Ветеранська економіка: як український бізнес вчиться працювати з новою реальністю

31 липня 2026 р. 15:57

31 липня 2026 р. 15:57

В Україні поступово формується нова соціальна реальність, коли ветерани після повернення з фронту стають повноцінними учасниками розвитку економіки країни. Деякі з них повертаються на попереднє місце роботи, хтось перекваліфікувався і знайшов для себе нову роль у цивільному житті, а дехто вже створює власні бізнеси, підсилюючи економіку країни. В рамках спецпроєкту “Ветеранська економіка” розповідаємо як ветерани можуть посилити економіку країни, і що для цього робить бізнес та держава.

Повернення до цивільного життя після фронту часто потребує не лише фізичного та психологічного відновлення, а й професійної адаптації. Саме тому український бізнес дедалі активніше долучається до реінтеграції ветеранів, створюючи комплексні програми підтримки. Серед них – навчання новим професіям, перекваліфікація, кар’єрне консультування, менторські ініціативи та адаптація робочих процесів до потреб людей із бойовим досвідом. Подібні практики вже стали частиною корпоративної політики Нафтогазу, Ощадбанку, МХП, Kernel, Київстару та низки інших великих роботодавців.

• Ветеранська економіка - чому це актуально
• Вивчаємо проветеранські компанії
• Чому бізнесу потрібні ветерани
• Рескілінг: чому ветеранам часто потрібна нова професія
• Економіка після війни буде ветеранською

Компанії, які поки не мають окремих програм, уважно стежать за першими прикладами та поступово орієнтуються на їхній досвід. Попри різний рівень системності, спільним залишається одне: бізнес дедалі чіткіше усвідомлює необхідність залучення ветеранів до ринку праці як важливої частини відновлення країни.

Ветеранська економіка - чому це актуально

У квітні 2026 року колишня прем'єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що в Україні вже налічується 1,8 млн ветеранів, які потребують соціальної підтримки, реабілітації та інтеграції у цивільне життя. Саме тому ветеранська політика має бути органічно інтегрована в усі сфери життя.

“Ветеранська політика – це більше, ніж реабілітація та соціальна підтримка. Наші люди після служби мають повернути собі крила – бажання і можливість працювати. В Україні вже 1,8 мільйона ветеранів, і наше завдання – посилювати їхню економічну свободу. Наша мета - працевлаштувати 100 тисяч ветеранів і ветеранок до 2030 року у партнерстві держави і бізнесу”, – зазначила Свириденко.

З кожним днем ветеранів стає все більше, і, за оцінками Уряду, після завершення війни Україна матиме близько 5–6 мільйонів ветеранів та членів їхніх родин. Таким чином, ветеранська політика поступово переходить від соціальної підтримки до інтеграції захисників і захисниць в економіку країни. Це не просто підтримка ветеранів на шляху адаптації та інтеграції у цивільне життя, а комплекс державних програм для захисників, серед яких:

• розвиток програм працевлаштування ветеранів;
• підтримка перекваліфікації та освіти;
• фінансування ветеранського підприємництва;
• цільові програми інтеграції у ринок праці.

Окремий напрям формують громадські організації та міжнародні партнери, які працюють із реінтеграцією ветеранів через психологічну та медичну реабілітацію, програми перекваліфікації, грантові програми для запуску власної справи тощо.

Серед ключових напрямів, які системно розвиваються в Україні:

• ветеранські програми реінтеграції від українських благодійних фондів;
• міжнародні програми підтримки через донорські організації та партнерські проєкти;
• ініціативи бізнес-асоціацій із залучення ветеранів до ринку праці.

Тож ветеранська економіка в країні формується вже сьогодні, адже вже зараз захисники і захисниці потребують лікування, підтримки, нових навичок, роботи тощо.

Вивчаємо проветеранські компанії

У межах спецпроєкту “Ветеранська економіка” редакція Delo.ua протягом кількох місяців досліджувала досвід українських компаній у роботі з ветеранами. Для цього було надіслано понад 300 анкет найбільшим роботодавцям у різних галузях економіки. Анкета охоплювала ключові напрями взаємодії бізнесу з ветеранами, як-от працевлаштування, професійну адаптацію, освітні програми та рескілінг. У відповідь редакція отримала та опрацювала понад 50 анкет із описом реальних практик підтримки ветеранів.

