Удари по НПЗ не спричинять фінансовий колапс у Росії, основні гроші йдуть від експорту сирої нафти - експерт

26 червня 2026 р. 18:01

26 червня 2026 р. 18:01

Так прокоментував в ефірі Українського радіо ситуацію з ударами по російських НПЗ директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко, передає Укрінформ.

«Тривають атаки на російські НПЗ, на взагалі систему нафтопродуктозабезпечення Росії. І ми бачимо непогані результати. Повністю зупинився Московський нафтопереробний завод в Капотні потужністю 12 млн т на рік. Він буде простоювати мінімум один рік. Всього, якщо оцінювати втрати нафтопереробних потужностей в Росії, вони становлять 20-25% від усіх, що зараз існують. Потужності у понад 60 млн т на рік вибули з виробництва. Коли вони будуть відновлені – невідомо. Якщо припиняються чи робиться пауза в роботі дронів, ракет, то поступово Росія здатна відновити свої потужності. Важливо, щоб робота дронів не послаблювалася, а посилювалася. Тоді Росія щодня буде відчувати все більше і більше ту небезпеку, яка йде для їхньої енергетичної системи в цілому і системи нафтопродуктозабезпечення загалом. І тим самим Росія буде більш готовою, щоби закінчити бойові дії, як мінімум», – зазначив експерт.

Водночас, на його думку, лише зосередження ударів на нафтопереробних заводах дійсно створює серйозний психологічний ефект для Росії, але не призведе до якогось фінансового колапсу.

«Основні гроші Росія отримує не від нафтопродуктів на внутрішньому ринку, а від експорту сирої нафти. Тільки у травні Росія отримувала від експорту нафти 548 млн євро на добу. Російський бюджет і російська економіка не так багато отримують від внутрішнього ринку. Вона багато грошей витрачає на те, щоби компенсувати різницю в цінах. У них працює бюджетне правило, що з російського бюджету покривається різниця ціни між зовнішнім і внутрішнім ринком, щоб тримати ціни на нафтопродукти більш-менш стабільними. Тому з державного бюджету величезні гроші на це скеровуються. Не треба забувати і психологічний ефект ударів на нафтопромислові заводи, і те, що у них створюється певний дефіцит. Без знищення експортної структури лише ударів по нафтопереробних заводах буде недостатньо», – вважає Омельченко.

Він також прогнозує, що якщо українські «далекобійні санкції» будуть тривати, то ситуація для Росії до осені буде достатньо складною: «Якщо в Росії нічого не будуть змінювати в цій економічній моделі нафтопродуктозабезпечення, коли з бюджету фінансують різницю в цінах, то дефіцит охопить більшу частину Росії, більшість регіонів».

Експерт також пояснив, що в зимовий період РФ може мати переваги через обстріли української енергетики, ТЕЦ. «Тому до листопада-грудня потрібно настільки зруйнувати їхні можливості економічні, а головне джерело наповнення бюджету – це нафта і газ, щоб Росія, можливо, і хотіла б продовжувати війну, але вже не змогла. І тому в цьому плані є основні чутливі точки, які можуть дозволити Україні виконати цю задачу. Це, насамперед, Крим, коли перерізання транспортних артерій в Криму може призвести до того, що Росія вимушена буде йти на серйозні перемовини. Також це Москва. Це ключовий регіон. І якщо там виникнуть економічні проблеми, це відтвориться на політичній ситуації у всій Росії. Третє – нафтопереробні заводи. Четверте – система експорту нафти та нафтопродукції. Це, насамперед, Балтика, Чорне море і ключові нафтоперекачувальні станції», – пояснив Омельченко.

Як повідомляв Укрінформ, «НОРСІ», четвертий за величиною нафтопереробний завод Росії та другий за обсягами виробництва бензину, призупинив роботу після атаки українського безпілотника , що, ймовірно, посилить дефіцит пального в РФ.

Московський нафтопереробний завод не працюватиме ще щонайменше шість місяців через масштабні пошкодження внаслідок атак українських дронів.

Економіка