«Ми чуємо це в тому числі від авторитетних експертів, не тільки від божевільних блогерів, які бангладешця побачили в Києві — ну і все, зараз іноземні трудові мігранти будуть забирати мою роботу», — сказала вона.
Марчак наголосила, що масштаби трудової міграції до України наразі
є статистично незначними.
За словами заступниці міністра економіки, у 2023 році в Україні було оформлено близько 9 тис. дозволів на роботу для іноземців, що менше, ніж до початку повномасштабної війни. «До повномасштабного вторгнення видавалася приблизно 21 тисяча дозволів на роботу», — уточнила Марчак.
Наразі, за її оцінкою, видається близько 6 тис. дозволів на роботу на рік, включаючи продовження вже чинних документів. «В масштабах 4,5 мільйонів людей це взагалі нічого», — констатувала вона, маючи на увазі прогнозований дефіцит робочої сили.
Водночас Марчак зауважила, що навіть у разі ухвалення політичного рішення про активне залучення трудових мігрантів, реалізувати його буде непросто через високу міжнародну конкуренцію за працівників.
Вона не виключає, що в майбутньому Україна може потребувати інструментів залучення працівників з інших країн. У такому разі, за її словами, держава повинна буде сформувати чітку міграційну політику, яка визначатиме країни походження працівників, їхню кількість, спеціальності та реальні потреби економіки.
Результати опитування
Міністерство економіки проводило опитування роботодавців щодо їхнього досвіду роботи з трудовими мігрантами. Як показали результати, такий досвід мають лише поодинокі компанії.
При цьому вартість залучення одного іноземного працівника становить
від 75 тис. до 150 тис. грн
з урахуванням послуг рекрутерів, логістики та супутніх витрат.
Натомість перенавчання громадянина України обходиться значно дешевше. «
Це 20−30 тис. грн,
і у вас людина, яка вже знає мову, в якої вже є житло, вона вже інтегрована всередині країни, і ви просто даєте їй необхідні знання», — сказала Марчак.
До цього Finance.ua
зазначав
, що трудові мігранти покривають лише 0,1% потреб ринку праці України. Кількість іноземних працівників становить лише 0,14% від потреби ринку праці, яка оцінюється у 4,5 млн працівників.
Як
заявила
директорка Інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук України, академікиня, докторка економічних наук Елла Лібанова, зазвичай іммігранти
не конкурують із місцевою робочою силою.
«Тому що люди, які мають громадянство — українське, бельгійське, канадське тощо —
мають і більше можливостей працевлаштуватися, ніж будь-які іммігранти
. За винятком, припустимо, нобелівських лауреатів. Або електрозварювальників. Але ж не на всі робочі місця вони [громадяни] погоджуються», — пояснила демографиня.
Джерело: finance.ua
