До 34 тис. грн штрафу: коли податкова може покарати за продаж у соцмережах
10 червня 2026 р. 14:01
10 червня 2026 р. 14:01
Продаж товарів через Instagram, Facebook, Telegram, TikTok та інші онлайн-платформи став для багатьох українців джерелом додаткового доходу або повноцінним бізнесом. Водночас податкова служба дедалі активніше контролює інтернет-торгівлю та перевіряє продавців, які регулярно отримують кошти за реалізовані товари, але не зареєстровані як підприємці.
При цьому разовий продаж власних речей не вважається підприємницькою діяльністю. Натомість систематична торгівля однорідними товарами може призвести до штрафів, донарахування податків та інших санкцій.
Коли продаж через Instagram можуть визнати бізнесом
Податкова розмежовує разовий продаж особистого майна та підприємницьку діяльність.
Якщо людина одноразово або епізодично продає власні речі — наприклад, старий телефон, ноутбук чи одяг — це не вважається веденням бізнесу. У такому випадку штрафи за підприємницьку діяльність без реєстрації не застосовуються. Водночас отриманий дохід підлягає декларуванню та оподаткуванню відповідно до законодавства.
Інша ситуація виникає тоді, коли продажі мають систематичний характер. Якщо особа регулярно реалізує однотипні товари з метою отримання прибутку, така діяльність може бути розцінена як підприємницька. У такому разі необхідно зареєструватися як фізична особа-підприємець та виконувати податкові обов’язки.
Як податкова виявляє продавців у соцмережах
Контроль за інтернет-торгівлею здійснюється не лише через аналіз банківських операцій. Податківці моніторять оголошення, сторінки та групи у соціальних мережах, де пропонуються товари для продажу. Одним із механізмів перевірки є контрольні закупівлі, коли товар замовляють під виглядом звичайного покупця.
Під час таких перевірок особливу увагу звертають на спосіб оплати. Якщо кошти регулярно надходять на особисту банківську картку особи, яка не має статусу ФОП, це може стати підставою для висновку про ведення незареєстрованої підприємницької діяльності.
Окремо контролюється реклама товарів у соціальних мережах.
Держпродспоживслужба моніторить оголошення на предмет дотримання вимог законодавства про рекламу. Порушеннями можуть вважатися поширення неправдивої інформації про товар, використання нецензурної лексики або розміщення реклами, що суперечить вимогам закону.
Які штрафи передбачені за торгівлю без ФОП
За здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації законодавство передбачає адміністративну відповідальність. Зокрема, відповідно до статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф може становити
від 17 тисяч до 34 тисяч гривень
. Також можливе застосування конфіскації доходу, отриманого внаслідок такої діяльності.
У разі повторного порушення протягом року сума штрафу може зрости
до 85 тисяч гривень
.
Крім того, особі можуть донарахувати податкові зобов’язання. Йдеться про сплату податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18% та військового збору у розмірі 5% із доходів, отриманих від продажу товарів.
Що бачить податкова через служби доставки
Додатковим джерелом інформації для контролюючих органів є оператори поштового зв’язку та служби доставки.
Платіжні операції, які проходять через сервіси доставки, зокрема накладені платежі, можуть потрапляти в поле зору податкових органів. Це дає змогу аналізувати частоту відправлень, суми отриманих коштів і перевіряти, чи зареєстрований продавець як підприємець.
Особливу увагу можуть привертати регулярні відправлення великої кількості однотипних товарів, що свідчить про комерційну діяльність.
Нагадаємо, раніше Finance.ua
писав
, що Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт № 15111-д про оподаткування цифрових платформ. У законі передбачається пільгова ставка податку — 10% замість базових 18% ПДФО + 5% військового збору.
Під оподаткування не будуть підпадати доходи фізосіб від продажу товарів через платформи у розмірі до 2000 євро на рік. Це стосується тих, хто продає вживані речі і не веде через цифрові платформи постійної комерційної діяльності.
Джерело: finance.ua
