Путін більше не може приховувати наслідки війни: Росію накрила паливна криза

02 липня 2026 р. 08:56

02 липня 2026 р. 08:56

Росія дедалі сильніше відчуває економічні наслідки війни проти України. Через удари по нафтовій інфраструктурі країна зіткнулася з дефіцитом пального, прискоренням інфляції та новими викликами для економіки.

Паливна криза охоплює дедалі більше регіонів Росії

Упродовж кількох років Кремлю вдавалося пом'якшувати для населення економічні наслідки війни проти України, повідомляє Politico . Однак останні удари по російській енергетичній інфраструктурі суттєво змінили ситуацію.

Дивіться також Уже наприкінці літа: експерт спрогнозував, у що переростуть черги за пальним у Росії

За наявними оцінками, проблеми з постачанням пального вже фіксуються приблизно у двох третинах із 83 регіонів Росії. Це створює труднощі не лише для водіїв, а й для підприємств, діяльність яких залежить від стабільного забезпечення бензином і дизельним пальним.

Особливо складною залишається ситуація в окупованому Криму, де місцева влада запровадила режим надзвичайної ситуації та тимчасово заборонила продаж пального. Це також негативно позначилося на туристичній галузі, яка традиційно була одним із ключових джерел доходів півострова.

Президент Росії Володимир Путін визнав наявність проблем із паливом, хоча й назвав дефіцит некритичним. Водночас офіційна статистика щодо внутрішніх цін на пальне більше не публікується, що ускладнює оцінку реальних масштабів кризи.

Ціни на пальне зростають, а інфляційний тиск посилюється

Дефіцит пального вже впливає на економіку Росії через прискорення інфляції. Навіть там, де бензин доступний, його вартість продовжує зростати, а на неофіційному ринку ціни значно перевищують офіційні.

У Центральному банку Росії попередили, що подорожчання пального може мати тривалий вплив на інфляцію. Саме тому регулятор обережно підходить до зниження ключової ставки, попри заклики бізнесу активніше стимулювати економіку.

Голова Центробанку Ельвіра Набіулліна виступає проти різкого пом'якшення монетарної політики, попереджаючи про ризики нового сплеску інфляції або навіть стагфляції. Водночас керівник найбільшого російського банку "Сбербанк" Герман Греф наполягає, що економіка вже достатньо охолола і потребує швидшого зниження ставок.

Крім того, російська влада вже заборонила експорт бензину та авіаційного пального. Не виключається, що найближчим часом аналогічні обмеження можуть поширитися і на дизельне пальне, щоб забезпечити внутрішній попит у період жнив.

Військові витрати дедалі сильніше виснажують економіку

Паралельно з паливною кризою Росія стикається зі зростаючим навантаженням на державні фінанси. Військові та засекречені видатки вже становлять майже половину всіх бюджетних витрат, тоді як резерви країни продовжують скорочуватися.

Ліквідні активи Фонду національного добробуту, який створювався для підтримки економіки під час криз, за кілька років суттєво зменшилися. Одночасно уряд дедалі активніше використовує запозичення для фінансування військових потреб.

Деякі російські посадовці та економісти вже відкрито пов'язують погіршення економічної ситуації із затяжною війною. Зростання бюджетного дефіциту, високі військові витрати та проблеми з паливом створюють додатковий тиск на економіку країни.

Важливо! Експерти зазначають, що одночасне скорочення резервів, дефіцит пального, прискорення інфляції та збільшення військових видатків формують для російської економіки комплексну кризу. Якщо атаки на нафтопереробну інфраструктуру триватимуть, а витрати на війну залишаться високими, економічний тиск на Росію лише посилюватиметься.

Росія все більше відчуває дефіцит пального для літаків

Паливна криза у Росії не вщухає, а лише набирає нових обертів. Дефіцит авіаційного керосину змушує Кремль терміново змінювати логістику постачання.

Росія зіштовхнулась зі стрімким зростанням цін на пальне. Із початку червня середня вартість авіакеросину в аеропортах зросла більш ніж на 17 відсотків. Проте є регіони, де криза набагато більша. У Махачкалі ціна підскочила на 64 відсотки.

Економіка