Війна не допомогла: акції оборонних гігантів падають

26 квітня 2026 р. 03:40

26 квітня 2026 р. 03:40

Виробничі «вузькі місця» та невизначеність щодо військового бюджету США змусили інвесторів продавати акції оборонних компаній у всьому світі, попри триваючі конфлікти на Близькому Сході , пише Financial Times.

Акції провідних американських оборонних гігантів — Lockheed Martin, Northrop Grumman, RTX, L3Harris і General Dynamics — впали після того, як США завдали удару по Ірану наприкінці лютого, попри те, що масштабне використання боєприпасів за останні два місяці привернуло увагу до зростаючих затримок у виробництві.

«[США] витрачають боєприпаси значно швидше, ніж ми можемо їх виробляти. Оборонні компанії можуть отримувати частину коштів наперед, але зазвичай вони починають отримувати прибуток лише після поставки», — пояснює Стівен Грей , директор з інвестицій компанії Grey Value Management, яка має позиції в кількох глобальних оборонних компаніях.

«Якщо поставка займає час, то чому ціни акцій мають зростати більше, ніж вони вже зросли, на прибутках, які не будуть реалізовані роками?».

Акції Lockheed Martin, Northrop Grumman і RTX зросли приблизно на 50% за рік до початку конфлікту — це сталося на тлі минулорічного бюджетного запиту президента США Дональда Трампа, який передбачав збільшення витрат на оборону, а також через постійну нестабільність в Україні та на Близькому Сході.

Аналітик Melius Research Скотт Мікус зазначив, що RTX, оборонний підрозділ якої Raytheon виробляє ракети Tomahawk, має всі шанси стати одним із головних бенефіціарів війни з Іраном і збільшення оборонних бюджетів. Він додав, що бюджетний запит Пентагону на 2027 рік передбачає зростання фінансування закупівлі ракет на 189%.

Тим часом Northrop Grumman, як головний підрядник із виробництва бомбардувальника B-21 та міжконтинентальної балістичної ракети Sentinel, ймовірно, виграє від зростання геополітичної напруженості, що веде до поширення ядерних озброєнь, сказав Мікус.

Обидві компанії у вівторок повідомили про зростання продажів у першому кварталі, посилаючись на високий попит на свої оборонні системи.

«Зростання нашого бізнесу оборонних систем забезпечується зростаючим попитом на твердопаливні ракетні двигуни, високоточні боєприпаси, боєприпаси загалом і тактичні ракети», — сказала інвесторам генеральна директорка Northrop Grumman Кеті Ворден.

Втім, відтоді акції обох компаній впали приблизно на 10%, тоді як акції Lockheed Martin знизилися приблизно на 5%.

Інвестори також почали виводити кошти з біржових фондів, орієнтованих на оборонний сектор, переключаючись на «тихі гавані» — такі як енергетика та комунальні послуги, що суперечить очікуванням, ніби війна на Близькому Сході підштовхне зростання американських оборонних акцій. Майже 1 мільярд доларів було виведено з фонду iShares US Aerospace & Defense ETF обсягом 14 мільярдів доларів, який орієнтований на найбільші оборонні компанії США, з початку конфлікту.

«Це те, що ми називаємо динамікою “купуй напруження — продавай війну”» , — сказав Мікус, зазначивши, що подібна поведінка ринку спостерігалася після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році та після вторгнення США в Ірак у 2003 році.

За оцінками, за останні два місяці США використали проти Ірану близько 1000 ракет Tomahawk — приблизно у 20 разів більше, ніж 58 передбачених бюджетом ВМС США на цей рік.

Рон Епштейн, аналітик оборонного та авіакосмічного сектору в Bank of America, вважає, що необхідність поповнення американських запасів лише збільшить відставання у виробництві, з яким уже стикаються провідні оборонні компанії через обмежені виробничі потужності, що допомагає інвесторам ігнорувати сам конфлікт.

«Зростання доходів цих компаній обмежуватиметься не попитом, а виробничими можливостями» , — сказав він.

У квітні Трамп представив бюджетну пропозицію, яка передбачає збільшення оборонного бюджету США на 50% — до 1,5 трильйона доларів у 2027 році. Однак аналітики зазначають, що інвестори скептично ставляться до перспектив цього плану через політичну опозицію.

«Бюджет у 1,5 трильйона доларів не закладено в ціни, тому що інвестори розуміють: шлях до цього ще дуже довгий» , — сказав Епштейн. «Це і без того дуже непередбачуваний процес, а попереду ще й проміжні вибори, які роблять його ще більш непередбачуваним».

Високопосадовці адміністрації Трампа, зокрема міністр оборони Піт Гегсет, поєднують вимоги збільшити витрати на оборону з жорсткою критикою великих підрядників за затримки та перевищення бюджету програм, обіцяючи радикально реформувати систему закупівель Пентагону.

Адміністрація також нещодавно провела переговори з компаніями General Motors і Ford щодо того, як автогіганти Детройта можуть долучитися до ланцюгів постачання озброєння США.

Помітна роль дронів і автономних ракет під час війни з Іраном також спричинила припущення, що великі оборонні підрядники можуть втратити частину ринку на тлі переходу до нового покоління дешевших оборонних технологій.

Останніми тижнями інвестори також охололи до європейських оборонних акцій. Індекс MSCI Europe Aerospace and Defense у березні впав на 9,2% — це найбільше місячне падіння за п’ять років.

Акції чеського виробника зброї CSG, який нещодавно вийшов на біржу, впали майже на третину з початку конфлікту, тоді як німецькі Rheinmetall і Renk втратили близько 10%, а шведська Saab — приблизно 12%. Акції Thales впали у вівторок після того, як французька оборонно-технологічна компанія представила неоднозначний прогноз.

Аналітик Vertical Research Partners Роберт Сталлард сказав, що це може бути пов’язано з невизначеністю, пов’язаною з війною, і певними побоюваннями, що ми вже досягли “піку оборонних витрат”.

«Де потенціал зростання при бюджетному запиті Пентагону на плюс 50% на рік — ще й на тлі несподіваного військового конфлікту?», — сказав він. «Аналогічно в Європі періодично виникають побоювання щодо впливу можливого “миру в Україні” і того, як це може позначитися на динаміці оборонних витрат у регіоні, особливо для країн із обмеженими бюджетами, таких як Франція та Велика Британія».

Економіка