Скільки грошей втрачає росія через українські удари по НПЗ

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Скільки грошей втрачає росія через українські удари по НПЗ

03 серпня 2026 р. 10:16

03 серпня 2026 р. 10:16

Українські далекобійні дрони останніми місяцями суттєво розширили географію ударів та паралізували роботу ключових нафтопереробних заводів (НПЗ) рф у глибокому тилу — на відстані понад 2500 км.

Аналітики вважають, що наша зброя уразила не всі провідні заводи країни-агресора, проте вона успішно вивела з ладу 9 з 10 найбільших НПЗ.

Finance.ua проаналізував масштаби ураження стратегічної інфраструктури держави-агресора, оцінив виробничі потужності російських НПЗ, вплив ударів на внутрішні ціни на пальне та економіку рф, а також розглянув імовірні сценарії подальших атак українських безпілотників на нафтопереробні заводи, перевальні бази, нафтосховища та інші логістичні об’єкти.

Загальна інформація щодо влучань та потужностей

У липні 2026 року військові Збройних Сил України досягли сибірських просторів: було уражено Омський та Тюменський НПЗ. Це каже про ураження не лише НПЗ, а й інших важливих підприємств в азійській частині країни-агресора.

Єдиним не ураженим топ-заводом є Ангарська нафтохімічна компанія (Іркутська область), яка знаходиться на відстані понад 4500 км від українських кордонів.

Станом на кінець липня 2026 року, сумарні масштаби ураження НПЗ рф досягли 42,74%. Цей показник є істотним: приміром, рік тому (станом на кінець липня 2025 року) він складав лише 14−17% від усіх чинних потужностей рф.

Перше півріччя 2026 року видалося досить плодовитим на такі ураження. Так, після невеликої паузи у січні українські дрони поновили свої польоти та 12 лютого було точне влучання та потужний вибух на «Лукойл-Ухтанефтепереработка» (потужність 3,8−4,2 млн тонн нафти та газового конденсату на рік), що повністю паралізувало завод.

У березні-травні географія польотів українських безпілотників та ураження стратегічних об’єктів змістилася на Урал, Поволжя та північні регіони росії. У квітні внаслідок удару безпілотників було виведено з ладу ключову установку первинної перегонки нафти на Новоуфимському НПЗ (м. Уфа, потужність — 7,3 млн тонн на рік). Окрім цього, 26 квітня атаковано Ярославський НПЗ (потужність — 15 млн тонн на рік). Вже 1 травня було завдано ударів по Туапсинському НПЗ (потужність — 12 млн тонн на рік), що після четвертої атаки призвело до його повного виведення з ладу, а також по Пермському НПЗ (потужність — 13,1 млн тонн на рік), де було обмежено виробництво бензину. А 5 травня внаслідок атаки на підприємстві «Кірішинефтеоргсинтез» (потужність — 20 млн тонн на рік) виникла масштабна пожежа.

<i>Знищені НПЗ рф</i>

У червні 2026 року українські ударні дрони досягли своїх законних цілей: Московський НПЗ (потужність 11−14 млн тонн на рік — завод повністю зупинив виробництво до 2027 року), «Танеко» у Татарстані (потужність 17 млн тонн на рік), Тюменський НПЗ (потужність 7,5 млн тонн на рік), Ільський НПЗ у Краснодарському краї (потужність 6,6 млн тонн), Афіпський НПЗ (потужність 6,25 млн тонн за фактичної переробки 7,2 млн тонн), Рязанський НПЗ (потужність 17,1 млн тонн).

І нарешті плодовитий липень: 2 липня уражено «Нижненовгороднефтесинтез», який має потужність 17 млн тонн, що тимчасово припиняв роботу.

6 липня було завданоно точного удару по Омському НПЗ, потужністю 22 млн тонн. Завод призупинив свою роботу.

12 липня така ж сама доля уже вдруге після весни спіткала Сизранський НПЗ (потужність 8,5 млн тонн — воно так і не починало своєї роботи), 12 липня НПЗ «Газпромнафтохимсалават» (потужність 10 млн тонн — завод повністю призупинив роботу), 25 липня Тюменський НПЗ (потужність 9 млн тонн — повністю не працює).

29 липня Сили оборони України уже повторно після червня уразили Рязанський та Пермський (після травня) НПЗ, де спалахнули масштабні пожежі.

