Капіталізація демонтажу: як оцинкована сталь перетворюється на ліквідний актив

31 липня 2026 р. 18:00

31 липня 2026 р. 18:00

Говорячи про післявоєнну Україну, інвестори та девелопери все частіше оцінюють металоконструкції не лише за початковою вартістю, а за залишковою вартістю при демонтажі через 25–40 років. Гаряче цинкування суттєво впливає на цей показник: оцинкована сталь зберігає масу, не потребує регулярних ремонтів і має вищу ліквідність на ринку брухту та ділового прокату порівняно з конструкціями, захищеними лакофарбовими покриттями.

Про це зазначає Ярослав Домбровський, власник ТОВ "Аліас Україна" (м. Черкаси), експерт із технологій гарячого цинкування за стандартом ДСТУ EN ISO 1461:2024 та оцінки вартості життєвого циклу (LCC) промислових активів.

Приховані витрати традиційного захисту

За словами Домбровського, класичний підхід із застосуванням лакофарбових матеріалів створює приховані витрати. У кліматичних умовах України (C3–C4) якісні епоксидні та поліуретанові системи потребують повного оновлення кожні 7–12 років.

Він додає, що за 30 років об’єкт може пройти 3–4 цикли ремонту. При демонтажі метал із залишками фарби та підшаровою корозією втрачає 8–15% маси і потрапляє під дисконти 10–15% від ринкової ціни брухту.

Чому оцинкована сталь зберігає вартість

Гаряче цинкування формує металургійний зв’язок між цинком і сталлю. Як пояснює Домбровський, швидкість корозії цинку становить 0,5–1,5 мкм на рік (ISO 9223), тому через 30–40 років товщина сталі залишається майже незмінною. Власник здає в переробку практично 100% первинної маси. Частина конструкцій (балки, ферми, колони) може повторно використовуватися як діловий прокат без додаткової підготовки поверхні.

За розрахунками компанії, фінансова модель на прикладі об’єкта з 500 тоннами металоконструкцій показує суттєву різницю. При лакофарбовому захисті витрати на обслуговування за 30 років становлять орієнтовно 8–12 млн грн, втрата маси – 8–15%, дисконт при здачі брухту – 10–15%. При гарячому цинкуванні витрати на ТО відсутні, втрата маси мінімальна (0–2%), дисконт відсутній. Орієнтовне повернення вартості металу сягає 35–50% проти 15–30% у випадку фарбування, наголошує експерт.

Домбровський вважає, що при горизонті планування 20 років перевага гарячого цинкування помітна, але не критична. При 30–40 роках різниця стає визначальною для загальної вартості володіння (LCC), яка включає CAPEX , OPEX і дисконтовану залишкову вартість.

У Польщі та Німеччині гаряче цинкування вже розглядається девелоперами не лише як антикорозійний захист, а як інструмент підвищення оціночної вартості активу. В Україні цей підхід набуває актуальності в контексті відбудови інфраструктури, вимог ESG та циркулярної економіки.

Ярослав Домбровський, власник ТОВ "Аліас Україна" (м. Черкаси)

На думку експерта, вибір антикорозійного захисту металокаркаса є інвестиційним рішенням. Воно впливає на повну вартість володіння об’єктом і його ліквідність при виході з активу. У довгостроковій перспективі гаряче цинкування демонструє економічну перевагу, перетворюючи металоконструкції на актив із високою залишковою вартістю, підсумовує він.

Економіка