Мільярди «брудних» грошей: чому справи про відмивання коштів складно довести до суду
19 червня 2026 р. 13:21
19 червня 2026 р. 13:21
Мільярди гривень, сотні підозр і тисячі кримінальних проваджень — такими є масштаби боротьби з відмиванням грошей в Україні. Водночас чимало «гучних» справ у процесі розслідування стикаються зі складнощами і не доходять до суду. Розповідаємо, чому доведення відмивання коштів залишається одним із найскладніших завдань для слідства.
Спершу — про статистику
Як повідомляє
Опендатабот
, кількість кримінальних проваджень за легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом, в Україні продовжує зростати. У 2024 році було зареєстровано 1344 таких правопорушення — це у 3,4 раза більше, ніж до початку повномасштабної війни, та більш ніж у п’ять разів більше порівняно з 2019 роком.
Водночас дедалі більше таких справ доходять до суду. Якщо у 2020−2021 роках судову перспективу мало лише кожне четверте провадження, то зараз — майже кожне друге. Торік до суду було передано 49% таких справ, а цього року — 45%.
Загалом у 2024 році правоохоронці опрацювали 3,3 тис. проваджень щодо відмивання коштів. Більше половини з них були відкриті ще в попередні роки.
За результатами розслідувань до суду направили 595 обвинувальних актів, а підозри отримали 832 особи.
Загальна сума майна, яке фігурувало у справах про легалізацію коштів, становила 12,35 млрд грн.
Водночас під арешт потрапили активи на 590 млн грн.
Чому складно довести справи до суду
Юристи пояснюють, що для доведення легалізації майна
недостатньо просто встановити факт первинного злочину
. Слідству необхідно:
підтвердити походження активів від конкретного правопорушення,
відстежити рух грошей,
довести, що фінансові операції були спрямовані на приховування їхнього незаконного походження.
Саме через складність доказування частина гучних справ у процесі розслідування або
не доходить до вироків, або втрачає кваліфікацію за статтею про відмивання грошей.
Найбільшу кількість проваджень торік відкрила Національна поліція — 61% усіх справ. На Бюро економічної безпеки припало 16%, на Державне бюро розслідувань — 11%, на НАБУ — 7%. Частки СБУ та Держфінмоніторингу становили по 3%.
Однак за обсягом виявлених легалізованих активів лідирують
БЕБ і НАБУ.
У справах, які розслідувало БЕБ, встановлено факти легалізації майна на
5,42 млрд грн,
а у провадженнях НАБУ — на
4,56 млрд грн
. Разом ці два органи виявили
понад 10 млрд грн активів,
що становить 81% від загальної встановленої суми.
Середні суми також свідчать про масштабність таких розслідувань. Якщо у справах БЕБ на один обвинувальний акт припадає в середньому 63,8 млн грн легалізованого майна, то у провадженнях НАБУ цей показник сягає 240,1 млн грн.
Що показують дані 2025 року
За перші п’ять місяців 2025 року в Україні зафіксували 603 правопорушення, пов’язані з легалізацією майна. Це на 10% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Водночас у 38% таких проваджень уже повідомлено про підозру, а до суду дійшла чверть справ.
Експерти зазначають, що різке зростання кількості проваджень останніми роками пов’язане не лише з активністю правоохоронців. Важливу роль відіграли зміни до законодавства, які набули чинності у 2020 році. Після цього стаття про відмивання коштів почала значно частіше застосовуватися як додаткова кваліфікація у справах про корупційні, економічні та інші тяжкі злочини. Тому збільшення статистики відображає не лише кількість виявлених порушень, а й зміну підходів до розслідування таких справ.