В Україні змінюють правила стягнення боргів

27 квітня 2026 р. 09:48

27 квітня 2026 р. 09:48


Євроінтеграційний законопроєкт № 14005, який Верховна Рада ухвалила на початку квітня, викликав дискусії ще під час розгляду: дехто знайшов у ньому нові підстави для конфіскації майна через борги.

Про це пише «Слово і діло».

Документ отримав статус євроінтеграційного та після ухвалення став законом № 4833-IX. Його мета — удосконалити порядок виконання судових рішень і цифровізувати окремі етапи виконавчого провадження.

Закон поступово набиратиме чинності: частина пунктів мали запрацювати вже з 24 квітня. Йдеться про захист єдиного житла військовослужбовців та перехідний етап оновлення та перевірки Реєстру боржників.

Решта пунктів, які передбачають створення і практичне запровадження Автоматизованої системи виконавчого провадження, повинні запрацювати через 6 місяців з часу публікації закону — 23 жовтня 2026 року.

Цей закон — комплексний, адже вносить зміни до семи інших законів.

Цифровізація виконавчого провадження

Ключовою зміною є впровадження цифрових інструментів та автоматизації процесу стягнення боргів.

Центральним інструментом цього є Автоматизована система виконавчого провадження (АСВП), яка використовуватиме Єдиний реєстр боржників. За допомогою неї у цифровій формі та автоматично відбуватимуться низка етапів стягнення боргів, які раніше вимагали участі працівників відповідних органів:

  • загальне спрощення виконавчого провадження;
  • автоматичне зняття арештів: якщо заборгованість є меншою за 10 мінімальних зарплат, то після її погашення людина автоматично буде виключена з Реєстру боржників;
  • запобігання відчуженню майна боржниками. Боржник не зможе продати або переписати своє рухоме чи нерухоме майно, поки перебуває у Реєстрі боржників, адже той автоматично обмінюватиметься даними про арештоване майно з іншими держреєстрами.

Посилення ролі банків

Крім того, новий закон посилює роль банків задля уникнення схем ухилення від арешту майна:

  • банки та інші депозитарні суб’єкти зобов’язані підключитися до Автоматизованої системи;
  • у разі відкриття чи закриття банківського рахунку особи, яка перебуває у Реєстрі боржників, банк зобов’язаний повідомити про усі зміни відповідний державний орган або приватного виконавця;
  • виконавець провадження має право винести рішення про арешт депозитного рахунку боржника і отримання з нього суми, потрібної для закриття заборгованості.

Нові правила стягнення єдиного житла боржника

Також закон вводить зміни у випадки стягнення єдиного житла боржника. Попередні обмеження дозволяли лазівки як з боку боржника, так і з боку виконавців провадження. Новий закон чіткіше регламентує такі випадки:

  • підвищено суму боргу, потрібну для стягнення єдиного житла боржника — з 20 до 50 розмірів мінімальної зарплати. З чинною мінімальною зарплатою (8647 грн) це означає, що якщо ваша заборгованість менша 432 350 гривень, то у вас не мають права відчужувати житло. Утім, як і раніше, житло не вважається єдиним, якщо на вас записана частка іншої нерухомості;
  • заборонено стягнення єдиного житла військовослужбовців під час воєнного стану — навіть якщо виконується умова про мінімальний розмір боргу;
  • однак, в обох випадках лишаються винятки. Якщо єдине житло є предметом застави цього боргу, або ж у разі необхідності компенсувати збитки, завдані кримінальним правопорушенням, то у боржника можуть його стягнути;
  • закон передбачає зняття арештів і виключення з реєстру осіб, які мають заборгованості за житлово-комунальні послуги у зоні бойових дій.

Весь процес виявлення, арешту й відчуження нерухомості тепер відбуватиметься в електронному вигляді та за допомогою автоматичної взаємодії між реєстрами. Таким чином, закон передбачає зменшення впливу людського фактору та запровадження прозорішої системи стягнення боргів.

Також за темою

єСадок: уряд готує нову виплату для сімей з дітьми

Цифровізація та борги українців: зручність чи нові виклики?

Банки очікують зростання обсягу та вартості коштів клієнтів — НБУ

У Нацбанку розповіли, як війна на Близькому Сході впливає на економіку та ціни в Україні

Україні потрібно 300 млрд грн на рік для модернізації українських колій

Молодий прокурор вимагає доплатити йому майже 5 млн грн зарплати

В Україні змінюють правила стягнення боргів

Джерело: finance.ua