Глобальний запит на зміни: якими є пріоритети бізнесу в Україні у 2026 році

13 травня 2026 р. 14:49

13 травня 2026 р. 14:49

"ТОП-100" з’ясовував у бізнесу, які пріоритети той має в Україні на 2026 рік, чому саме такі стратегії обирають бізнес-лідери, а також яким чином і що саме експерти радять трансформувати насамперед.

У Європі зростає усвідомлення нагальної потреби у трансформації та стратегічних змінах у бізнесі. Трансформація є найвищим пріоритетом для дедалі більшої кількості керівників компаній у Центральній та Східній Європі. Наразі 52% СЕО у регіоні переконані, що їхні компанії втратять економічну життєздатність уже за 10 років, якщо не змінять поточної траєкторії розвитку. Більшість СЕО компаній потребу щодо пришвидшення трансформаційних процесів у бізнесі уже визнають. До такого висновку дійшли дослідники із PwC у межах 28-го щорічного міжнародного опитування керівників найбільших компаній світу.

Європейський тренд

Дослідники наголошують на актуальності трансформаційних реформ для українського бізнесу.

"Трансформація для українських бізнес-лідерів — це не просто вибір, а життєва потреба, що узгоджується з глобальними тенденціями, де більшість керівників усвідомлюють нежиттєздатність поточних бізнес-моделей", — стверджує партнерка PwC в Україні Олена Волкова.

Нагальність стратегічних змін з часом посилюється, однак темпи та обсяги таких змін поки що незначні. Уже щонайменше один трансформаційний захід впровадили 72% компаній у ЦСЄ, втім кардинальних змін у бізнес-моделях здійснюється вкрай мало.

Суттєвого ефекту від несистемних заходів компанії не отримують. За останні п’ять років лише 5% прибутків надходили від нових видів діяльності підприємств. І лише третина компаній, які наважились на освоєння нових секторів економіки, досягли прибутковості інвестицій понад 20%. Фрагментарних, поступових змін у бізнес-моделях недостатньо для досягнення значного прогресу. Тож бізнесу варто пришвидшити темпи трансформації, констатують у PwC.

Усвідомивши трансформаційну потребу, у просунутих компаніях Центральної та Східної Європи напрацьовують зміни до стратегій свого розвитку. Водночас багато компаній вдалися до середньострокових заходів задля підвищення ефективності бізнесу.

Для більшості українських компаній за наявних викликів 10-річний горизонт планування — це фантастика. Так далеко заглядають лише обрані та футурологи. А от про трирічні перспективи охочих поміркувати KPMG в Україні знайшла й опублікувала результати опитування у звіті "Український бізнес очима керівників та керівниць 2025".

Показовим стало те, що поточні пріоритети у діяльності компаній як у центрально-східному регіоні Європи, так і в Україні багато в чому збігаються. Найважливішим напрямом виявився інноваційний розвиток бізнесу. Серед пріоритетів в обох регіонах також розбудова роботи з клієнтами та розвиток корпоративного людського капіталу.

Понад 40% компаній в ЦСЄ зосереджують свої зусилля на розробленні інноваційних товарів та послуг, а більше третини працюють над розширенням клієнтської бази та вдосконаленням методів просування продукції на ринку. Такі ініціативи дають певні результати, хоча й не можуть замінити системний підхід до трансформації, зазначають в PwC.

Пріоритетами українського бізнесу стали адаптація, стійкість та обережні стратегії зростання. А головними напрямами інвестицій для пом’якшення бізнес-ризиків упродовж наступних трьох років компанії вважають інвестиції в інноваційні рішення та технології для розширення бізнесу, кібербезпеку та стійкість до цифрових ризиків, а також підвищення кваліфікації працівників та залучення й утримання талантів, зауважують у KPMG.

Пріоритети-2026

Попри наявність ґрунтовних досліджень від PwC та KPMG, є потреба докладніше вивчити поточні настрої та пріоритети українського бізнесу. Адже названі дослідження проводили торік, а ситуація в Україні занадто швидкоплинна. Та й зосереджувалися дослідники на кількарічних перспективах розвитку бізнесу в регіоні. Натомість хотілося би виокремити розвиток ситуації лише у 2026 році.

