«Росатом» заходить у Німеччину: як німецький завод вироблятиме ядерне паливо за російськими технологіями

03 серпня 2026 р. 12:39

03 серпня 2026 р. 12:39

22 липня 2026 року Міністерство довкілля Нижньої Саксонії видало дозвіл компанії Advanced Nuclear Fuels (ANF), яка на 100% належить французькій Framatome, на розширення виробництва в місті Лінген. Відтепер підприємство виготовлятиме шестикутні паливні збірки для водно-водяних енергетичних реакторів (ВВЕР) — типу реакторів, розробленого в СРСР і поширеного в країнах Центральної та Східної Європи, пише Петро Катеринич у своїй статті «Німеччина відмовилася від атома, але не від «Росатому». Як у Лінгені вироблятимуть паливо за російською технологією» для ZN.UA.

Це рішення виглядає особливо яскравим на тлі подій 15 квітня 2023 року, коли Німеччина остаточно зупинила свої три останні атомні електростанції: «Емсланд» у Нижній Саксонії, «Ізар-2» у Баварії та «Неккарвестгайм-2» у Баден-Вюртемберзі, завершивши понад 60-річну історію комерційної ядерної генерації. Втім, завод паливних елементів у Лінгені не підпав під це політичне рішення й продовжує працювати, оскільки він не генерує електроенергію, а виготовляє продукцію переважно на експорт.

Заявку на розширення потужностей компанія ANF подала ще в березні 2022 року, за кілька тижнів після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Ключовим партнером проєкту стала компанія TVEL — паливний підрозділ російської державної корпорації «Росатом». Німецький регулятор кваліфікує цю угоду як фактичне спільне підприємство: випуск продукції відбуватиметься за російськими ліцензіями, з використанням російського обладнання та технічної документації для конструкції, яку східноєвропейські АЕС використовують упродовж десятиліть.

Юридичний каркас майбутньої співпраці було сформовано задовго до німецького рішення: у січні 2023 року Framatome та TVEL зареєстрували в Ліоні (Франція) спільну компанію European Hexagonal Fuel SAS для ліцензування російських паливних технологій. Ініціатива викликала значний резонанс серед громадськості: під час офіційного обговорення надійшло 47 заперечень (із яких 8 колективних), а загальна кількість підписантів досягла близько 11 тисяч людей.

Громадські слухання пройшли в Лінгені 20–22 листопада 2024 року. Міністр довкілля Нижньої Саксонії Крістіан Меєр публічно назвав співпрацю з російською держкорпорацією політично неправильною, проте відмовити в ліцензії регулятор так і не зміг. Федеральний нагляд дійшов висновку, що чинне атомне законодавство країни не містить достатніх правових підстав для блокування проєкту через загрозу шпигунства, саботажу чи політичну небажаність партнерства.

Режим суворої недовіри

Автор підкреслює, що юридичною підставою для реалізації проєкту стало й те, що російська атомна галузь досі не підпадає під секторальні санкції ЄС, а отже, сама участь компанії TVEL не є забороненою (обмеження Євросоюзу торкнулися лише окремих людей та структур, пов'язаних із «Росатомом»). Для порівняння: США, Велика Британія, Канада й Австралія запровадили жорсткіші заходи та внесли до списків, зокрема, компанію, створену для управління окупованою Запорізькою АЕС, а Україна ввела санкції проти самого «Росатому» ще у лютому 2023 року.

Попри видачу дозволу, німецька сторона супроводила його умовами, які фактично формують режим максимальної недовіри:

• Заборона допуску персоналу : Працівникам TVEL, «Росатому» та їхнім підрядникам загалом заборонено заходити на територію підприємства в Лінгені. Винятки можливі лише за окремим погодженням регулятора.
• Технічна та мережева ізоляція : Російське обладнання мають перевірити незалежні фахівці, а його програмні й апаратні компоненти повинні бути повністю відокремлені від внутрішніх комп'ютерних мереж заводу.
• Подвійний контроль сировини : Паливні стрижні з елементом гадоліній, що надходитимуть із Росії, скануватимуть за принципом «чотирьох очей», щоб унеможливити наявність сторонніх предметів або навмисних змін.

Прибутки Кремля

Катеринич пише, що у компанії Framatome таке рішення пояснюють потребою в перехідному періоді: на першому етапі мета полягає у виробництві палива, максимально подібного до перевіреної російської моделі. Хоча завод у Лінгені потенційно може скоротити пряме ввезення готових збірок із Росії, він не розриває зв'язок із TVEL: зберігаються ліцензії, технологічна документація, обладнання та окремі компоненти.

Підприємство й раніше використовувало російську сировину: за даними німецького відомства з ядерної безпеки BASE (Bundesamt für die Sicherheit der nukлеаren Entsorgung), протягом 2023–2024 років із заводу в Електросталі (РФ) до Лінгена було відправлено три партії паливних таблеток.

Комерційні умови співпраці наразі не оприлюднені, тому точно розрахувати грошові надходження російської сторони неможливо. Проте, за оцінкою екологічної організації Bellona, до повномасштабного вторгнення експорт палива для європейських реакторів ВВЕР приносив «Росатому» орієнтовно від 300 до 700 мільйонів євро щороку.

Економіка