Українці готуються до тривалої війни, але не поспішають виїжджати за кордон

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Українці готуються до тривалої війни, але не поспішають виїжджати за кордон — дослідження

03 липня 2026 р. 16:28

03 липня 2026 р. 16:28

Частка українців, які розглядають можливість виїзду за кордон для отримання тимчасового захисту, скоротилася з 41% у 2024 році до 33% у 2026 році.

Про це свідчать результати дослідження міграційних настроїв, проведеного компанією Gradus. Дані були представлені під час Ukraine Recovery Conference 2026.

Зазначається, що міграційні наміри значною мірою залежать від попереднього досвіду. Найчастіше про повторний виїзд замислюються українці, які вже перебували за кордоном під час війни та повернулися в Україну. Серед них такий намір висловили 45% опитаних.

Найнижчий рівень готовності до міграції зафіксовано серед громадян, які від початку повномасштабного вторгнення не залишали місце свого постійного проживання.

Частка українців, які розглядають можливість виїзду за кордон, скоротилася

Головні чинники міграції

Основним мотивом для можливого виїзду з України залишається безпека.

Разом із цим зростає значення факторів, пов’язаних із якістю життя. Якщо у 2024 році цей чинник називали важливим 62% респондентів, то нині його значущість зросла до 66%.

Серед основних причин потенційної міграції опитані називають фінансові труднощі. Важливість цього фактора зросла з 53% до 59%.

Також збільшився вплив соціального оточення. Частка респондентів, для яких важливим чинником є виїзд друзів, родичів або близьких за кордон, зросла з 31% до 38%.

Основним мотивом для можливого виїзду з України залишається безпека.

Дослідження показало, що на рішення щодо можливого переїзду суттєво впливає наявність дітей та їхній вік.

Найвищий рівень міграційних настроїв зафіксовано серед батьків дітей віком від 4 до 6 років, а також від 13 до 17 років.

Як зазначають автори дослідження, такі настрої пов’язані насамперед із бажанням забезпечити дітям стабільні умови для навчання перед початком школи або вступом до закладів вищої освіти.

Що тримає людей в Україні

Рішення залишатися в Україні дедалі частіше ґрунтується на практичних міркуваннях.

Найважливішими факторами, які утримують людей від виїзду, стали якість життя (66%) та соціальна згуртованість (65%).

Для жінок важливішими є можливість забезпечити належні умови для родини та наявність власного житла. Цей фактор назвали важливим 68% жінок проти 64% чоловіків.

Соціальні зв’язки та проукраїнське оточення найбільше впливають на людей віком від 25 до 34 років та від 45 до 54 років.

Водночас патріотичні мотиви залишаються найменш значущим фактором серед основних причин, що спонукають залишатися в Україні. Їх важливими назвали 52% опитаних.

Українці критично оцінюють ситуацію в країні

Майже половина респондентів (45%) вважають, що події в Україні розвиваються у неправильному напрямку.

Позитивно оцінюють поточний вектор розвитку країни 36% опитаних.

Серед головних внутрішніх проблем українці називають війну (88%) та корупцію в державних інституціях (74%).

Більшість очікує тривалої війни

Прогнози щодо завершення війни стають усе більш довгостроковими. Більшість опитаних (43%) схиляється до думки, що активні бойові дії триватимуть ще багато років, а ще 34% взагалі не можуть визначитися із термінами.

На тлі такої невизначеності всередині суспільства зростає прагматичний запит на дипломатію: 57% респондентів підтримують пошук компромісу для завершення бойових дій. Більше того, 66% українців загалом схвалюють ідею переговорів, а 67% вважають саме переговорний сценарій найбільш реалістичним шляхом до миру.

Всередині суспільства зростає прагматичний запит на дипломатію