Навіть лістинги найпотужніших викликів для українського бізнесу суттєво змінилися за останній рік. Приміром, 2025 року до топ-3 викликів у регіоні дослідники з міжнародних консалтингових компаній неодмінно вносили геополітичну нестабільність та макроекономічну волатильність. А тепер, згідно з опитуваннями початку 2026 року від провідних бізнес-об’єднань, а саме Європейської Бізнес Асоціації та Американської торговельної палати в Україні, найбільше бізнес в Україні переймається питаннями безпеки, атаками на енергосистему та кадровими проблемами.

"Ми часто чуємо від бізнесу, що пріоритет №1 них — це безпека людей та команд, лише після для цього — безперервність та розвиток бізнесу. Останнє включає подолання численних викликів, що несе з собою російська агресія. Найбільші виклики для бізнесу у 2026 році — це війна та окупація територій, атаки на українську енергосистему та нестача кваліфікованих працівників. Тож наразі бізнес інвестує у власну енергетич- ну автономність та вибудовує різні креативні підходи до HR-процесів. Уже 90% опитаних компаній асоціації мають альтернативні джерела енергії, втім 95% відчувають дефіцит кадрів тією чи іншою мірою", — зазначила виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев’янко.

Тому "ТОП-100" провів власне експрес-дослідження пріоритетів бізнесу в Україні на 2026 рік. Ми з’ясовували, які напрями зосередження зусиль та ресурсів український бізнес вважає найважливішими для забезпечення сталості та зростання компаній цього року.

За результатами опитування провідних українських компаній та галузевих експертів ми встановили, що найвищий пріоритет на 2026 рік (за теперішнього рівня зовнішніх загроз та викликів) у компаній в Україні мають такі заходи, як забезпечення стійкості та безперервності бізнесу, а також стале енергозабезпечення діяльності компаній. Так вважають відповідно 64% та 62% наших респондентів серед бізнесу й ділової спільноти (можна було обирати до трьох варіантів відповіді).

Зокрема, Українська рада зброярів та Європейська Бізнес Асоціація, а також компанії "Епіцентр", "Фокстрот", Bakery Food Investment та чимало інших найважливішим напрямом для бізнесу вважають саме забезпечення стійкості та безперервності у діяльності компаній.

Безперебійне енергозабезпечення бізнесу називають ключовою умовою сталого бізнесу на 2026 рік у консалтинговій компанії Pro-Consulting. Серед трійки найважливіших називають цей напрям, звісно, профільний Energy Club, а також об’єднання ЄБА та ритейлер "Епіцентр".

Інноваційний розвиток теж серед пріоритетів на 2026 рік. Але, на відміну від досліджень 2025 року авторства PwC та KPMG, у нашому весняному опитуванні інноваційний напрям за важливістю для вітчизняного бізнесу опинився лише на третій позиції. До трійки найбільш пріоритетних його зарахували 45% опитаних, зокрема, логістична компанія Zаmmler та технологічна DroneUA, а також виробник продуктів харчування Bakery Food Investment, ритейлер "Фокстрот".

Доволі високий рейтинг отримали й такі напрями зосередження зусиль бізнесу, як органічне зростання, залучення зовнішніх фінансових ресурсів та вихід на нові ринки. Приблизно третина респондентів має саме такі заходи серед своїх пріоритетів на 2026 рік. Особливу увагу на залученні зовнішніх фінансів акцентують Національна асоціація добувної промисловості України, Українська рада зброярів та Zаmmler. А на виході на зовнішні ринки радять зосередитися DroneUA, Bakery Food Investment та ProConsulting.

До речі, жоден із наших респондентів не обмежився одним пріоритетом. Кожен із них радить активізуватися щонайменше за трьома напрямами, а деякі експерти до пакета нагальних змін внесли по 5-6 заходів. Тож у підсумку сформувалось дорадче трансформаційне наповнення для українського бізнесу щонайменше на 2026 рік.

