Зазначається, що облікову ставку підвищили з огляду на стійке посилення фундаментального цінового тиску та суттєвіше пришвидшення загальної інфляції до кінця року.
«Підвищення облікової ставки спрямовується на збереження привабливості гривневих активів, стійкості валютного ринку та контрольованості інфляційних очікувань, що дасть змогу вже в 2027 році повернути інфляцію на траєкторію сповільнення до цілі 5%. НБУ готовий і надалі використовувати монетарний інструментарій, зокрема додатково посилювати процентну політику для стримування цінового тиску», — заявили в Нацбанку.
Інфляція
Упродовж останніх місяців загальна інфляція сповільнилася під впливом тимчасових чинників, однак фундаментальний ціновий тиск надалі посилювався.
Зазначається, що в червні споживча інфляція очікувано сповільнилася до 7,2% передусім завдяки розширенню пропозиції сирих продуктів харчування. Натомість базова інфляція надалі пришвидшувалася (до 8,1% р/р) та перевищувала траєкторію прогнозу НБУ.
Останніми місяцями посилення фундаментального цінового тиску набуло ознак стійкої тенденції через зростання витрат бізнесу, насамперед на логістику, оплату праці та енергоресурси. Інфляційні очікування загалом були стійкими, однак залишалися підвищеними.
Інфляція пришвидшиться у другому півріччі, проте повернеться до сповільнення у 2027 році, прогнозує регулятор.
Відповідно до оцінок НБУ в липні зростання споживчої інфляції відновилося, а базової — продовжилося. Прогноз передбачає їхнє подальше прискорення: до 10% та 9,2% відповідно за підсумками 2026 року.
За прогнозом НБУ інфляція почне знижуватись у 2027 році (до 6,9%) та досягне цільового рівня 5% наприкінці 2028 року.
Ризики для інфляційної динаміки та економічного розвитку
Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни, однак значний вплив може мати й подальший розвиток подій на Близькому Сході.
Упродовж останніх місяців фокус російських атак змістився з об’єктів енергетики та видобутку на виробничі потужності бізнесу та об’єкти логістики, зокрема важливої для експорту морської інфраструктури. Це обмежує економічну активність та водночас збільшує витрати підприємств, що посилює фундаментальний ціновий тиск. Ризики подальших руйнувань важливих інфраструктурних та виробничих об’єктів залишаються значними.
Актуальними є й такі ризики, пов’язані з перебігом війни:
виникнення додаткових бюджетних потреб на підтримання обороноздатності й відбудову з відповідним розширенням внутрішнього попиту, у тому числі на імпорт;
збільшення тиску з боку заробітних плат внаслідок поглиблення дефіциту робочої сили та негативних міграційних тенденцій.
Крім того, і надалі зберігається ризик порушення ритмічності та/або зміни обсягів міжнародного фінансування.
Протягом останніх тижнів також зросли ризики, пов’язані з війною на Близькому Сході. Ціни на нафту знову почали зростати після періоду певного зниження. Подальша ескалація війни на Близькому Сході може посилити негативні наслідки для економіки України. Крім того, це може погіршити міжнародну безпекову ситуацію та одночасно збільшити спроможність росії продовжувати повномасштабну війну.
Інтерес до гривневих активів
Упродовж останніх місяців інтерес населення до гривневих активів зберігався, зокрема завдяки своєчасному призупиненню зниження облікової ставки в березні та її збереженню на рівні 15% упродовж наступних місяців. Українці надалі нарощували інвестиції як у строкові гривневі депозити, так і в ОВДП, номіновані в гривні.
Водночас посилення фундаментального цінового тиску разом зі зростанням низки проінфляційних ризиків вимагають додаткових заходів НБУ для забезпечення належної жорсткості монетарних умов. Так, підвищення облікової ставки до 15,5% підтримає привабливість гривневих активів, сприятиме контрольованості інфляційних очікувань та збереженню стійкості валютного ринку.
За оцінками НБУ, такий крок не матиме відчутного стримуючого впливу на кредитування, що зростає на більше ніж 30% на рік.
НБУ готовий додатково посилити процентну політику
Поточний прогноз Національного банку передбачає можливість подальшого підвищення облікової ставки та повернення до циклу пом’якшення процентної політики в IІ кварталі 2027 року. Водночас НБУ гнучко реагуватиме як на динаміку інфляції, так і на зміни в розподілі ризиків.
Крім того, Національний банк розпочне модернізацію операційного дизайну процентної політики, стратегічним напрямом якого є активізація грошового ринку та розвиток надійних ринкових орієнтирів вартості на ньому. У підсумку зміни посилять спроможність НБУ виконувати головне завдання монетарної політики — забезпечувати цінову стабільність — завдяки підвищенню ефективності монетарної трансмісії.