Швейцарія втратила статус найбільшого у світі центру офшорного капіталу — BCG
31 травня 2026 р. 03:24
31 травня 2026 р. 03:24
Гонконг у 2025 році став найбільшим у світі центром транскордонного капіталу, випередивши Швейцарію за обсягом офшорних активів. Обсяг активів, розміщених у фінансовому центрі, зріс на 10,7% - до $2,9 трлн.
Про це йдеться у
звіті
Boston Consulting Group Global Wealth Report 2026.
Що допомогло Гонконгу посилити позиції
Зміцнення позицій Гонконгу пов’язане з припливом капіталу з материкового Китаю та відновленням місцевого фондового ринку, зокрема сегмента IPO.
За прогнозами BCG, до 2030 року розрив між Гонконгом і Швейцарією за обсягом офшорних активів збільшиться майже до $600 млрд.
У звіті зазначається, що глобальні приватні статки зростають найшвидшими темпами з 2021 року попри торговельні війни, мита та макроекономічну нестабільність. Загальний обсяг світового приватного багатства у 2025 році досяг $333 трлн.
Гонконг і Сингапур формують нову екосистему для азійського капіталу, тоді як Швейцарія, США та Велика Британія залишаються ключовими центрами для європейських, близькосхідних і латиноамериканських статків, вказують аналітики BCG.
«Ми бачимо, як створення багатства, транскордонні потоки капіталу та інвестиційні екосистеми дедалі більше концентруються у невеликій кількості глобально пов’язаних центрів», — заявив керуючий директор і партнер BCG Майкл Каліх, один зі співавторів звіту.
Чому Швейцарія втратила лідерство
Швейцарія утримувала статус найбільшого у світі офшорного фінансового центру десятиліттями, залучаючи капітал завдяки банківській таємниці, політичній нейтральності та розвиненій інфраструктурі управління статками.
Проте після посилення міжнародного тиску на швейцарську банківську таємницю в 2010-х роках і краху Credit Suisse у 2023 році позиції країни послабилися.
Водночас стрімке зростання добробуту в Азії та активізація китайського приватного капіталу змінюють глобальний баланс фінансових центрів.
Гонконг як фінансовий хаб відновлювався після кількох років турбулентності — протестів 2019—2020 років, запровадження закону про національну безпеку та пандемійних обмежень, які спровокували відтік іноземного капіталу й кадрів.
Повернення активності на ринку IPO та приплив капіталу з материкового Китаю стали ключовими драйверами нового зростання.
Паралельно глобальний ринок управління приватним капіталом переживає структурні зміни: зростає частка ультразаможних клієнтів із Азії, а традиційні європейські центри втрачають монополію.