"Органічне зростання дозволяє компанії використовувати наявні можливості ринку. У "Фокстрот" для цього реалізується комплекс стратегічних ініціатив, спрямованих на розвиток нових можливостей: посилення ринкових позицій, запуск нових проєктів, підвищення операційної ефективності та розкриття внутрішнього потенціалу компанії. Це особливо актуально в умовах, коли частина гравців залишає ринок або скорочує активність, відкриваючи додаткові можливості зростання для бізнесів, які готові інвестувати у власний розвиток", — розповів СЕО омніканального ритейлера "Фокстрот" Юрій Поліщук.

Обґрунтування позицій компаній стосовно напрямів, на яких має концентруватися український бізнес, наведені у трьох наступних розділах нашої публікації. Додаємо також найбільш яскраві персоні- фіковані аргументи від експертів.

Стійкість та безперервність бізнесу

Дві третини учасників опитування "ТОП-100" переконані, що забезпечення стійкості та безперервності бізнесу є одним із трьох найголовніших пріоритетів компаній в Україні на 2026 рік. При цьому майже всі респонденти визнають цей напрям першим номером в ієрархії пріоритетів.

В умовах війни та енергетичної кризи компаніям насамперед варто зосередитися на забезпеченні стійкості та безперервності бізнесу, зазначають, приміром, у компанії "Епіцентр". Стійкість та безперервність бізнесу — базова умова функціонування галузі в умовах війни, додають в Українській раді зброярів. І пояснюють, що мають на увазі безпеку виробничих потужностей, диверсифікацію ланцюгів постачання, регуляторну передбачуваність, експортну політику і захист критичної інфраструктури.

У 2026 році для приватного оборонно-промислового комплексу найважливішим є безперервність виробництва. Технології можна опанувати, однак зірвані цикли серійності відновлюються довго. Росія системно б’є по енергетиці та логістиці, і це напряму впливає на здатність підприємств працювати щодня, зазначає виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко .

На думку топменеджера, сьогодні стійкість у виробництві має три складові:

• енергетична автономність;
• диверсифікація та дублювання ланцюгів постачання;
• прогнозованість державних процедур та прозорі правила для бізнесу.

"Стійкість у виробництві зараз складається з трьох практичних речей. Перше — енергетична автономність: резервне живлення, можливість швидко переключати цехи, планування змін під графіки. Друге — диверсифікація та дублювання ланцюгів постачання у контексті альтернативних компонентів, складів, інших каналів імпорту та контрактів наперед. Третє — прогнозованість державних процедур, контрактування, допуск виробів, сервіс, прозорі правила для кооперації та контрольованого експорту. Коли минулого року потужності сектору оцінювалися на рівні $35 млрд, а контрактування було близьким до $12 млрд, це означало, що значна частина виробничого потенціалу простоює. І будь-який збій у правилах чи фінансуванні одразу множить цей ефект", — каже виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко.

Окремим інструментом стійкості Ігор Федірко вважає воєнне страхування та гарантії для бізнесу.

"Якщо у 2026 році ми хочемо швидше масштабувати виробництво, базовою умовою для цього є збереження, наскільки це можливо, стійкості виробництва. Це і є фундаментом серійності у галузі", — резюмує виконавчий директор Української ради зброярів.

Стале енергозабезпечення

Уже щонайменше пів року основні зусилля українського бізнесу спрямовані на забезпечення власної енергонезалежності. У вибудову автономних рішень компаніям доводиться вкладати чималі кошти. Деякі підприємства змушені навіть припиняти роботу на час відсутності електропостачання, що приносить їм великі збитки.

І лише наявність власних джерел електроенергії стало запорукою більш-менш стабільної та прогнозованої роботи бізнесу. Енергозабезпеченню бізнес приділяє особливу увагу. Компанія Pro-Consulting, що спеціалізується на дослідженнях ринків, фіксує зростання запитів на аналітику як енергетичного ринку загалом, так і для субринків обладнання для енергетики: сонячних панелей, генераторів та зарядних станцій, інверторів та комплексних систем виробництва, зберігання і накопичення електроенергії. Додатковим підтвердженням зосередженості бізнесу на енергетичній автономності є зростання імпорту електрогенераторних установок й обертових електричних перетворювачів майже у 2,3 раза у 2025 році (у порівнянні з 2024-м), зазначають у Pro-Consulting.

