Дрони починають збивати "Шахеди" майже самостійно: як працює донаведення на перехоплювачах

14 травня 2026 р. 20:26

14 травня 2026 р. 20:26

Українські компанії масово розробляють системи донаведення для дронів-перехоплювачів, які дозволяють автоматично супроводжувати та уражати російські "Шахеди" після підтвердження цілі оператором. У державному кластері Brave1 називають цей напрям одним із пріоритетів на 2026 рік, оскільки технологія здатна суттєво підвищити ефективність української ППО.

Про це, як пише Delo.ua , повідомляє Defender Media .

Технології донаведення почали активно з’являтися на українських FPV-дронах ще у 2024 році, однак тепер їх дедалі частіше інтегрують і в спеціалізовані дрони-перехоплювачі для боротьби з російськими "Шахедами", "Геранями" та "Герберами".

Як працює система донаведення

Суть технології полягає в тому, що після виявлення цілі оператор підтверджує захоплення, а дрон далі самостійно супроводжує об’єкт і летить на перехоплення. Пілот при цьому може контролювати окремі параметри польоту або вручну активувати підрив.

Однією з компаній, яка вже продає перехоплювачі з такою функцією, стала F-Drones. Її дрон F7 LITAVR уже використовують військові для збиття російських ударних безпілотників.

У компанії пояснюють, що система активується на "останній милі": коли ціль з’являється у полі зору на відстані до 2 км, оператор натискає кнопку Intercept, після чого перехоплювач самостійно летить до об’єкта.

Водночас український стартап The Fourth Law представив модуль TFL Anti-Shahed, який наразі допомагає оператору швидше помітити ціль за допомогою машинного зору. Наступним етапом розвитку має стати повноцінне автономне донаведення.

Українські компанії готуються до повної автономності

Над системами донаведення вже працюють десятки українських виробників. У Brave1 зазначають, що частина рішень уже демонструє хороші результати, хоча багато систем ще перебувають на стадії доопрацювання.

Свої технології також розробляють:

• SkyFall — для перехоплювачів P1-SUN;
• DoD Solution;
• Trident Group;
• "Генерал Черешня" із дроном Bullet;
• виробники перехоплювача Octopus.

У більшості випадків технологія поєднує тепловізійні камери, комп’ютерний зір та нейромережі, натреновані на тисячах годин бойових польотів і симуляцій.

Наприклад, у SkyFall заявляють, що їхня система здатна захоплювати "Шахеди" на відстані до 500 метрів, а вузькокутова оптика розширює радіус виявлення до 800 метрів.

Технологія допомагає, але не замінює пілота

Українські військові підтверджують, що системи донаведення вже працюють у бойових умовах і значно спрощують роботу операторів, особливо новачків.

Головний сержант взводу зенітних дронів 413-го полку СБС "Рейд" із позивним "Пегас" зазначає, що комп’ютерний зір справді швидше помічає дрібні цілі, однак ефективність усе ще сильно залежить від погодних умов.

За його словами, найбільша складність полягає не у самому донаведенні, а у виході дрона в район цілі та її пошуку до моменту активації автоматичного режиму.

У Brave1 також наголошують, що технологія допомагає скоротити час підготовки операторів та зменшує вплив людського фактора під час перехоплення.

Чому це складно розробити

Розробники пояснюють, що системи донаведення для перехоплювачів значно складніші за звичайні FPV-рішення через високі швидкості зближення з ціллю.

Технічний директор компанії DoD Solution Ігор Євчинець каже, що навіть затримка у кілька десятків мілісекунд може призвести до промаху, адже за цей час дрон встигає зміститися на кілька метрів.

Ще однією проблемою залишається раннє виявлення цілі. Більшість тепловізійних камер має низьку роздільну здатність, тому виробники активно використовують нейромережі для покращення розпізнавання та супроводу об’єктів.

У Brave1 додають, що зараз у платформі Dataroom понад 30 українських команд тренують свої моделі ШІ на бойових датасетах із різними погодними умовами, типами цілей та сенсорами.

Нагадаємо, Україна подвоїла постачання дронів-перехоплювачів у 2026 році.

Економіка