Інвесторам в українську енергетику обіцяють 20% річних: хто вже отримав гроші, а хто ні

21 липня 2026 р. 10:18

21 липня 2026 р. 10:18

Ера, коли головним інструментом пасивного доходу для українців були виключно ОВДП або купівля однокімнатної квартири під оренду, минає. Дефіцит в енергосистемі та попит на децентралізовану генерацію сформували новий тренд — інвестиції в сонячні, вітрові станції та системи накопичення енергії. Сьогодні цей ринок став доступним не лише для мільйонерів: увійти в енергобізнес можна як із кількома сотнями доларів у кишені, так і з капіталом, еквівалентним вартості квартири, розраховуючи на дохідність до 20% річних у валюті. Delo.ua розбиралося, які умови пропонують компанії станом на липень 2026 року та де криються реальні юридичні ризики.

Після ударів по енергосистемі у 2024–2025 роках власна генерація стала елементом базової безпеки , а не опцією: за оцінками АСЕУ, у 2022-му країна додала ~220 МВт нової сонячної потужності, а у 2025-му — ~1,5 ГВт. Ринок пройшов шлях від буму на "зеленому" тарифі 2015–2020 років до іншої логіки — генерацію будують заради виживання мережі та арбітражу на цінах, а роль накопичувачів (BESS) зростає. З червня 2024 по червень 2025 бізнес залучив на енергопроєкти понад 18 млрд грн кредитів, але дедалі більше компаній відкривають доступ і дрібним інвесторам.

Delo.ua показує, куди й на яких умовах можуть вкладати кошти приватні інвестори — для сум, зіставних із першим внеском на нерухомість, а не з мільйонами. Це не інвестиційна рекомендація: висока дохідність зазвичай означає високий ризик, а війна його підсилює — від ракетних ударів до судових спорів навколо вже збудованих об'єктів, як показує кейс нижче. На момент публікації лише одна компанія з цього огляду підтвердила факт виплати дивідендів інвесторам; решта або ще не вийшли на операційну стадію, або не мають публічно підтверджених виплат.

Куди пропонують вкласти до $5 тис.

Компанія Андрія Журжія Inzhur Energy будує газопоршневу маневрову електростанцію потужністю 34 МВт за контрактом з НЕК "Укренерго", виграним ще влітку 2024, а старт продажів розпочався у листопаді 2024. Інвестори стають власниками інвестиційних сертифікатів фонду — наразі їх повністю розпродано: 9 289 співвласників, а вартість активів фонду оцінюється в 1,136 млрд грн.

• Поріг входу: від 6 607 грн (~$160) за один сертифікат — сертифікати вже розпродані
• Дохідність: прогнозована 15% річних у USD за моделлю капіталізації — дивідендів модель не передбачає
• Горизонт: фонд розрахований на 5 років, після чого викуповує сертифікати

Найважливіше, що варто знати потенційному інвестору зараз: станція фізично збудована, але не запущена. За словами власника компанії Андрія Журжія, перша черга могла би запрацювати протягом місяця-півтора після зняття заборони на роботу — однак будівництво заблоковане вже втретє ухвалою суду про забезпечувальні заходи .

"Жодних рішень суду по суті немає, жодних юридичних претензій. Нас просто блокують ухвалами про забезпечувальні заходи. Це вже третя — дві попередні ми успішно зняли, просто це займає час", — каже Журжій.

Таким чином бізнес станом на початок липня 2026 поки що не був запущений, а інвестори не отримали виплат дивідендів.

Компанія бізнесмена Сергія Проненка Solar Garden у 2025 році пропонувала інвесторам вкласти у будівництво СЕС з Battarey Energy Storages.  Тоді компанія запустила платформу UENERGY де інвестори можуть вкладати кошти у генерацію, купуючи токени, які емітуватимуть токени компанії в Україні та Литві, де Solar Garden також планує розбудовувати проєкти з накопичення електроенергії. Офіційні продажі токенів стартували у червні 2025.

Для інвесторів пропонували наступні умови:

• Інвесторам пропонували купити токени UNRG, емітентами яких будуть компанії зареєстровані в Україні та Литві. Стартова інвестиція $100 які інвестор має придбати за стейблкоїни USDC прив'язані до долара.
• Компанія пропонувала інвесторам виплату дивідендів від продажу електроенергії за смарт-контрактами. З річною дохідністю у 25%-30% в стейблкоїнах USDC. Виплати будуть здійснюватися коштом прибутків від реалізації електроенергії та арбітражу електроенергії за допомогою BESS.

Наразі сайт платформи UENERGY знаходиться на технічному обслуговуванні. Власник компанії Проненко в коментарі Delo.ua розповів, що зараз готується апдейт платформи і найближчим часом Solar Garden планує вийти до інвесторів з пропозицією. Водночас один з працівників компанії розповів, що минулого року в Solar Garden вирішили збудувати BESS власним коштом, а зараз компанія завантажена замовленнями на будівництво СЕС. Тож проєкт залучення грошей інвесторів не було реалізовано.