Дата / період	Підприємство	Регіон	Потужність
12 лютого 2026	«Лукойл-Ухтанефтепереработка»	Ухта	3,8–4,2 млн т/рік
Квітень 2026	Новоуфимський НПЗ	Уфа	7,3 млн т/рік
26 квітня 2026	Ярославський НПЗ	Ярославль	15 млн т/рік
1 травня 2026	Туапсинський НПЗ	Туапсе	12 млн т/рік
1 травня 2026	Пермський НПЗ	Перм	13,1 млн т/рік
5 травня 2026	«Кірішинефтеоргсинтез»	Кіріші	20 млн т/рік
Червень 2026	Московський НПЗ	Москва	11–14 млн т/рік
Червень 2026	НПЗ «Танеко»	Татарстан	17 млн т/рік
Червень 2026	Тюменський НПЗ	Тюмень	7,5 млн т/рік
Червень 2026	Ільський НПЗ	Краснодарський край	6,6 млн т/рік
Червень 2026	Афіпський НПЗ	Краснодарський край	6,25 млн т/рік (фактична переробка – 7,2 млн т)
Червень 2026	Рязанський НПЗ	Рязань	17,1 млн т/рік
2 липня 2026	«Нижненовгороднефтесинтез»	Нижньогородська область	17 млн т/рік
6 липня 2026	Омський НПЗ	Омськ	22 млн т/рік
12 липня 2026	Сизранський НПЗ	Сизрань	8,5 млн т/рік
12 липня 2026	«Газпромнафтохимсалават»	Салават	10 млн т/рік
25 липня 2026	Тюменський НПЗ	Тюмень	9 млн т/рік
29 липня 2026	Рязанський НПЗ (повторно)	Рязань	17,1 млн т/рік
29 липня 2026	Пермський НПЗ (повторно)	Перм	13,1 млн т/рік

Таким чином, загальна потужність всіх НПЗ, яких дісталися українські передові дрони, складає 140 млн тонн перероблення нафти на рік. Усього ж у рф ці показники з початку повномасштабного вторгнення знизилися з 275 до 195 млн тонн на рік.

Професор Києво-Могилянської школи врядування імені Андрія Мелешевича, доктор наук з державного управління, кандидат технічних наук та експерт ринку нафтопродуктів Геннадій Рябцев підкреслив, що високо оцінюючи роботу воїнів-дронарів Сил оборони України, слід чітко відмежовувати поняття ураження об’єкта від його повного знищення, оскільки вони відображають різний ступінь завданих пошкоджень.

«Стосовно повного знищення — цей показник на рівні 12−15%. Навіть, якщо згадати про Московський НПЗ, який начебто призупинив свою роботу… Він вже працює. Так, лише на половину своїх потужностей, але робота триває», — каже Рябцев.

На його думку, наслідки ударів по російських нафтопереробних заводах не завжди були достатньо результативними. Це пояснюється тим, що перероблення нафти часто оперативно переорієнтовувалася з одного підприємства на інше.

«Ці об’єкти слід було б і надалі „добивати“, щоб вони повністю втрачали свою працездатність. Водночас, на мій погляд, доцільно завдавати ударів не лише по НПЗ, а й по диспетчерських перекачувальних станціях, які забезпечують розподіл нафти між заводами. Це також є стратегічно важливими об’єктами», — вважає він.

Як удари позначилися на цінах на пальне у рф

На ринку пального загострилася глибока криза. Аналітики вважають, що її основою ціллю стали масовані удари українських дронів саме на ключові НПЗ — Ярославський та Пермський.

Це зумовило дефіцит пального, падіння виробництва бензину на 25% порівняно з минулим роком та рекордне за останні 20 років зниження обсягів перероблювання.

На тлі скорочення обсягів перероблювання ціни на пальне на внутрішньому ринку росії почали зростати. Так, від початку 2026 року вони підвищилися на 16−18%. Зокрема, лише за останній тиждень липня середня ціна бензину зросла на 2,3% — до 75,84 рубля за літр, тоді як дизельне пальне подорожчало на 3,2% — до 91,92 рубля за літр.

Якщо подивитися на географічну складову, то найбільше таке збільшення цін зазнали тимчасово окуповані регіони — Автономна Республіка Крим та Севастополь. Роздрібна ціна бензину «АИ-95» у липні там тримається у межах 150−235 рублів за літр. У Криму також діяла тривала повна зупинка вільного продажу пального.

До регіонів із найстрімкішим зростанням цін приєдналася й Республіка Тива, де вартість пального збільшилася більш ніж на 65%, а річна інфляція сягнула 12%. Ціна бензину «АИ-95» у регіоні перевищила 102,6 рубля за літр.

До регіонів із найбільшим дефіцитом пального та найбільш відчутними обмеженнями його постачання належать Далекий Схід, Північний Кавказ і південні регіони росії.

Зокрема, у Калмикії в липні бензин «АИ-92» коштував 100,6 рубля за літр. На Камчатці, Сахаліні та в Приморському краї ціни на бензин «АИ-92» становили 80−85 рублів за літр, тоді як «АИ-95» — 90−95 рублів за літр.

Складною залишалася ситуація і в центральних регіонах росії. Через зупинку найближчих нафтопереробних заводів у Тамбовській, Воронезькій та Саратовській областях, попри відносно помірний рівень цін (60−65 рублів за літр), упродовж липня спостерігалися труднощі з придбанням бензину.