Показовим є приклад ритейлера "Епіцентр" щодо вирішення проблеми з перебоями в електропостачанні. У власну енергонезалежність компанія почала інвестувати ще до війни, оснастивши торговельні центри потужними дизель-генераторами. Однак після масованих атак на енергетичну інфраструктуру країни та суттєвого зростання операційних витрат на пальне й обслуговування резервних систем компанія почала ще активніше розвивати власні енергопроєкти.

Зокрема, встановила на дахах торговельних та логістичних центрів 11 сонячних електростанцій загальною потужністю майже 15 МВт, а також започаткувала газопоршневий проєкт, розповідає операційний директор компанії "Епіцентр К" Максим Шеремет .

Загалом стале енергозабезпечення бізнесу має здійснюватися через розвиток відновлюваних джерел енергії, розподіленої генерації, систем накопичення електроенергії та розвитку систем Smart/Micro Grid, які спроможні гарантувати сталість виробничих процесів у промислових компаніях та підприємствах сільськогосподарської галузі, таким чином забезпечуючи сталість життєдіяльності та розвитку громад, зауважує віцепрезидент Energy Club Іван Григорук .

Втім у деяких галузях забезпечити діяльність підприємств завдяки власним джерелам електропостачання надзвичайно складно, а іноді (принаймні поки що) неможливо. Приміром, у металургії, гірничодобувній промисловості тощо. До негараздів внаслідок перебоїв з електропостачанням додаються ще й проблеми високих тарифів на централізовану електрику.

Ключовим напрямом зосередження зусиль для українського добувного бізнесу у 2026 році має стати невідкладне вирішення проблеми надвисоких тарифів, насамперед на електроенергію, зауважують у Національній асоціації добувної промисловості України. Виконавча директорка асоціації Ксенія Оринчак зазначає, що питання тарифів є одним із найболючіших для галузі та створює постійний системний тиск, який призводить до зупинення й закриття підприємств. За її оцінками, у 2022-2024 роках ціна електроенергії для бізнесу в Україні зросла вдвічі, вартість послуг з її розподілу — також у два рази, а тариф на передання — на 53%. У підсумку від 50% до 70% всіх збитків добувних підприємств наразі припадає саме на електроенергію, яка для промисловості є майже вдвічі дорожчою, ніж у країнах ЄС. Тож асоціація закликає державу переглянути тарифну енергетичну політику і врахувати інтереси добувної промисловості.

Особливі акценти

Органічне зростання на четвертій позиції у рейтингу пріоритетів бізнесу на 2026 рік. І насамперед завдяки позитивним оцінкам з боку провідних ритейлерів, представників логістики та дистрибуції країни. Стратегія очікування завершення війни як передумови для зростання довела свою неефективність, адже військові дії й досі тривають і час їхнього завершення залишається невизначеним. Тому бізнеси, які прагнуть бути конкурентними, мають діяти проактивно і системно у поточних умовах, а не відкладати це на майбутнє, переконані у компанії "Фокстрот".

В умовах нестабільності саме органічне зростання — через підвищення операційної ефективності, розвиток клієнтської бази та оптимізацію процесів — дає можливість масштабувати бізнес контрольовано і без надмірних ризиків, пояснюють у компанії Zammler.

"Для забезпечення сталості бізнесу у 2026 році напрям органічного зростання для "Фокстрот" є ключовим. Після втрати складу на початку повномасштабної війни основним фокусом було гарантування безперервності роботи і відновлення операційної стійкості. Етап стабілізації й адаптації до роботи в умовах війни вже пройдено, тож наразі компанія націлена на органічний розвиток", — зазначає СЕО омніканального ритейлера "Фокстрот" Юрій Поліщук.

Органічне зростання у пріоритеті також в іншого ритейлера — "Епіцентру". Після обвалу ринку будматеріалів компанії довелося шукати нові ніші для розвитку. Попит змістився у бік побутових товарів першої потреби, тож "Епіцентр" активно розвиває напрями продуктів харчування, побутової хімії, аптек тощо, розповідає операційний директор компанії "Епіцентр К" Максим Шеремет . Також компанія відкриває нові магазини формату "біля дому", розвиває онлайн-напрям та мережі центрів видачі замовлень і поштоматів.

