Деякі країни Європи вважають неминучими збори за прохід суден через Ормузьку протоку — Bloomberg

03 липня 2026 р. 16:13

03 липня 2026 р. 16:13

Деякі провідні європейські держави визнають, що судна, які проходять через стратегічно важливу Ормузьку протоку, можливо, будуть змушені сплачувати збори Ірану та Оману . Про це повідомляє Bloomberg , посилаючись на джерела.

Двоє співрозмовників агентства назвали “неминучою” перспективу запровадження певних сервісних зборів після війни США та Ізраїлю з Іраном. У приватних розмовах деякі чиновники з країн Перської затоки дотримуються такої ж думки, хоча це не обов’язково є офіційною позицією їхніх урядів.

Незрозуміло, який вид або розмір зборів країни могли б прийняти. Тим часом США та арабські країни Перської затоки продовжують наполягати на тому, що Іран та Оман не можуть стягувати жодної плати за прохід через Ормузьку протоку. Серед їхніх побоювань — ризик створення прецеденту, за яким інші країни зможуть стягувати збори на різних водних шляхах.

Хоча європейські країни змирилися з ідеєю додаткових витрат, вони наполягають на тому, щоб іранські й оманські чиновники не дискримінували судна за їхньою національністю. Велика Британія, Франція та інші європейські держави також вимагають створення міжнародної морської коаліції для допомоги в розмінуванні Ормузької протоки, але розгортання такої місії залежатиме від прогресу переговорів між США та Іраном щодо тривалої мирної угоди.

Оман, Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати, Катар та Кувейт відмовилися коментувати ситуацію або не відповіли на запити агентства Bloomberg. Уряд Бахрейну зазначив, що не погоджувався і навіть не натякав на згоду щодо будь-яких зборів для транзиту через протоку.

“Вільний і безперешкодний прохід міжнародних суден через протоку є питанням міжнародного права, а не предметом переговорів”, — наголосили в Бахрейні.

Як писали ЗМІ минулого тижня, Оман заявив європейським чиновникам, що повернення до довоєнного статус-кво в Ормузькій протоці неможливе. З суден, що проходять через цю водну артерію — критично важливу для постачання енергоносіїв із Перської затоки — можуть стягуватися збори за послуги, пов’язані з очищенням протоки від забруднення, а також за навігаційні витрати.

Оман, союзник як Заходу, так і Ірану, зазнає тиску з обох боків. Публічно країна, яка межує з південною частиною протоки, надсилає суперечливі сигнали щодо своїх подальших дій, хоча завжди наголошує, що дотримуватиметься міжнародного морського права.

Оман розглядає Малаккську протоку в Азії як потенційну модель — це свідчить про те, що країна намагається знайти рішення, яке задовольнило б як Іран, так і решту світу. Лідери Оману вважають, що система на зразок тієї, що діє в Малаккській протоці, буде ефективною лише за умови, що її приймуть усі держави Перської затоки. Незрозуміло, чи буде це прийнятним варіантом для Ірану.

Управління Малаккською протокою здійснюється на основі неформальної співпраці між Індонезією, Малайзією та Сінгапуром. Ці країни стягують з суден плату за необхідні навігаційні й охоронні послуги. Відповідний фонд збирає добровільні внески для забезпечення безпечної навігації. Детальна інформація про розмір фінансових внесків не оприлюднюється. У 2017 році Сінгапур повідомив, що за десятирічний період фонд зібрав $22 мільйони (приблизно $2,2 мільйона на рік).

За словами джерел Bloomberg, арабські країни Перської затоки, які на початковому етапі війни США з Іраном протягом кількох тижнів зазнавали інтенсивних атак з боку Тегерана, заради деескалації висловили готовність пом’якшити свою позицію щодо відмови від сплати зборів.

Іран блокував важливий водний шлях з початку американсько-ізраїльських бомбардувань наприкінці лютого. Це спричинило стрімке зростання цін на енергоносії. Обсяги комерційного судноплавства через Ормузьку протоку зросли після того, як близько двох тижнів тому Іран і США підписали тимчасову мирну угоду.

Ця угода , разом із військовою підтримкою суден з боку США, сприяла збільшенню потоків нафти через протоку, зокрема з Саудівської Аравії. Тегеран також збільшив експорт сирої нафти завдяки скасуванню Вашингтоном блокади іранських портів. Тегеран вимагає збереження певного контролю над судноплавством через Ормузьку протоку в майбутньому.

Ормузька криза вдарила по цінах на пальне в усьому світі, але Україна пройшла її інакше, ніж очікувалося. Детальніше про це розповідали експерти паливного ринку Сергій Куюн та Іван Марченков у статті “Випробування Ормузом. Як пройшли паливну кризу Україна і світ ”.

Економіка