов та обмежень залишається головною перешкодою для запуску житлового будівництва. Тому галузі потрібен чіткий механізм оскарження у випадках, коли місцева влада відмовляє або затягує видачу цих документів.

Такий висновок зробила Українська асоціація девелоперів за результатами галузевого опитування “Адміністративні бар’єри у житловому будівництві” , повідомляє Delo.ua .

За даними дослідження, саме труднощі з отриманням містобудівних умов та обмежень (МУО) є головним фактором, який стримує запуск житлових проєктів. Також ця процедура входить до трійки тих, що найбільше потребують спрощення на місцевому рівні.

Містобудівні умови та обмеження – це документ, який визначає основні параметри майбутнього будівництва: висотність, щільність забудови, відступи від меж ділянки та інші вимоги. Фактично саме він встановлює, що і в яких межах можна будувати на конкретній території.

“За своєю логікою МУО мали б бути чітким і передбачуваним документом – фактично цифровим витягом із містобудівної документації щодо конкретної земельної ділянки. Але на практиці процедура часто залишається залежною від ручних рішень: строки затягуються, з’являються необґрунтовані вимоги або відмови, а однакові норми можуть трактуватися по-різному. Саме тому ринку потрібен зрозумілий механізм апеляції”, – зазначив голова Української асоціації девелоперів Євген Фаворов.

В Асоціації зазначають, що проблеми з отриманням МУО підтверджують не лише самі учасники ринку. Національне агентство з питань запобігання корупції також вказує, що нинішня процедура отримання даних для проєктування створює ризики корупції та незаконної забудови. Тому підходи до видачі містобудівних умов та обмежень потребують системного перегляду.

У попередньому аналізі НАЗК зазначало, що МУО, які мають чітко відповідати містобудівній документації для конкретної ділянки, на практиці часто видаються “в ручному режимі”. Це створює ризики затягування процесів, безпідставних відмов і маніпуляцій з умовами.

Опитування УАД також показало, що ринок менше довіряє місцевій владі, ніж державній: 3,0 бала проти 5,0. Водночас реформу ДАБІ в ДІАМ респонденти оцінили доволі високо – на 7,04 бала з 10.

“ДІАМ уже продемонструвала здатність працювати як реформований орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Якщо на місцях виникає протиправна відмова або процес фактично блокується, ринок має мати незалежний і зрозумілий механізм перегляду. Це не про централізацію, а про справедливі та передбачувані правила”, – додав Фаворов.

В УАД наголошують, що запровадження механізму апеляції не означає обмеження повноважень місцевої влади у сфері містобудування. Громади й надалі мають визначати політику розвитку територій і затверджувати документацію.

Водночас бізнесу потрібен інструмент захисту – на випадок, якщо місцева влада безпідставно відмовляє у видачі МУО або затягує ухвалення рішення.

“Галузь говорить про апеляцію саме у випадках протиправних відмов або бездіяльності. Про те, щоб забрати повноваження у громад, не йдеться. Йдеться про запобіжник від зловживань і затягування. Якщо проєкт відповідає законодавству та містобудівній документації, він не повинен місяцями залишатися заблокованим”, – наголосив Фаворов.

В Асоціації вважають, що ключове рішення для ринку – повна цифровізація та автоматизація процесу видачі МУО. Це допоможе зменшити вплив людського фактора, обмежити можливості для зловживань і зробити процедуру більш зрозумілою та передбачуваною.

У НАЗК також наголошують, що перехід до цифрового формату є одним із головних способів знизити корупційні ризики. Поки система не буде повністю автоматизована, в УАД пропонують запровадити механізм апеляції через ДІАМ як тимчасове рішення – щоб захистити проєкти від безпідставних відмов і затягування процесів.

У підсумку в Асоціації вважають, що зменшення корупційних ризиків, поява зрозумілої процедури оскарження та подальша цифровізація допоможуть активніше запускати нові житлові проєкти. Це, своєю чергою, збільшить пропозицію житла для українців, зокрема військових, переселенців та інших категорій, які потребують підтримки.

Нагадаємо, скандальний польський підрядник переміг у тендері на будівництво сміттєпереробного заводу у Хмельницькому. Загальна вартість будівництва сягає 36,5 млн євро.

Економіка