Результати дослідження показали , що здебільшого великі компанії на кшталт Нафтогаз, ДТЕК, Метінвест, МХП, Kernel, ПУМБ та багато інших, активно інтегрують ветеранів в економіку і соціальне життя. Варто зазначити, що важливим є те, що практично всі великі компанії роками системно займаються інтеграцією ветеранів, адже це не лише прояв соціальної відповідальності, а частина довгострокової стратегії, пов’язаної з людським капіталом та повоєнної відбудови. Ба більше, опитані компанії активно інвестують у програми адаптації, навчання, психологічної підтримки та внутрішньої мобільності.

Водночас у межах цього проєкту редакція свідомо відмовилася від класичного ранжування від першого до останнього місця. Кожна компанія, яка системно працює з ветеранами, вже робить внесок у відновлення країни і формування ветеранської економіки. Тому йдеться не стільки про конкуренцію, скільки про різні підходи до взаємодії з ветеранами. Разом із тим, компанії з першої десятки демонструють найбільш комплексний і масштабний підхід. Йдеться як про кількість ветеранів у штаті, так і про глибину програм підтримки.

Так, Група Нафтогаз , у якій працює близько 100 тис людей, уже інтегрувала майже 1800 ветеранів і вибудувала розгалужену систему перекваліфікації на базі власних навчальних центрів. Окрім професійного навчання, компанія розвиває окремі програми адаптації до цивільної кар’єри та лідерського розвитку, зокрема з урахуванням бойового досвіду працівників.

“Ми розуміємо, що серед ветеранів компанії є працівники з потужним лідерським потенціалом, управлінськими амбіціями та готовністю брати на себе відповідальність за розвиток команд і бізнесу. Саме тому спільно з Центром лідерства Захисників України НаУКМА була створена річна програма "Майбутні горизонти Нафтогазу" . Це корпоративна програма управлінського лідерства, яка є прикладом того, як стратегічні бізнес-завдання компанії можуть бути успішно поєднані з професійною реінтеграцією ветеранів і розвитком внутрішнього кадрового потенціалу. Унікальність програми полягає в тому, що вона не обмежується навчанням. Вона створює системний механізм трансформації бойового досвіду працівників у сучасні управлінські, лідерські та проєктні компетенції, необхідні для розвитку найбільшої енергетичної компанії країни в умовах війни та майбутнього відновлення України”, – розповіли в Нафтогаз.

Схожий системний підхід демонструє й Укрзалізниця , яка є одним із найбільших роботодавців країни, де працює понад 180 тис працівників. В УЗ реінтеграція ветеранів охоплює весь цикл: від супроводу під час служби до повернення і подальшої адаптації на робочому місці. Компанія поєднує матеріальну підтримку, навчання, медичні та психологічні сервіси, а також роботу з родинами.

У секторі харчових технологій МХП розвиває власну екосистему підтримки ветеранів у межах програми “МХП Поруч” . В компанії роблять акцент на індивідуальному підході, в межах якого врахувується стан здоров’я та досвід служби ветерана. Крім того, в компанії адаптують робочі місця та забезпечують супровід через психологічні, юридичні й кар’єрні сервіси.

Схожий підхід демонструє ПУМБ . У банку також роблять ставку на персоналізований підхід до повернення ветеранів до роботи. Так, адаптація відбувається за участі HR, керівника та наставника, із фокусом на кар’єрні консультації, внутрішню мобільність і навчання. Окремо у банку впроваджують бадді-систему підтримки та розвивають сервіси психологічної допомоги.

“Система “бадді” не замінює класичний HR-супровід, а доповнює його на рівні щоденної адаптації та реінтеграції у банку. Якщо HR допомагає вибудувати процес повернення працівника, супроводжує в організаційних питаннях і розвитку, то бадді працює ближче до реального робочого контексту. Це колега, який у перші тижні після повернення допомагає зорієнтуватися в робочих процесах, підказує, до кого звернутися, пояснює зміни у внутрішніх правилах чи просто підтримує у побутових робочих питаннях, які не завжди можна прописати в інструкціях. Фактично бадді закриває те, що не завжди може покрити HR”, – розповіли у ПУМБ.

