Росія зупинила продаж держоблігацій: інвестори відмовляються купувати борг РФ

22 липня 2026 р. 10:52

22 липня 2026 р. 10:52

Міністерство фінансів РФ ухвапило рішення призупинити аукціони з продажу облігацій федеральної позики (ОФЗ). Крок зроблено з метою стабілізації ситуації на ринку після серії невдалих торгів та на тлі побоювань інвесторів щодо можливої паузи або розвороту в циклі пом'якшення грошово-кредитної політики Центробанку РФ.

Про це повідомляє Delo.ua з посиланням на дані Bloomberg.

У третьому кварталі Мінфін РФ планував випустити держборг на 1,5 трильйона рублів ($19 мільярдів) як основне джерело покриття дефіциту федерального бюджету, який розростається через війну проти України, що триває.

Однак відомство завчасно скасувало аукціон 8 липня, а за тиждень взагалі не змогло продати цінні папери через відсутність прийнятних заявок. Загалом за липень вдалося залучити лише 10 мільярдів рублів.

Головні деталі кризи на ринку держборгу РФ

• План запозичень та дефіцит: в нутрішні запозичення стали головним інструментом фінансування бюджету. Із річної програми фінансування у 5,5 трильйона рублів майже 4 трильйони мали надійти від ОФЗ, Фонду національного добробуту та приватизації. Проте при закладеному на рік дефіциті у 3,8 трильйона рублів, реальна діра в бюджеті за перші шість місяців уже сягнула 3,7 трильйона рублів.
• Позиція Центрального банку: після зниження ключової ставки до 14,25% регулятор заявив, що простір для подальшого пом'якшення звужується.
• Реакція ринку та індексів: хоча головний індекс держоблігацій на Московській біржі трохи виріс після оголошення про зупинку аукціонів, з початку місяця він все одно залишається в мінусі приблизно на 1,2%.
• Причини розпродажів: інвестиційний директор московської компанії “Астра Ассет Менеджмент” Дмитро Польовий зазначив, що рішення призупинити аукціони є правильним, оскільки дає ринку можливість взяти паузу, відпочити та переоцінити справедливу вартість. За його словами, нещодавній розпродаж був викликаний переважно технічними факторами — використанням позикових коштів інвесторами та постійним відтоком грошей із публічних інвестиційних фондів.
• Альтернативні джерела: також Дмитро Польовий припускає, що додаткові потреби у фінансуванні перекриватимуть альтернативними джерелами або паперами з плаваючою ставкою. При цьому план із випуску ОФЗ з фіксованою ставкою можуть збільшити максимум на 1–1,5 трильйона рублів, щоб компенсувати вплив міцнішого рубля на базові нафтогазові доходи.

Позиція аналітиків та вплив паливної кризи

Аналітики зазначають, що головна проблема полягає не у спроможності російського Мінфіну випускати борг, а у його здатності робити це на прийнятних умовах. Уряд не бажає фіксувати довгострокові запозичення за нинішніми високими відсотками.

Економістка з центральної та східної Європи та Росії Катерина Власова наголошує, що безпосереднім рушієм волатильності є невизначеність щодо реакції Банку Росії на паливну кризу. Більшість аналітиків очікують, що ставки залишаться без змін на найближчому засіданні, але ринки все ще закладають значний ризик їх підвищення. На думку експертів, коливання мають вщухнути, як тільки Центробанк надасть чіткіші орієнтири.

Востаннє Росія повністю призупиняла аукціони внутрішнього боргу у 2022 році, коли Центробанк підняв ключову ставку до 20% після повномасштабного вторгнення в Україну. Тоді регулярні випуски ОФЗ відновилися лише через сім місяців.

Нагадаємо, російські акції падають 18 тижнів поспіль — це найдовша серія з 1997 року. Фондовий ринок РФ завершив тиждень найсильнішим падінням майже за чотири роки. Індекс Мосбіржі знизився на 8,72% — до 1958,4 пункту, що стало мінімальним рівнем із жовтня 2022 року.

Економіка