Філатов про реалізацію плану стійкості: «Без грошей і людей нічого не «поїде»

03 липня 2026 р. 11:20

03 липня 2026 р. 11:20

У межах підготовки до майбутньої зими плани стійкості, затверджені РНБО, у регіонах оцінюють насамперед з точки зору їхньої практичної реалізації. Та попри різну оцінку темпів підготовки, майже всюди називають одні й ті ж проблеми — брак грошей, кадрів та часу. Зокрема, у Дніпрі покладають великі надії на реформу мобілізації, адже коли комунальників забирають під час роботи на місцях прильотів, це не допомагає виконувати плани стійкості, пише у статті « Чи готова Україна до ще однієї воєнної зими: що показали перші місяці реалізації планів стійкості » Еліна Лісовська .

Мер Дніпра Борис Філатов в ексклюзивному коментарі ZN.UA пояснив, що з об’єктивних причин не можна розголошувати всю інформацію про підготовку до опалювального сезону. Водночас він розповів, що вже вдалося реалізувати деякі масштабні проєкти у сфері теплопостачання. Крім того, у планах втілити у життя ще кілька великих проєктів, зокрема пов’язаних із водопостачанням.

«Тихо працюємо, аби наступна зима для людей була комфортнішою. Часто багато робимо на випередження», — розповів Філатов.

Мер Дніпра оцінив, що в цілому план стійкості для міста коштуватиме 9 млрд грн. Сьогодні Дніпро вже залучило 4 млрд грн кредитів у держбанках. А державне фінансування становить всього 40 млн грн.

«Звісно ж, це величезні кошти, і самотужки на місці ми не впораємося. Скільки ще і коли зможуть виділити з центру — дуже цікаве питання. Нам обіцяють, але наразі ні про конкретні суми, ні про строки не йдеться», — каже мер, пояснюючи, що багато залежить від міжнародних партнерів та їхньої підтримки.

Загалом темпи реалізації плану стійкості та координацію цього процесу на всіх рівнях Борис Філатов оцінює як цілком прийнятні. Водночас головними проблемами, на його думку, залишаються фінансова та кадрова.

«Я дуже чекаю на анонсовану урядом реформу мобілізації, бо коли комунальників і підрядників мобілізують просто під час роботи на прильотах або будівництві, це паралізує все міське господарство і неабияк ускладнює реалізацію заходів у межах плану стійкості», — заявив Філатов і додав, що без людей та грошей нічого не «поїде».

Область також має власні виклики в рамках підготовки до зими. Керівництво Дніпропетровщини звертає увагу на те, що це прифронтовий регіон. І цей фактор впливає на масштаби підготовки до опалювального сезону.

Начальник Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа розповів ZN.UA, що план стійкості області на 2026 рік передбачає чотири основні напрями:

• захист критичної інфраструктури;
• забезпечення підприємств резервним живленням;
• розбудову теплової генерації;
• встановлення додаткових об’єктів електрогенерації.

Загалом, за словами Ганжі, йдеться про сотні об’єктів критичної інфраструктури, сотні мегават резервних потужностей та десятки нових об’єктів генерації, які необхідно ввести в експлуатацію вже до початку осінньо-зимового періоду. Аби повністю реалізувати план стійкості для області необхідні 20 млрд грн. Всі роботи в рамках плану виконують на умовах співфінансування державного та місцевого бюджетів. У цій схемі частка громад становить не менш як 15%.

Ганжа розповів, що підготовка відбувається згідно з графіком, але реалії прифронтового регіону створюють додаткові труднощі.

«Дніпропетровщина — прифронтовий регіон, який щодня потерпає від ворожих атак. Це призводить до руйнувань цивільної та критичної інфраструктури. Відновлення потребує ресурсу — матеріального та людського. Але робимо усе можливе й неможливе, щоб підготуватися до зими і забезпечити наших людей опаленням, світлом та водою. Працюємо», — зазначив Ганжа.

Плани стійкості — це масштабна система заходів із захисту, резервування та відновлення критичної інфраструктури, яку фінансують спільно держава та громади й координує спеціальний урядовий центр. Спочатку реалізацію планів стійкості оцінили у 216,3 млрд грн, однак згодом вартість зросла до 278 млрд.

Водночас за словами радниці голови Асоціації міст України Оксани Продан, місцеве самоврядування отримало значну частину відповідальності за реалізацію планів стійкості. Та разом з тим регіонам достатньо не надали ні фінансового, ні кадрового, ні регуляторного ресурсу для виконання поставлених завдань у визначені строки. Мери українських міст теж говорять про те, що центральна влада поклала на них персональну відповідальність за виконання планів, однак систематично вилучає кошти з місцевих бюджетів, зокрема через перерозподіл «військового» та «силового» ПДФО.

Тоді як Олександр Сергієнко у статті « Чи переживуть українці наступну зиму? «Плани стійкості» та ігри бюрократів » розповів, чому «плани стійкості» можуть залишитися бюрократичною ілюзією, і що це означає для зими 2026/2027 не лише у Києві, а й по всій країні.

Економіка