Китай відповів на санкції ЄС експортними обмеженнями проти низки європейських компаній

24 липня 2026 р. 15:30

24 липня 2026 р. 15:30

Китай запровадив експортний контроль проти 14 європейських компаній, серед яких німецький оборонний гігант Rheinmetall. Пекін назвав це відповіддю на санкції Європейського Союзу проти китайських компаній, повідомляє Bloomberg .

Згідно з заявою Міністерства торгівлі Китаю, опублікованою у п’ятницю, 24 липня, експорт товарів подвійного призначення з Китаю для цих 14 компаній буде негайно заборонено. Також Пекін забороняє передачу таких товарів цим компаніям з боку закордонних груп. У виняткових випадках для експорту буде потрібен спеціальний дозвіл.

Речник відомства заявив, що ці заходи є відповіддю на 21-й пакет санкцій ЄС проти Росії, до якого потрапили 14 компаній із материкового Китаю та Гонконгу. Міністерство торгівлі Китаю назвало крок ЄС “обурливим”.

Окрім Rheinmetall, Пекін запровадив обмеження проти компаній, які мають бізнес у Китаї. Серед них — Lafert, виробник промислових електродвигунів, що належить японській Sumitomo Heavy Industries та має дочірню компанію в Сучжоу. Компанія Garnet, що спеціалізується на автоматизації та робототехніці, також має філію в Китаї.

Серед інших компаній, які потрапили під обмеження Пекіна: Sindlhauser Materials, Antraco Chemie-Handelsgesellschaft, InPACT, III-V Lab, Cavok UAS, Vigo Photonics, Politechnika Wroclawska, IHC Merwede Holding, TATRA TRUCKS, Opticoelectron Group та Ekspla UAB.

Економічні наслідки таких китайських санкцій для європейських компаній можуть бути обмеженими. Генеральний директор Rheinmetall Армін Паппергер ще торік повідомляв, що частка китайських комплектувальних у виробництві оборонної компанії становить близько 1%.

У Єврокомісії сказали, що оцінюють заходи Пекіна з експортного контролю та будуть координувати дії з державами ЄС і компаніями, яких торкнулися обмеження, щоб оцінити їхній вплив, перш ніж звертатися за поясненнями до китайських колег.

Така реакція Пекіна на санкції знаменує чергове загострення напруженості між Китаєм та ЄС. Брюссель звинувачує Китай у торговельних практиках, які завдають шкоди економіці ЄС, створюючи величезні дисбаланси в торгівлі та підриваючи місцеву промисловість. Пекін розкритикував останні заходи ЄС щодо обмеження китайських інвестицій у деяких ключових секторах.

Китай та ЄС встановили жовтень як кінцевий термін для досягнення прогресу у вирішенні торговельних суперечок, а також для створення спільної платформи з моніторингу торговельних потоків.

ЄС глибоко стурбований тим, що друга за величиною економіка світу надає критично важливу підтримку Росії, яка веде війну проти України. Bloomberg писало, що військове виробництво РФ критично залежить від Китаю, який постачає Росії понад 90% підсанкційних технологій для виготовлення ракет і БпЛА.

Китай неодноразово заявляв, що не визнає міжнародних санкцій і підтримує “нормальні торговельні відносини” з Росією. Публічно Пекін також наголошує на своїй “нейтральній позиції” щодо вторгнення РФ в Україну, попри те, що наразі є ключовим партнером Росії.

Чи можна одночасно закликати до миру і заробляти на війні? Китай демонструє, що так. Економічна присутність Пекіна відчутна по обидва боки фронту. У статті “ Війна як бізнес: як Китай заробляє на Росії й Україні ” логіку Пекіна пояснював Сергій Корсунський .

Економіка