"Крім цього, в останні роки компанія почала розвиток повноцінних ТРЦ з орендними галереями та парками сімейного дозвілля Epiland. Зрештою всі ці проєкти дозволяють нам не лише компенсувати спад в окремих сегментах торгівлі, але й відповідати очікуванням сучасного споживача", — додає топменеджер "Епіцентру".

Залучення зовнішніх фінансових ресурсів понад третина компаній та експертів, опитаних "ТОП-100", вважає одним із трьох пріоритетних напрямів зосередження зусиль бізнесу на 2026 рік. Доступ до зовнішнього фінансування є ключовою передумовою для реалізації програм органічного зростання та інноваційної трансформації, особливо за обмежених внутрішніх ресурсів у воєнний період, зазначають у компанії Zammler.

"Для нас у 2026 році ключовим пріоритетом є залучення зовнішніх фінансових ресурсів. Саме воно створює базу для інвестицій у цифровізацію, автоматизацію та підвищення операційної ефективності. У поточних умовах повномасштабного вторгнення українські компанії мають обмежені власні ресурси для розвитку, тому доступ до фінансування стає не просто чинником зростання, а фактором стійкості та конкурентоздатності бізнесу", — зауважує співвласник групи логістичних компаній Zammler Віктор Шевченко.

Без доступу до капіталу приватний сектор не може масштабувати виробництво, модернізувати технології та розбудовувати міжнародні партнерства. Потрібні приватні інвестиції, інструменти страхування ризиків, кредитні програми та експортне фінансування, додають в Українській раді зброярів.

"Воєнне страхування та гарантії для бізнесу — це окремий інструмент стійкості у 2026 році. Без них складно запускати нові майданчики, завозити обладнання, будувати кооперацію з партнерами. Однак маємо зрушення: наприкінці 2024 року EBRD та Aon запустили механізм із гарантією до €110 млн для перезапуску ринку страхування воєнних ризиків в Україні", — наголошує виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко.

Партнерство з державним сектором варто вибудовувати насамперед заради ефективного розроблення надр (добування корисних копалин, рідкоземельних елементів та газу), а також розвитку ринку будівельних матеріалів для масштабного повоєнного відновлення, розбудови електроенергетичного сектору та ІТ-галузі України, наголошують експерти. Водночас вони застерігають від перекосів у державно-приватному партнерстві на користь держави. Приміром, від необґрунтованих рішень держмонополій щодо тарифної політики.

"Застерігаю від порушення балансу інтересів держави та бізнесу через відновлення планових і позапланових перевірок надрокористувачів у воєнний час. Такі кроки не лише суперечать рішенню РНБО щодо мораторію на безпідставні перевірки, а й не є ефективними з погляду досягнення декларованих державою цілей. У держорганів уже є достатньо інструментів для ідентифікації так званих сплячих дозволів без блокування роботи майже 4 тис. надрокористувачів. Пріоритетом 2026 року має стати не посилення фіскального та регуляторного тиску, а створення передбачуваних, економічно обґрунтованих умов для роботи добувної галузі як основи промислового відновлення, експортного потенціалу та енергетичної безпеки України", — виконавча директорка Національної асоціації добувної промисловості України Ксенія Оринчак.

У Національній асоціації добувної промисловості України зауважують на надмірному тиску на бізнес у галузі не лише через високі тарифи на електроенергію, а ще й на додатковому тиску внаслідок різкого зростання тарифів на транспортування газу та залізничні перевезення, а також через підвищення акцизу на пальне (що особливо болісно для галузі, яка активно використовує дизельну техніку та генератори).

"За таких умов говорити про розвиток добувної галузі, залучення інвестицій і запуск капіталомістких проєктів у сфері видобутку та перероблення стратегічної сировини неможливо. Незалежно від будь-яких угод із ЄС чи США. Без перегляду тарифної політики держава фактично втрачає одну з базових галузей економіки, критично важливу для відновлення країни", — наголошує виконавча директорка асоціації Ксенія Оринчак.

У 2026 році саме якість взаємодії приватного сектору з державою визначатиме швидкість контрактування, прогнозованість замовлень, експортну лібералізацію та розвиток спільних виробництв. Для приватного ОПК це системний фактор зростання, резюмують в Українській раді зброярів.

Економіка