Логістичний ринок України навесні 2026: нові маршрути, виклики та можливості

29 квітня 2026 р. 07:44

29 квітня 2026 р. 07:44

Український логістичний ринок входить у 2026 рік із характерним парадоксом. Так, обсяги перевезень зростають, попит на складські площі б'є рекорди, але інфраструктура, кадри та безпекові ризики продовжують тиснути на галузь з усіх боків. Читайте на Delo.ua про те, як логістика в Україні адаптується до нових реалій і що це означає для бізнесу.

• Внутрішня логістика
• Складська логістика: дефіцит як нова норма
• Географія нових проектів
• Виклики, які нікуди не зникли

Внутрішня логістика

Перший місяць 2026 року дав чіткий сигнал, що внутрішній ринок живе і розвивається. Так, обсяги автомобільних перевезень у січні зросли на 8–12% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Найвищу активність було зафіксовано в центральних і західних регіонах, де автотранспорт забезпечує рух продовольства, аграрної продукції та товарів FMCG між складами і розподільчими центрами.

Залізничні перевезення теж тримають стабільний ритм. Понад 55–60% усього вагонного навантаження у січні формували аграрні вантажі та сировина для переробної промисловості. Основні потоки спрямовані між виробничими регіонами та центрами споживання, що підтримує попит на комбіновані логістичні перевезення .

Окремо варто виділити аграрний сегмент , адже він фактично тримає внутрішню логістику на плаву. У січні внутрішнє переміщення зернових і продуктів переробки оцінюється на рівні 2,5–3 млн тонн. Саме цей обсяг забезпечує стабільне завантаження як транспорту, так і складських потужностей по всій країні.

Складська логістика: дефіцит як нова норма

Логістичне забезпечення бізнесу дедалі більше залежить від якості та доступності складської інфраструктури. І тут картина неоднозначна.

Заповнюваність складів класу B та C у центральних областях перевищує 85%, а в окремих локаціях наближається до 90%. Для порівняння: нормальний показник вакантності для здорового ринку становить 5–7%. У Київському регіоні вільними залишається менше 1% площ, а у Львівському — менше 0,6%.

Дефіцит посилюється у кількох сегментах одночасно:

• холодні склади, де пропозиція закриває потреби ринку максимум на 50%, що критично для фармацевтики та харчової галузі;
• великі площі від 10 000 кв. м — попит з боку великих компаній стабільно перевищує пропозицію;
• склади поблизу транспортних артерій у мегаполісах, адже дефіцит посилюється через зростання обсягів доставки останньої милі.

В цілому бізнес адаптується. Регіональні склади дедалі частіше використовуються як точки короткострокового зберігання та дистрибуції. Це скорочує витрати на транспортування і прискорює доставку кінцевому споживачу. Але є і зворотний бік — постійне зростання орендних ставок без суттєвого збільшення пропозиції.

Географія нових проектів

Відповіддю ринку на дефіцит стало нове будівництво. Найбільша концентрація нових проектів зосереджена на Київщині (близько 29% запланованих площ) та у Львівській області (24%). Ці два регіони разом формують до половини всього внутрішнього споживчого попиту на складські площі.

Серед інших перспективних напрямків для розвитку логістики в Україні :

• Хмельницька та Вінницька області, як вузлові точки між західною та центральною частинами країни;
• Волинська область, через кордон із Польщею, адже пропускні пункти на Львівщині вже не справляються з вантажопотоком;
• Закарпаття, як майданчик для перевалки між європейською та українською залізничними коліями;
• Одеська область, завдяки портам і потенціалу морського напрямку.

Загалом до 2030 року в Україні планується ввести в експлуатацію кілька мільйонів квадратних метрів нової складської нерухомості . Але реалізація цих планів прямо залежить від ситуації в країні.

Виклики, які нікуди не зникли

Логістика в Україні функціонує в умовах кількох системних обмежень, які не вирішуються швидко. Учасники ринку виділяють три основні блоки проблем.

Водії виїжджають за кордон, молодь не поспішає в транспортну сферу, а компанії змушені конкурувати за персонал соціальними пакетами та гнучкими умовами праці. У відповідь ринок прискорює автоматизацію, від планування маршрутів до управління складськими процесами.

Компанії встановлюють автономні генератори, сонячні панелі, переходять на енергоефективні рішення, і не з міркувань екології.

Деякі складські оператори підписали прямі контракти з виробниками децентралізованої генерації, щоб забезпечити незалежність об'єктів під час блекаутів.

Обстріли руйнують складську інфраструктуру, страхування вантажів стає обов'язковим навіть для внутрішніх перевезень, а логістичні перевезення плануються з урахуванням актуальної ситуації на місцях.

Так, логістичне забезпечення стабільної роботи бізнесу сьогодні — це вміння планувати в умовах невизначеності. А також, закладати запас міцності там, де ринок цього ще не вимагає, але незабаром точно вимагатиме.

Економіка