Замість лікарень і доріг – на танки: як російські регіони купують лояльність Кремля

29 червня 2026 р. 01:09

29 червня 2026 р. 01:09

У 2026 році російські губернатори почали значно відвертіше говорити про витрати на війну проти України. Найбільше це впливає на дотаційні регіони.

Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.

Дивіться також Російські "яструби" закликають Путіна посилити війну: не виключають і застосування ядерки, – ЗМІ

Що відбувається в Росії?

Ще нещодавно цю тему не підіймали так часто, бо вважали надто чутливою. На тлі розваленого комунального господарства, недофінансованої медицини та занедбаної інфраструктури будь-яка згадка про мільярди, спрямовані на фронт, могла негативно сприйматись населенням.

Тепер усе навпаки. Губернатори перетворили воєнні видатки на головний пункт своїх звітів, ніби йдеться не про вимушені витрати, а про привід для гордості,
– сказано у звіті.

У дотаційних регіонах витрати на війну можуть досягати 20 відсотків усіх наявних ресурсів. У "фінансово благополучних суб'єктах" країни-агресорки цей показник не опускається нижче 10 відсотків.

Краснодарський край у 2026 році заклав у бюджет 231,6 мільйона доларів на підтримку агресивної війни. Ленінградська область минулого року витратила на воєнні потреби 327 мільйонів доларів, і це без урахування внесків великого бізнесу, який теж змушений платити.

Якутія представила один з найдетальніших публічних звітів. З лютого 2022 року вона передала російським окупаційним військам техніки й обладнання на 55,9 мільйона доларів. Лише за 2025 рік на підтримку військовослужбовців та їхніх сімей витратили 147,1 мільйона доларів.

Контрактні виплати, техніка, гуманітарка, компенсації пораненим і сім'ям загиблих та інші соціальні програми обійшлися регіону у 340 – 408 мільйонів доларів лише за 2025 рік. Частину цих грошей беруть прямо з бюджету, іншу через корупційні схеми та підставні фонди, щоб приховати реальні масштаби.

На що Росія витрачає гроші?

Тиск на регіональні бюджети наростає одразу з кількох напрямків:

• одноразові виплати за контракти з міноборони, розмір яких більшість регіонів продовжувала підвищувати впродовж 2025 – 2026 років;
• закупівля автомобілів, дронів, засобів зв'язку, генераторів та іншого спорядження для військових підрозділів;
• соціальна підтримка учасників бойових дій: компенсації, медична реабілітація, житлові програми, освітні пільги;
• активне використання позабюджетних фондів і коштів великого бізнесу, щоб маскувати реальні масштаби військових видатків;
• захист території Росії від ударів безпілотників і ракет.

Російські експерти прогнозують, що під час формування бюджетів на 2027 рік ці статті витрат залишаться одними з головних. Це означає, що гроші, які мали піти на цивільну інфраструктуру, соціальну сферу й економічний розвиток, підуть на війну.

Публічна звітність губернаторів виконує одночасно кілька задач: виправдовує урізання соціальних програм, демонструє покірність федеральному центру та дає підстави просити в Москви додаткові гроші. Військова звітність із бюрократичної процедури перетворилась на інструмент торгу регіональної влади з Кремлем.

Проблеми росіян через війну

В результаті українських ударів, частина заводів країни-агресорки була змушена скоротити виробництво або тимчасово призупинити роботу. Це призвело до перебоїв із постачанням бензину, обмежень на продаж і багатогодинних черг на заправках по всій території Росії. Мер одного з міст розпорядився встановити обабіч дороги біотуалети, аби зменшити незручності для водіїв.

Українські удари по російських нафтопереробних заводах посилюють загальний інфляційний тиск у Росії. Зокрема, такі атаки ускладнюють зусилля Кремля щодо проведення монетарної політики.

Економіка