Атаки на АЗС: Росія б'є вже за 200 км від лінії фронту

03 липня 2026 р. 13:17

03 липня 2026 р. 13:17

Останнім часом ефір українських ЗМІ переважно заповнений згадками про успішні удари ЗСУ по паливній інфраструктурі РФ і спричинений ними дефіцит на російських заправках . Це справді тішить.

Однак за кадром залишається інша проблема — атаки росіян по паливній інфраструктурі України . І якщо раніше вони винесли великі та малі нафтопереробні заводи, потім сховища, то тепер полюють на автозаправні станції. А кількість і географія цих ударів не залишають сумнівів — це нова цілеспрямована тактика росіян.

За різними оцінками, протягом останніх двох місяців постраждало до 200 АЗС у прифронтових областях . Спочатку били по прифронтовій смузі, і деякі районні центри залишилися без жодної АЗС. Зокрема, про це повідомив мер міста Тростянця на Сумщині. Відомо також про масштабні атаки по АЗС окремих райцентрів на Харківщині.

Наразі ворог розпочав удари на відстань 100 км і навіть 200 км від зони бойових дій.

Так, 1 липня ворог атакував одразу три АЗК — WOG, UPG і БРСМ — на трасі Дніпро—Решетилівка (ключова дорога на Київ). Це близько 100 км від кордону з Донеччиною та понад 200 — до Харкова.

Величезною проблемою є відсутність дієвих засобів боротьби із ворожими БпЛА — FPV, «ланцетами», «молніями» та навіть «шахедами». (Останній нещодавно повністю зруйнував комплекс ОККО на трасі Херсон—Миколаїв, на жаль, також загинули люди.)

Серед невеликого переліку заходів захисту заправних станцій найбільш ефективними є габіони (металеві клітки з мішками з піском), якими обставляють операторні та заправні колонки.

«Є якісь напівзаходи… Пробували антидронові сітки. Від FPV вони допомагають, але не рятують від «шахедів» і «ланцетів», — каже СЕО ОККО Group Василь Даниляк і вважає, що удари триватимуть.

На його думку, немає альтернативи більш щільній координації з військовими , зокрема, аби мати можливість оперативно реагувати на повітряні цілі та виводити персонал і клієнтів за межі станцій. Також в ОККО кажуть, що ідея приватного ППО у випадку з автозаправками не працює, адже йдеться про сотні об’єктів .

«Нам потрібно всім разом вирішувати питання захисту не окремих станцій, а цілих територій, зокрема міст. Ми готові брати участь у таких проєктах», — заявив віцепрезидент ОККО Василь Дмитрів, який зокрема курує співпрацю з фондом «Повернись живим», у тому числі й пов’язану зі «збройними» проєктами.

Наразі тривають активні консультації мереж з урядовцями щодо можливих заходів протидії російському терору. На цьому тлі дуже дивно виглядає ініціатива Кабміну з термінового запуску системи мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів (МЗНН) . Абсолютна більшість учасників ринку спантеличена таким ходом, адже нафтобази є пріоритетними цілями ворога з перших днів повномасштабної війни. Це полювання триває й досі: у травні-червні було атаковано близько десятка нафтобаз, причому як у лівобережній, так і в західній частині України.

Раціональним є хіба що акцент на необхідності підземного зберігання пального . Втім, зараз наявних потужностей немає. Попри це, держава обіцяє до кінця року забезпечити необхідний обсяг резервуарів. Також відомо про проєктування об’єктів для підземного зберігання приватними компаніями.

Щодо автозаправних станцій, то їхня робота у прифронтових областях ускладнюватиметься, і, ймовірно, чимало з них будуть змушені або закритися, або перейти на дискретний графік роботи.

Окрема проблема існує і з бензовозами, адже водії дедалі частіше відмовляються від рейсів у прифронтові зони . Через це ідея пересувних АЗС (фактично бензовоз із заправним рукавом) також виглядає недосконалою, хоча може спрацювати за умови розміщення таких станцій у закритих промислових приміщеннях. Також використання пересувних АЗС ще має отримати нормативне погодження, адже наразі вони заборонені.

У будь-якому разі і персоналу, і клієнтам автозаправних станцій у небезпечних зонах треба бути дуже уважними до повітряних тривог і не затримуватися всередині та поряд із цими об’єктами.

Економіка