Через обстріли в Україні зростає площа небезпечних територій

20 травня 2026 р. 16:23

20 травня 2026 р. 16:23

Понад 40 тисяч км² українських земель, які вважалися потенційно небезпечними через вибухонебезпечні предмети, вже повернули до використання фермерам та місцевим громадам. Водночас через постійні російські обстріли площа небезпечних територій продовжує зростати.

Як пише Delo.ua , про це LIGA.net розповів заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ігор Безкаравайний.

Про розмінування в Україні

Майже чверть території України, яка постраждала внаслідок бойових дій, досі вважається потенційно небезпечною через міни та нерозірвані боєприпаси. Йдеться приблизно про 133 тисячі км² - це площа, більша за територію Греції.

Попри активне гуманітарне розмінування, проблема залишається масштабною через постійні бойові дії та нові обстріли. Від початку повномасштабного вторгнення Україні вже вдалося повернути до використання понад 40 тисяч км² територій, однак частина очищених земель може повторно забруднюватися вибухонебезпечними предметами.

Серед основних наслідків мінного забруднення:

• мільйони гектарів сільськогосподарських земель залишаються непридатними для обробітку;
• люди не можуть безпечно повертатися у деокуповані громади;
• гальмується економічне відновлення регіонів;
• зростають ризики для цивільного населення та критичної інфраструктури.

За оцінками фахівців, очищення територій України від мін та боєприпасів до 2035 року може коштувати понад 27 млрд доларів.

• Чому поява дронів та оптоволокна вимагає оновлення підходів до розмінування

Фахівці зазначають, що сучасна війна створює нові виклики для гуманітарного розмінування, які не враховувалися у попередніх міжнародних стандартах.

Однією з головних проблем стало масове використання дронів для доставляння вибухівки. Через це:

• збільшується кількість важкодоступних і хаотично забруднених територій;
• ускладнюється прогнозування небезпечних зон;
• сапери змушені працювати в умовах підвищеного ризику.

Додатковою загрозою стало використання FPV-дронів на оптоволокні. Хоча саме оптоволокно не є вибухонебезпечним, воно:

• створює екологічні ризики;
• ускладнює обстеження територій;
• може заважати роботі техніки та обладнання для пошуку мін.

Через це Україна адаптує міжнародні стандарти протимінної діяльності до реалій сучасної війни та розробляє власні технічні підходи до гуманітарного розмінування.

• Як платформа GRIT допомагає визначати, які території розміновувати першими

Для визначення пріоритетності розмінування в Україні тестують цифрову платформу GRIT (Ground Rehabilitation through Innovation Technologies), створену Мінекономіки спільно з ПРООН.

Система аналізує понад 30 джерел даних, серед яких:

• супутникові знімки;
• кадастрові карти;
• інформація про школи та лікарні;
• демографічна статистика;
• дані про ґрунти, ліси та природоохоронні території;
• економічна активність регіонів.

На основі цих даних платформа автоматично визначає, які території необхідно розміновувати насамперед.

GRIT оцінює ділянки за кількома ключовими критеріями:

• безпека та ризик повторного забруднення;
• економічна важливість території;
• соціальне значення для громад;
• вплив на довкілля.

Наприклад, система допомагає визначити, що є пріоритетнішим для очищення — сільськогосподарські поля, дороги, школи чи населені пункти.

У Мінекономіки зазначають, що платформа вже допомогла сформувати план гуманітарного розмінування на 2026 рік та визначити сотні ділянок для першочергового очищення.

Нагадаємо, Центр гуманітарного розмінування вперше оголосив аукціони на очищення земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у приватній власності. Перші торги вже стартували в системі та стосуються ділянок в Ізюмському районі Харківської області.

Економіка