Метінвест , у свою чергу, вибудував повноцінну екосистему реінтеграції, яка охоплює фізичне і ментальне здоров’я, соціальну адаптацію, навчання і фінансову підтримку. Компанія активно працює не лише з ветеранами, а й із командами та керівниками, готуючи їх до взаємодії з демобілізованими працівниками. Інші металургійні гіганти, зокрема АрселорМіттал Кривий Ріг також вибудовують комплексні моделі реінтеграції через координаційні центри, медичні програми та супровід ветеранів на всіх етапах повернення до роботи.

Енергетичні компанії, такі як ДТЕК і Оператор ГТС України , поєднують навчання, медичну підтримку та фінансові гарантії. У ДТЕК це реалізовано через комплексну програму “ПроВетеран” із персоналізованим супроводом і системною перекваліфікацією, тоді як Оператор ГТС України робить акцент на матеріальній підтримці, медичному забезпеченні та гнучких умовах праці після повернення.

“Для ДТЕК підтримка ветеранів – це системна стратегія, яка охоплює як співробітників компанії, так і ширший суспільний контекст. Внутрішній напрям зосереджений на програмі “ПроВетеран”, яка супроводжує співробітника від моменту мобілізації до адаптації після повернення та подальшого професійного розвитку. Зовнішній - на створенні можливостей для ветеранів і ветеранок у ширшій економіці через партнерства, розвиток інклюзивних практик та підтримку ветеранського підприємництва. Ми не розділяємо ці напрямки, адже вони підсилюють один одного”, - наголосили в компанії.

Водночас компанії меншого масштабу, як-от KNESS чи Астарта-Київ , показують, що системна робота з ветеранами не залежить від розміру бізнесу. Вони також впроваджують індивідуальні програми адаптації, менторство, навчання і підтримку родин, формуючи більш гнучкі й персоналізовані підходи.

У підсумку, попри різні підходи та масштаби, всі ці компанії об’єднує спільне розуміння того, що інтеграція ветеранів не окремий HR-напрям, а частина широкої трансформації ринку праці в Україні.

Чому бізнесу потрібні ветерани

Кожен бізнес будує свою стратегію з повернення захисників і захисниць, але всіх їх об’єднує спільна мета – повернути своїх людей та ветеранів з ринку праці у цивільне життя та робоче середовище через програми підтримки.

У Нафтогаз розповіли, що у 2022 році на підприємствах групи ще не було системних корпоративних програм підтримки ветеранів. Водночас самі працівники активно долучалися до волонтерства: об’єднувалися в ініціативні групи, щоб допомагати мобілізованим колегам як на фронті, так і їхнім родинам. У 2023 році компанія перейшла до більш системного підходу, запустивши програму “Повернення” . Її основою стала повна координація співробітників, які проходять службу. З поверненням перших ветеранів фокус змістився на адаптацію. Компанія почала системно збирати їхні потреби, паралельно готуючи колективи: для керівників і співробітників проводили тренінги, щоб краще зрозуміти досвід і зміни, з якими повертаються ветерани.

Ветерани сьогодні виконують місію головного людського капіталу майбутнього нашої компанії. Ми робимо на них ставку як на відповідальних лідерів, які спроможні витримати будь-яку стресову ситуацію. Це вже було доведено під час ворожих обстрілів наших об'єктів. Ветерани - це перші люди, які чітко розуміють, як діяти в нестандартних та критичних умовах

У ДТЕК підкреслили, що для бізнесу інтеграція ветеранів поступово стає не лише соціальною місією, а й економічною необхідністю. Україна вже стикається з масштабним кадровим дефіцитом, і компанії шукають способи зберегти та розвивати людський капітал у нових умовах. У цьому контексті ветерани – це не просто категорія працівників, які потребують адаптації, а важливий ресурс для ринку праці. Вони повертаються з новим досвідом, навичками прийняття рішень у складних умовах, відповідальністю та здатністю працювати в команді. Створення можливостей для їхньої професійної реалізації водночас вирішує два завдання: соціальне, адже це підтримка людей після служби, і економічне через забезпечення бізнесу мотивованими працівниками. Зрештою, для компаній це питання не лише відповідальності, а й довгострокової стійкості, розвитку кадрового потенціалу та конкурентоспроможності, кажуть в ДТЕК.