Varto — інвестиційна платформа, що відкриває доступ до вітропарків у Закарпатській області, раніше доступних лише великим гравцям. Принципова відмінність від інших пропозицій у цьому огляді: на платформі представлені лише вже збудовані об'єкти, що прямо зараз генерують дохід, а не проєкти на стадії будівництва. Перший актив — вітрова електростанція потужністю 10,4 МВт. Запуск платформи та перші продажі сертифікатів відбулися у лютому 2026. Як пояснили Delo.ua в компанії, інвестори отримували дивіденди у розмірі 5%, а у липні отримають дивіденди у розмірі 15%. Тож це поки єдина платформа, яка підтвердила факт виплати дивідендів, хоча розміри дивідендів в компанії не уточнили.

• Поріг входу: від 126 тис. грн (~$3 000), що відповідає 122 інвестиційним сертифікатам
• Дохідність: 11–13% річних у євро з щоквартальними виплатами, плюс додаткові 14,29% річних у євроеквіваленті з урахуванням продажу активу в кінці терміну
• Горизонт: 11 років, окупність — 8 років

Юридично платформа побудована навколо регульованого ПІФ під наглядом НКЦПФР, а фінансову модель верифікує незалежний міжнародний аудитор Kreston. Фонд набуває 49% права власності на вітропарк — договір нотаріально засвідчений і зареєстрований у Державному реєстрі речових прав, тож інвестор стає не кредитором, а опосередкованим співвласником фізичного активу. Сертифікати можна перепродати через брокера УНІВЕР, а у 2027 році Varto планує запустити платформу автоматичного зворотного викупу. Власниками компанії за даними Youcontrol є Ізабела Євімова (донька екс-нардепа з Краматорська Максима Єфімова), а також Євген Петрощук, який за даними ЗМІ працював радником Олександра Кубракова, коли той був очільником "Укравтодору".

Інвестиції в енергетику співставні з вартістю квартири

Codex Energy будує СЕС потужністю 3,3 МВт у Болграді на Одещині — одному з найсонячніших регіонів країни — у складі проєкту "Bolhrad Energy Park". Загальні інвестиції в проєкт — €4,5 млн, з яких €3 млн компанія залучає від приватних інвесторів. Засновники — Артур Лупашко (Ribas Hotels Group) та Олександр Ганчев.

• Поріг входу: від €20 тис. (~$22 тис.)
• Дохідність: 16–20% річних у євро, інвестор отримує частку в компанії
• Юридична форма: споживче товариство

Продажі стартували у березні 2026. За словами Лупашка, наразі зібрано вже 80% із заявлених €3 млн, обладнання замовлено й прибуде у вересні, а до кінця року станцію планують повністю змонтувати й підключити до мережі. Окрім самої СЕС, проєкт включає систему накопичення на 10 МВт, що дозволяє заробляти не лише на продажу електроенергії, а й на арбітражі — купівлі дешевої енергії вночі та продажу дорогої в пікові години. Технічну частину забезпечують підрядники з профільним досвідом — генпідрядник Unisolar, оператор з продажу електроенергії компанія KNESS.

Ecotech Invest працює на ринку з 2015 року й заявляє про майже 300 реалізованих проєктів загальною потужністю понад 300 МВт сонячної генерації по Україні. Наразі компанія пропонує інвесторам вкласти гроші в установки зберігання електроенергії в західній частині України.

• Поріг входу: від $25 тис.
• Дохідність: до 19% річних
• Окупність: до 5 років

Виплати здійснюються в гривні, хоча компанія наголошує на кореляції з європейською ціною електроенергії. Юридична форма участі — асоційоване членство в кооперативі з правом на частку у спільному проєкті: це не цінні папери і не ПІФ, тож нагляду з боку НКЦПФР тут немає. Власниками компанії за даними Opendatabot є ігор Батичек і Михайло Маслов. В компанії розповіли що вже зібрали кошти на 3 черги УЗЕ. Продажі паїв компанія стартувала у травні-червні 2025. Перша черга була запущена у травні 2026, при цьому в кол-центрі компанії не уточнили чи вже виплачували інвесторам дивіденди.

Компанія Concorde Capital будує комплекс генерації та зберігання потужністю 78,4 МВт. Консультантом у цьому проєкті виступила Negen Володимира Кудрицького. Модель передбачає два джерела доходу: продаж електроенергії з газопоршневої генерації, коли ринкова ціна перевищує собівартість палива, і арбітраж на накопиченні — купівлю дешевої енергії вночі та продаж дорогої в пікові години. Інвестори заходять через корпоративний інвестиційний фонд, який володіє 100% ТОВ "Енкрафт", під наглядом НКЦПФР. Офіційні продажі часток були запущені у грудні 2025.

• Поріг входу: заявлений компанією мінімум — $42 тис.; за словами бізнес-девелопера Concorde Capital Анастасії Жосан, фактичний мінімальний чек, із яким стартували продажі у листопаді, становив $300 тис. Ймовірно, менша цифра відповідає подальшим траншам чи меншим пакетам у структурі фонду, тоді як перші угоди реально структуровані під значно більший капітал
• Дохідність: 16% річних, виплати — з 2027 року
• Горизонт: заявлений строк фонду — 10 років, розмір фонду — $59 млн.