Табл. Порівняння цін на пальне на АЗС рф за регіонами (липень 2026)

Регіон / Суб'єкт РФ	Бензин АИ-92 (руб/л)	Бензин АИ-95 (руб/л)	Дизельне пальне (руб/л)
Тимчасово окупований Крим	123.53 – 190.81	170.59 – 235.99	220.45 – 230.00
Республіка Тива	102.61	105.84	110.00
Камчатський край	85.41	90.00 – 95.00	98.00
Приморський край	82.00	90.00	95.00
Москва та область	63.19 – 70.00	68.99 – 80.00	82.93 – 89.00

Як вважає Геннадій Рябцев, безумовно ціни на пальне у рф зросли, але слід розуміти, що у країні панує державне регулювання, а ринку у класичному вигляді як такого, немає.

«Тобто доти, доки в уряді росії не накажуть знизити ціни на пальне, такого не відбудеться. Влада там дуже централізована. Та треба відверто сказати, що ціни на пальне у росії у середньому зросли не так вже й набагато — на 10%. В Україні ж вони теж зростають. Але рф це велика нафтова країна і потужності для виробництва пального, неуражені взагалі, у них є», — зазначає він.

Проблеми на російському ринку пального, звісно, не нові, вони були ще торік саме за причини ураження українськими дронами НПЗ, каже у коментарі Finance.ua аналітик консалтингової компанії «Нафторинок» Олександр Сіренко.

Експерт теж поділяє думку свого колеги.

«Все не так просто: можна помітити причинно-наслідкові моменти. Так, коли ми припиняємо бити по російським НПЗ, то за деякий час у цій країні знову у регіонах з’являється пальне. Друге, — росія пристосовується до реалій, вчиться швидко ремонтувати резервуари і виживати. Нарешті, так ціни регулюються з центру, але влада росії поводиться дуже хитро — вона забуває про проблемні регіони, приміром, окупований Донбас, Крим, чи віддалені регіони. Саме у них тримаються найвищі ціни на бензини та дизпальне. А в інших регіонах ситуація із вартістю пального значно покращилася», — каже він.

Скільки країна-агресор втрачає грошей

За статистикою Генерального штабу ЗСУ станом на липень 2026 року, фінансові збитки російської нафтопереробної промисловості досягли 13,5 млрд доларів.

Це все безпосередня вартість знищеного майна, обладнання та пального.

Українські дрони вражають найдорожчі елементи НПЗ — ректифікаційні колони та установки гідроочищення.

Вартість ремонту такої установки або її заміни, приміром, на Рязанському або Тюменському НПЗ коливається від 50 до 100 млн доларів.

<i>рф втрачає чимало грошей від ударів ЗСУ по НПЗ</i>

Також було знищено чи пошкоджено понад 60 резервуарів: а це втрата сотень тисяч тонн пального та сирої нафти.

Російські компанії були змушені витрачати мільярди рублів на закупівлю приватних РЕБ, будівництво антидронових сіток та загороджень. Проте часто це виявлялося вкрай неефективним.

Непрямі збитки досягли 11 млрд доларів. Через внутрішній дефіцит пального рф повністю зупинила експорт бензинів за кордон. Країна недоотримує мільярди доларів від їхнього продажу. Міністерство фінансів росії виплачує просто астрономічні суми компенсацій нафтовим компаніям — паливний демпфер.

Робиться все це задля того, щоб АЗС не підвищували ціни на нафтопродукти ще більше. Так, щомісячна сума таких доплат досягла 200 млрд рублів дотацій (або 2,2 млрд доларів).

росія також тимчасово перетворилася на імпортера пального. Почалася закупівля бензину та дизелю в Білорусі, Казахстані та Індії за ринковими цінами.

Через санкції Заходу, рф не може купити європейське та американське обладнання для ремонту НПЗ.

Брак пального спровокував також кризу у сільському господарстві (подорожчання товарів та сировини, а також зрив збирання врожаю). Перевалка нафти та залізнична інфраструктура також зазнали певного колапсу. Зросли ціни на вантажні та пасажирські перевезення.

Підсумки

Західні аналітики здебільшого вважають, що найближчим часом росія втратить можливість забезпечувати внутрішній ринок. Причина — неможливість швидкого ремонту потужностей. Проте, запаси нафти та неушкоджені потужності все ще лишаються і у доволі великих обсягах.

Водночас краху зазнає якість бензину, адже величезні грошові втрати на галузь даються взнаки: аби не залишати бензин та дизельне пальне довго на досить високому ціновому рівні, росія перейде на випуск не дуже якісних та дешевших нафтопродуктів.

Такої думки дотримується Олександр Сіренко. За його словами, слід очікувати на масове виробництво так званого пального класу «Євро-3» та інших брудних сурогатів. Як відомо, це призводить до швидкого зношення автопарку.

На думку експертів, ціни лишатимуться високими, особливо на тимчасово окупованих територіях та «непопулярних» для уряду країни регіонах — Кавказ, Сибір, Далекий Схід.

Щодо непрямих витрат: діра у державному бюджеті рф зростатиме й надалі, паливний демпфер прискорить інфляцію та знецінення рубля.

Олег Громов