В МХП теж впевнені, що підтримка ветеранів – це інвестиція в довгострокову зайнятість і розвиток ринку праці. Частина з них повертається на попередні позиції, інші проходять навчання, перекваліфікацію або запускають власний бізнес. Наприклад, навички роботи з технологіями, отримані під час служби, можуть трансформуватися в нові професії. Крім того, розвиток ветеранського підприємництва створює додаткову економічну активність у громадах: від локальних виробництв до сервісного бізнесу. Це розширює ланцюги постачання, створює робочі місця і підсилює регіональні економіки.

“Коли підтримка ветеранів стає частиною системної роботи компанії, це допомагає не лише людям повернутися до активного життя, а й формує більш стійкий бізнес і сильніші громади”, – зазначили в МХП.

Рескілінг: чому ветеранам часто потрібна нова професія

Після демобілізації люди повертаються з абсолютно різним досвідом, станом і готовністю знову включатися в робочі процеси, тому універсального сценарію адаптації не існує, кажуть у ПУМБ . У банку розповіли, що будують цей процес індивідуально з урахуванням фізичного й емоційного стану після повернення, професійного досвіду, мотивації та готовності до зміни ролі. Такий підхід допомагає знизити рівень стресу, полегшує адаптацію та підвищує ймовірність того, що працівник залишиться в компанії надовго.

“Для когось комфортно повернутися у свою команду й одразу включитися у звичні задачі, а комусь потрібен час, інший темп або навіть зміна функціоналу чи напряму роботи. Саме тому для нас гнучкість – це не формальність, а можливість разом із працівником знайти формат повернення, у якому людина зможе поступово адаптуватися, відновити робочий ритм і знову відчути себе впевнено”, – розповіли в ПУМБ.

Після повернення працівник має зустріч із керівником, де обговорюються його очікування, потреби та подальші кар’єрні можливості. Частина ветеранів повертається на попередні посади, а інші обирають новий професійний напрям або підрозділ. Потім банк підбирає найбільш відповідний варіант, орієнтуючись не лише на вакансію, а й на комфортну адаптацію та поступове відновлення робочого ритму без надмірного стресу.

Рескіл в МХП відкриває для ветеранів можливості отримати новий професійний напрям і довгострокову зайнятість. Під час відбору програм в компанії враховують реальний попит ринку, перспективи працевлаштування та практичну цінність навичок. Окремо оцінюється досвід, отриманий під час служби, який може стати перевагою. Наприклад, у підготовці операторів дронів ветерани часто вже мають навички роботи з технологіями, концентрації та швидкого ухвалення рішень. У поєднанні з розвитком агросектору це відкриває для них нові професійні можливості.

“Для нас важливо, щоб після навчання людина отримувала не лише знання, а й реальні варіанти, як-от роботу за новою спеціальністю, розвиток або запуск власної справи”, – наголошують в МХП.

Крім того, в компанії акцентують увагу на цифрових навичках ветеранів, які вже стали частиною багатьох професій: від маркетингу й комунікацій до підприємництва та управління власною справою. Для частини ветеранів це можливість працювати віддалено, змінити напрям діяльності або обрати більш гнучкий формат зайнятості. Це також важливо для ветеранів-підприємців, які розвивають власну справу, адже знання у сфері SMM, SEO, PPC чи AI допомагають просувати продукт, працювати з аудиторією та масштабувати бізнес.

У ДТЕК розповіли, що близько 50% ветеранів повертаються на свої попередні посади. Однак розвиток нових напрямків енергетики створює попит на нові компетенції. Для компанії важливо, щоб люди отримували можливість розвиватися разом із трансформацією галузі. Тому програми перекваліфікації – це інвестиція у людський капітал та майбутню стійкість енергетичного сектору України.

“Ми оцінюємо професійний досвід людини, її мотивацію, фізичні можливості, інтереси та перспективи розвитку конкретих професій. Важливо як навчити новій спеціальності,так і створити умови для довгострокової професійної реалізації”, – наголосили в компанії.

Економіка після війни буде ветеранською

В Уряді наголошують, що відновлення економіки України неможливе без активної участі ветеранів. Тож для бізнесу та держави ветерани поступово перестають бути окремою соціальною категорією і стають повноцінною частиною ринку праці та підприємницького середовища. Їхній досвід, навички ухвалення рішень і стійкість дедалі частіше розглядаються як елемент людського капіталу, що впливає на ефективність компаній.

У результаті ветеранська економіка поступово виходить за межі соціальної відповідальності та перетворюється на один із факторів економічного розвитку України й відновлення ринку праці.

Економіка