Змінено правила, за якими в кошторисах
визначається рівень заробітної плати.
Йдеться про проєкти які реалізуються за публічні кошти або кредити, надані під державні гарантії.
Раніше рівень зарплати в кошторисах обмежували мінімальними показниками які не відповідали ринковим. Водночас під час розрахунків за виконані роботи оплата праці не враховувалася на рівні фактичних витрат.
Рішення є частиною ширшої реформи та вдосконалення законодавства у сфері містобудування.
Як рахуватимуть
Тепер під час розрахунку вартості будівництва рівень зарплати в кошторисі буде наближений до ринкових умов. Його визначає замовник ще на етапі підготовки проєкту.
Цей рівень не може бути нижчим за середню зарплату в будівництві в конкретному регіоні за минулий рік — за офіційними даними Головного управління статистики.
До цієї цифри застосовується додатковий коефіцієнт, який щороку визначає Уряд.
У 2026 році він становитиме:
3 — якщо середня зарплата в галузі була меншою
за 13 тисяч гривень;
2 — якщо
від 13 до 30 тисяч гривень;
1,5 — якщо
понад 30 тисяч гривень.
Тобто в більшості випадків кошторисна зарплата тепер буде в
діапазоні приблизно 30 000 — 60 000 грн,
що значно ближче до реальних ринкових зарплат у будівництві.
Також щоб зарплата робітників в будівництві залишилась не просто цифрою в кошторисі, вона має підтверджуватися реально сплаченими коштами працівникам.
Підрядник отримує компенсацію за оплату праці лише в межах фактично виплачених зарплат будівельникам та іншим працівникам на об’єкті.
Тепер під час оформлення актів виконаних робіт, потрібно показати не тільки розрахунок, а й надати довідку про реальний рівень зарплат. Тобто діє наступна логіка: скільки реально заплатили працівникам — стільки і враховується в оплаті робіт. Це дозволить уникнути ситуацій, коли в документах одні цифри, а будівельники отримують зовсім інші гроші.
Що це дасть
Завдяки змінам зарплати як в кошторисах так і фактично виплачені відповідатимуть реальності. Це дозволить зробити оплату праці будівельників більш наближеною до ринку, зменшити простір для неформальних практик і привести правила у відповідність до реальних умов.
Нагадаємо, Кабінет Міністрів
ухвалив важливі
рішення для спрощення регулювання у сфері будівництва. «Уряд України продовжує системну дерегуляцію у сфері будівництва з метою прискорення відбудови житла, інфраструктури та соціальних об’єктів», — заявила Свириденко.