Цифровий саботаж: як бізнесу захиститися від атак російських хакерів

23 червня 2026 р. 16:59

23 червня 2026 р. 16:59

Кібератаки російських хакерів на українські підприємства вже давно вийшли за межі крадіжки даних — сьогодні це повноцінна зброя економічного знищення. Поки бізнес намагається вистояти під обстрілами, ворог місяцями тихо вивчає внутрішні мережі компаній, щоб ударити у найвразливіший момент. Від енергетичного холдингу ДТЕК до агрогіганта МХП та оператора "Київстар" — під загрозою опинився кожен, хто досі вважає свій бізнес "нецікавим" для хакерів або наївно вірить в ізольованість власних ІТ-систем.

Російські хакери б'ють по українській економіці

Кібератака на підприємство давно перестала означати лише витік даних: її наслідками можуть стати зупинка виробничих процесів, відключення енергетичного обладнання та багатомільйонні втрати, особливо для компаній, де ключові операції керуються цифровими системами.

Енергетика залишається головним полігоном для цієї тактики: лише у 2023 році, росіяни здійснили близько 55 кібератак на українську енергосистему, і кожна обходиться їм у мільйони доларів. А інтенсивність атак на приватний енергохолдинг ДТЕК із початку повномасштабної війни зросла на 20%.

Найвідомішою спробою такої координації стала атака російського хакерського угруповання Sandworm у 2022. Тоді шкідливе програмне забезпечення Industroyer2 мало відключити електроенергію одного з обленерго на вихідні, але атаку вдалося відбити завдяки спільним зусиллям спецпідрозділу кіберзахисту Держспецзв'язку CERT-UA а також приватного бізнесу.

Однак вже за кілька місяців російським хакерам вдалося досягти мети: кібератака на підстанцію в жовтні 2022-го супроводжувала одночасні ракетні удари по енергетичній інфраструктурі.

Зараз росіяни не покидають спроб знеструмити Україну. І хакерські атаки досі супроводжують російські обстріли. В умовах стрімкої розбудови сонячних електростанцій , у зоні ризику перебувають промислові СЕС, які дедалі частіше інтегруються в інфраструктуру підприємств. Інвертори та системи моніторингу зазвичай підключені до мережі для віддаленого сервісу, і саме це створює додаткові вразливості.

"Близько 30% звернень до нашої сервісної служби пов'язані з програмним забезпеченням. Зазвичай клієнти повідомляють, що обладнання працює некоректно або не виконує окремі функції належним чином. У більшості таких випадків проблему вдається вирішити шляхом перепрошивки обладнання або оновлення ПЗ", — розповідає технічний директор Atmosfera Олександр Ковпак.

За його словами, прямих випадків зовнішнього втручання компанія не пригадує, але теоретично такий сценарій можливий, якщо програмне забезпечення СЕС інтегроване в скомпрометовану корпоративну мережу.

Але енергетика не єдина ціль У 2024 році CERT-UA зафіксував 4 315 кіберінцидентів — на 70% більше, ніж роком раніше. Під удар потрапляли органи місцевої влади, телекомунікаційні компанії та комерційні організації, а атаки на промисловість, банки й навіть аптечні мережі давно стали буденністю.

У січні 2025 року хакери атакували агрохолдинг МХП, один із найбільших виробників харчових продуктів в Україні: частина ІТ-інфраструктури вийшла з ладу, відвантаження продукції перейшло в обмежений режим. Метою атаки була зупинка роботи, щоб вимагати у холдингу гроші або просто завдати шкоди. У компанії назвали це найбільшою атакою за свою історію, але підприємства МХП продовжили працювати, лише змінивши частину процесів, — мережі магазинів холдингу обслуговували клієнтів у штатному режимі.

Схожі методи — приховане проникнення, тривале перебування в системі та удар у найвразливіший момент — застосовують й проти інших підприємств. Так, під час атаки на "Київстар" у грудні 2023 року зловмисники перебували в системі оператора щонайменше з травня, а в листопаді вже мали повний доступ до неї. Унаслідок цього близько 24 млн абонентів залишилися без зв'язку на кілька днів, було знищено тисячі віртуальних серверів і комп'ютерів, а збитки склали близько 3,6 млрд грн.

