Хто намагається впливати на державні рішення: рейтинг чиновників та депутатів, які найчастіше взаємодіють із лобістами

01 червня 2026 р. 11:23

01 червня 2026 р. 11:23

114 посадовців офіційно взаємодіяли з лобістами торік. Найбільше лобістів мають посадовці, які відповідають за податки, фінанси та економіку. Серед лідерів Данило Гетманцев та Олександр Ковальчук. Загалом 182 лобісти наразі зареєстровано в Україні.

Про це повідомляє Delo.ua з посиланням на дані "Опендатабот".

Лобізм в Україні остаточно вийшов із тіні

Аналітики зауважують, що лобізм в Україні остаточно вийшов із тіні. 114 посадовців взаємодіяли з лобістами торік.

Найбільш запитаними у лобістів торік були податківці. Лідирує голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев: він взаємодіяв із 12 різними лобістами. Водночас його заступник Олександр Ковальчук, хоча й взаємодіяв лише із 8 лобістами, став рекордсменом за кількістю офіційних заходів із групами впливу — 31 зустріч за друге півріччя 2025 року.

Серед урядовців у топі також опинився міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболєв — із ним взаємодіяли 8 лобістів. По 6 лобістів звітували про контакт з тодішнім міністром цифрової трансформації, а нині міністром оборони Михайлом Федоровим та виконувачкою обов’язків голови ДПС Лесею Карнаух.

Що лобіюють найбільш активно? ​

За даними аналітиків, найактивніше в Україні лобіюють енергетику та сферу ЖКГ — ці напрямки згадуються у звітах 225 разів. На другому місці — фінансова, банківська, податкова та митна політика зі 194 згадками. Далі — екологія та природокористування (87), економічний розвиток і регуляторна політика (79), а також медицина (54).

Нагадаємо, після запуску 1 вересня 2025 року Закону про лобіювання та Реєстру прозорості Україна отримала першу можливість побачити, хто і як намагається впливати на державні рішення. Перші лобісти вже прозвітували про свою діяльність торік. Наразі лобісти вносять у свої звіти будь-яку пряму чи опосередковану комунікацію з посадовцями у питаннях, пов’язаних з предметом лобіювання. Тобто такі записи можуть стосуватись як прямих зустрічей, так й запрошення на конференції чи інші публічні заходи.

Зауважимо, більшість компаній в Україні не зареєстровані в Реєстрі прозорості НАЗК як суб’єкти лобіювання , а 88% бізнесу потребують додаткових роз’яснень щодо закону про лобіювання.

Про закон

23 лютого 2024 року Верховна Рада України ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт про доброчесне лобіювання.

У березні 2024 року президент Володимир Зеленський підписав закон про лобізм в Україні , що мав би врегулювати діяльність лобістів та зробити її прозорішою. Проте на практиці цей законопроєкт поки що не запрацював.

1 вересня 2025 року він набув чинності. Відтепер будь-яка діяльність, що підпадає під визначення "лобіювання", можлива лише за попередньої реєстрації в Реєстрі прозорості Національного агентства з питань запобігання корупції.

Новий закон передбачає низку змін для бізнесу , зокрема :

• обов’язкову реєстрацію лобістської діяльності,
• встановлення правил взаємодії з органами влади,
• вимоги щодо подання регулярних звітів,
• запровадження санкцій у випадку порушення норм.

Для бізнесу це означає необхідність перегляду підходів до комунікації з державними органами та посилення внутрішнього контролю лобістської діяльності.

Що таке лобізм

Лобізм — це цілеспрямований, легальний (або нелегальний) вплив на органи державної влади та їх посадових осіб з метою домогтися прийняття певних рішень в інтересах конкретних осіб, організацій чи груп. Ця діяльність передбачає вплив на розробку та прийняття законів, політичних, регуляторних або адміністративних рішень шляхом комунікації та переконання.

Термін походить від англійського "lobby" (кулуари), де в XIX столітті в Британії та США люди чекали в коридорах парламентів, щоб переконати політиків підтримати їхні ідеї.

Економіка