В Україні у 5 разів побільшало справ про відмивання коштів: під арешт потрапило лише 590 млн грн

19 червня 2026 р. 15:30

19 червня 2026 р. 15:30

1 344 кримінальні провадження за відмивання майна, одержаного злочинним шляхом, зареєстрували правоохоронці торік. Це у 3,4 раза більше, ніж до початку повномасштабної війни. У таких справах фігурує 12,35 млрд грн легалізованого майна. Щоправда, під арешт потрапило лише 590 млн грн.

Про це повідомляє Delo.ua з посиланням на дані "Опендатабот".

1 344 кримінальні правопорушення за легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом (ст. 209 ККУ), зареєстрували торік. Це у 3,4 раза більше, ніж у 2021 році та майже у 5 разів більше, ніж у 2019 році.

Аналітики зауважують, що якщо у 2020–2021 роках судову перспективу мало лише кожне четверте кримінальне правопорушення, то зараз — майже кожне друге. У 2024 році до суду було направлено 49% проваджень, а у 2025 році — 45%.

Загалом 3,3 тисячі кримінальних проваджень за відмивання коштів опрацювали торік. Понад половина справ була розпочата ще в попередні роки. За результатами розслідувань до суду передали 595 обвинувальних актів, а підозри отримали 832 людини.

Загальна сума відмитого майна становила 12,35 млрд грн, а під арешт потрапило 590 млн грн.

Найбільше проваджень відкрила Національна поліція України: 61% усіх справ. Ще 16% розслідувало Бюро економічної безпеки, 11% — Державне бюро розслідувань, 7% — Національне антикорупційне бюро України. Частка Служби безпеки України та Держфінмоніторингу склала по 3%.

Втім, якщо оцінювати не кількість справ, а масштаби виявлених схем, лідерами є саме Бюро економічної безпеки та НАБУ. У справах, які розслідувало БЕБ, встановлено факти легалізації майна на суму 5,42 млрд грн, а у справах НАБУ — на 4,56 млрд грн. Разом ці два органи виявили понад 10 млрд грн легалізованих активів, або 81% від загальної встановленої суми.

Про масштабність таких розслідувань свідчать і середні суми в одній справі. Якщо у провадженнях БЕБ на один обвинувальний акт припадає в середньому 63,8 млн грн легалізованого майна, то у справах НАБУ цей показник сягає 240,1 млн грн.

603 правопорушення за легалізацію майна зафіксували за перші 5 місяців цьогоріч. Це на 10% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Водночас у 38% таких проваджень було повідомлено про підозру, а до суду дійшло 25% справ.

Чому арештовують лише частину відмитих активів?

Для доведення саме легалізації майна мало встановити не лише факт можливого первинного злочину — слідство має довести походження активів від конкретного злочину, простежити рух коштів, а також підтвердити, що відповідні операції були спрямовані саме на приховування або маскування їхнього незаконного походження. Саме з цим на практиці виникає найбільше труднощів, зазначають юристи.

Саме тому дуже часто після гучного початку розслідування та заяв про відмивання коштів справа або взагалі нічим не завершується, або ж обвинувачення за ст. 209 КК України зникає в процесі розслідування, пояснює радник юридичної фірми Asters Орест Стасюк.

«Така різниця між сумами, які фігурують у провадженнях, і реально арештованими активами є цілком закономірною. Для арешту майна слідству потрібно обґрунтувати зв'язок конкретного активу з імовірним злочином. На початкових етапах розслідування зробити це часто складно або неможливо, тому суми арештів можуть суттєво відставати від сум, які фігурують у матеріалах справ. У подібних справах значно важливіше дивитися на кількість обвинувальних вироків, які набрали законної сили, та на обсяг активів, щодо яких суд дійсно встановив злочинне походження коштів і конфіскував, а не лише на суми, які були заявлені слідством на початку розслідування», — зауважує Стасюк.

Нагадаємо, за 4 місяці 2026 року було винесено 814 судових рішень корупціонерам. Це на 27% менше, ніж за аналогічний період торік. В усіх справах цьогоріч корупціонери відбулись лише штрафами .

Економіка