Мінвідновлення готує нові правила для будівельних кошторисів

23 липня 2026 р. 18:11

23 липня 2026 р. 18:11

Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України готує зміни до правил ціноутворення у будівництві за публічні кошти. Їхня мета — зробити аналіз цін практичнішим, зменшити бюрократію для замовників і водночас зберегти контроль за використанням бюджетних коштів.

Про це інформує Delo.ua з посиланням на повідомлення Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України.

"Реформа ціноутворення у будівництві є фундаментальною для всієї системи відбудови. Наше завдання — знайти баланс між максимальною прозорістю використання публічних коштів і швидкою реалізацією проєктів, які сьогодні критично важливі для країни", — зазначила заступниця міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України Наталія Козловська.

За її словами, реформа має не створювати додаткові бар’єри, а дати замовникам зрозумілі цифрові інструменти для аналізу цін, захистити їх від суб’єктивних претензій контролюючих органів і забезпечити бізнесу прозорі правила роботи.

Одна з ключових пропозицій — встановити поріг у 1,5 млн грн. Якщо вартість об’єкта перевищує цю суму, аналіз цін проводитиметься за процедурою, визначеною постановою №1512. Для дешевших об’єктів замовники зможуть самостійно визначати порядок аналізу цін у внутрішніх документах.

У міністерстві очікують, що це допоможе уникнути зайвої бюрократії для невеликих проєктів, зокрема шкіл, лікарень та інших соціальних об’єктів.

Також пропонують спростити підготовку звітів завдяки різному підходу до позицій у кошторисі залежно від їхнього впливу на загальну вартість будівництва.

Передбачено такий підхід:

• матеріали, що формують 60% вартості, перевірятимуть за повною процедурою;
• для ресурсів, які становлять 35% вартості, діятиме спрощений аналіз;
• для малоцінних матеріалів вимоги до підтвердження джерел інформації будуть мінімізовані.

За експертними оцінками, це може скоротити час на формування звіту до 80%.

Окремо пропонують врегулювати взаємодію з постачальниками. Граничний строк очікування відповіді на запит щодо цін хочуть встановити на рівні п’яти робочих днів.

Якщо відповідь не надійде, факт направлення запиту фіксуватиметься в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва і вважатиметься достатнім підтвердженням відсутності конкурентних пропозицій.

Офіційні прайс-листи виробників і дані з бази цін у системі також пропонують прирівняти до комерційних пропозицій.

Проєкт змін розмежовує відповідальність учасників процесу. За достовірність інформації про статус постачальника, наприклад офіційного дистриб’ютора, відповідатиме особа, яка подає цінову пропозицію. Замовники та кошторисники не будуть зобов’язані додатково перевіряти ці дані.

Для виробників будівельної продукції пропонують закріпити, що розміщення цін у базі даних має лише індикативний характер і не створює зобов’язання продавати продукцію саме за оприлюдненими цінами.

Також передбачено безоплатне внесення інформації до системи через API, що має стимулювати активніше наповнення бази цін.

Крім того, зміни мають визначити функції замовника та підрядника на різних етапах будівельного проєкту. Перехідні положення повинні запобігти зупиненню вже розпочатих робіт або повторному проходженню експертизи лише через нові вимоги до електронних звітів.

Нагадаємо, у червні Мінрозвитку затвердило наказ, який приводить кошторисні норми у відповідність до раніше ухвалених урядових рішень. Документ вносить Зміни №6 до "Настанови з визначення вартості будівництва" для проєктів, що фінансуються за публічні кошти або кредити під державні гарантії.

Економіка