Жосан каже, що попит приватних інвесторів наразі високий: за кілька місяців із моменту запуску продажів залучено понад $15 млн. Concorde Capital виступає співінвестором, який заходить на проєкт на найризиковішій початковій стадії, а вже після цього пропонує приватним інвесторам доєднатися. Страхування від воєнних ризиків поки не оформлене, перемовини щодо нього тривають. Жосан також уточнила, щ компанія планує продати проєкт через 5–7 років, коли він повністю окупиться й вийде на стабільний дохід, після чого дохідність для тих, хто лишиться в фонді, знизиться. Concorde Capital і Negen уже готують наступний проєкт — генерацію та зберігання на 60 МВт з ємністю накопичення на 4 години — і паралельно виходять у непрофільний для себе напрям, проєкт Shelest SPA. Запуск першої черги Encraft відбувся 19 лютого, а перший комерційний продаж електроенергії з 20 лютого 2026.

ONESOLAR будує сонячну електростанцію в Берегівському районі Закарпатської області — регіон обраний через високу інсоляцію та безпечне віддалення від лінії фронту. Команда заявляє понад 12 років досвіду на ринку та понад 60 МВт уже збудованих потужностей. Власниками компанії згідно даних Opendatabot є Богдан Пашин, Максим Петров і Ольга Остроух. Перші продажі кластерів відбулися у липні 2025.

• Поріг входу: орієнтовний чек за кластер потужністю 50 кВт становить близько $35 тис. (при цьому в компанії стверджують, що після успішного запуску ціна за кластер може зрости).
• Дохідність: 15–22% річних
• Окупність: залежить від обраного кластера, орієнтовно 4,5–6 років за заявленого терміну експлуатації станції 30 років

Юридична форма участі базується на нотаріально завірених інвестиційних договорах, а компанія відкрито публікує на сайті юридичну документацію проєкту — договір оренди землі, містобудівні умови, дозвіл на будівництво, технічні умови, генеральний план. Заявлено повний сервіс, охорону об'єкта 24/7 та заміну обладнання у разі виходу з ладу, а хід будівництва доступний в онлайн-трансляції. Як розповіли Delo.ua в компанії будівництво об'єкту розпочалося восени 2025, а запуск запланований на серпень 2026. Таким чином дивіденди інвестори поки не отримували.

Ризики, які варто оцінити

Адвокатка, партнерка ЮФ "Ілляшев та Партнери" Валерія Гудій звертає увагу: ризики для приватного інвестора можна оцінити або за моделлю інвестування, яку пропонують, або через перевірку (due diligence) самого об'єкта інвестування.

"Деякі особи вважають, що інвестиція вартує ризику, і не вдаються до аналізу, одразу вкладаючи кошти, хоча, на мій погляд, оминати юридичні аспекти не варто. Як і не варто покладатись на гарні візуалізації", — каже вона.

Водночас Гудій наводячи приклад із власної практики, коли інвестиційний проєкт із видобутку золота в Африці мав переконливу презентацію та всі формальні документи, але фактично видобуток здійснювався із застосуванням одного дірявого відра та збитого вручну плоту з підручних матеріалів.

Юридична форма має значення. Інвестувати можна через статутний капітал ТОВ/АТ, цільову позику, облігації чи сертифікати ПІФ, або майнове право на частину об'єкта — кожна модель має свою логіку ризику. Участь через статутний капітал проста для банків, але при багатьох інвесторах загрожує конфліктами й блокуванням рішень. Позика часто забезпечується майном у заставі, але саме посилання на це в договорі не гарантує захисту: важлива ліквідність застави й наявність попередніх кредиторів.

Земля й підключення — найчастіше слабке місце . Відсутність прав на землю чи невідповідність цільового призначення може унеможливити експлуатацію об'єкта навіть за повного фінансування. Завершене будівництво теж не гарантує дохідності через мережеві обмеження — це показує кейс Inzhur Energy.

Перевірка контрагента — до кінцевого бенефіціара . Перевіряти варто всіх, хто розпоряджається об'єктом, — щоб виключити санкційні ризики РНБО чи "російський слід". Конфлікт інтересів між структурами теж варто з'ясовувати заздалегідь. Не варто ігнорувати також і воєнні ризики (знищення, окупація), хоча, за словами Гудій, енергетика стала елементом обороноздатності держави, що додає інвестиціям привабливості.

Що має містити нормальний інвестпроєкт . За аналогією з законом "Про інвестиційну діяльність" — мету, права на землю, фінансовий і організаційний плани, графік реалізації, ризики й страхування. Якщо пропонують лише усний опис чи кілька аркушів візуалізації — це самостійний сигнал ризику.

Як підсумовує Гудій, інвестор має оцінювати не лише дохідність, а й юридичну конструкцію угоди, реальний стан активу, права на землю, підключення до мереж і репутацію людей за проєктом. Найчастіша причина втрати грошей — не шахрайство, а слабка перевірка документів і довіра до презентацій замість аналізу реального стану.

Економіка