Сценарій типової кібератаки

Хакерська атака зазвичай починається з фішингового листа або підробленого посилання. Якщо працівник підприємства відкриває сумнівного листа та натискає на гіперпосилання, шахраї отримують облікові данні. Фахівці з кібербезпеки фіксували випадки, де шкідливі листи маскувалися під матеріали відомих українських медіа, а нещодавно зловмисники почали маскуватися під благодійні фонди в месенджерах.

"Після того як зловмисник отримав облікові дані, він аналізує, до чого має доступ цей акаунт, налаштовує приховані канали для повернення та починає вивчати мережу", — пояснює CISO MODUS X Роман Ярошенко.

Після підготовчого етапу хакери переходять із корпоративного сегмента до виробничого та отримують доступ до систем, які керують конвеєрами, насосами, котлами або підстанціями — це може призвести як до зупинки обладнання, так і до маніпуляцій з його налаштуваннями. Тож хакер може вивести підприємство з ладу і в кращому випадку воно може простоювати допоки ІТ-інфраструктуру не відновлять. А у найгірших випадках така кібератака може навіть призвести до фізичного руйнування обладнання.

Хто в зоні ризику хакерських атак

Задля захисту виробничих систем компанії нерідко вдаються до ізоляції мереж — відокремлення виробничої інфраструктури від офісної та інтернету. Однак це одна з найпоширеніших помилок: на практиці така ізоляція часто умовна.

"Фраза "наша виробнича мережа ізольована" часто означає лише те, що вона не має очевидного прямого доступу з інтернету. Але ізоляція — це не відсутність публічної IP-адреси", — розповідає CEO H-X Technologies Володимир Булдижов.

Інженери підключаються до обладнання через VPN, підрядники використовують власні ноутбуки для налаштування контролерів, а сервісні спеціалісти отримують віддалений доступ до систем — кожен такий канал може стати точкою проникнення. До цього додається людський фактор: компанії не навчають співробітників розпізнавати фішинг, тому ті відкривають шкідливі вкладення, не підозрюючи про небезпеку.

За оцінкою H-X Technologies, незалежно від галузі, підприємства найчастіше стикаються з п'ятьма типовими проблемами:

• виробнича мережа формально відокремлена, але фактично пов'язана з офісною через спільні акаунти або підрядників;
• віддалений доступ створювався за принципом зручності, а не безпеки;
• використовується застаріле обладнання, яке складно оновлювати без зупинки виробництва;
• керівництво не має повної картини щодо підключених систем і сторонніх підрядників;
• наявні засоби захисту, але відсутній чіткий план реагування на інцидент.

Як захистити бізнес кібератак

За оцінкою фахівців 62% українських компаній досі не мають стратегії дій на випадок кіберінциденту — тобто просто не знають, що робити, коли їх атакують.

Булдижов рекомендує починати з комплексного аудиту: перевірити реальний рівень ізоляції виробничих мереж, скласти карту всіх підключень і підрядників, оцінити можливі сценарії ризику. "Такий аудит має враховувати не тільки класичну ІТ-безпеку, а й логіку технологічного процесу — лише так можна зрозуміти, де саме кіберризик може перетворитися на простій або фінансові втрати", — каже Булдижов.

Не менш важливе — навчання персоналу. Фахівці з кіберзахисту стверджують, що регулярне навчання співробітників знижує ймовірність кіберінцидентів на 80%. Так  латвійська компанія Tet щокварталу тестує персонал фіктивними фішинговими листами, а тих, хто відкрив, відправляють на додатковий інструктаж.

Для українського бізнесу в умовах повномасштабної війни ризик атак російських хакерів залишається вкрай актуальним. Поки підприємство вважає, що його організацію це не зачепить, зловмисник може вже місяцями вивчати його мережу.

Економіка